- •Полтава — 2009
- •1.3. Яке практичне значення фізико-географічних знань?
- •Завдання до практичної роботи № 1
- •3.3. Який час називають літнім?
- •3.4. Який час називали декретним?
- •Теми для підготовки рефератів і повідомлень:
- •Рекомендована література:
- •4. Фізико-географічні дослідження території україни
- •4.2. Середньовічний етап географічного пізнання (кінець V – кінець XVII ст.).
- •4.3. Географічні дослідження Нового часу (XVIII–хіх століття)
- •4.4. Географія у Новітній час (хх столітті)
- •4.5. Роль видатних вчених у дослідженні території України
- •4.6. Фізична географія в сучасній Україні (з 1991 р.).
- •Тести до теми «Історія географічних досліджень України»:
- •Додаткова література до теми 4:
4.6. Фізична географія в сучасній Україні (з 1991 р.).
Організацією сучасних географічних досліджень займається Інститут географії Національної Академії наук України (директор — Л.Г.Руденко), та Українське географічне товариство (президент — П.Г.Шищенко).
На з’їздах товариства, що проходять раз на чотири роки, обговорюються найбільш актуальні проблеми сучасної географії. Ці дві організації з 1993 р. започаткували видання «Українського географічного журналу». Більшість учених поєднують географічні дослідження з викладанням в університетах.
Проведення сучасних фізико-географічних досліджень характеризується впровадженням дистанційних методів (зокрема, результатів даних, отриманих за допомогою космічних апаратів). Серед методів обробки географічної інформації важливе місце займають методи моделювання (зокрема, картографічного; створення ГІС-технологій). Найбільш актуальними напрямами досліджень є вивчення природних ресурсів, особливостей взаємодії суспільства й природи на різних територіях, проблеми охорони навколишнього природного середовища.
Характеристика етапів формування географічних знань про територію України:
Етапи формування географічних знань |
Особливості географічних досліджень |
Найвідоміші учені, мандрівники, провідні організації |
Стародавній час (V ст. до н.е. — V ст. н.е.) |
Перші найбільш загальні відомості про територію в працях античних учених |
Учені: давньогрецький – Геродот; давньоримські – Страбон, К.Птоломей |
Середньовічний час (кінець V — кінець XVII ст.). |
Розрізнена інформація у літописах, записках мандрівників тощо. У пізньому середньовіччі з’явилися досить детальні карти українських земель |
Літописи: Київський, Іпатіївський, «Повість временних літ». Арабські (Ібн-Баттута) мандрівники, посли. Г.Л. де Боплан |
Новий час (XVIII—ХІХ ст.) |
Перші наукові дослідження природних умов та природних ресурсів. Поділ географії на окремі галузі. Створення кафедр географії в університетах |
У XVIII ст. – дослідження Російської академії наук (В.Зуєв, П.Паллас тощо). У ХІХ ст. в Російській імперії сформувався ряд наукових географічних шкіл (Географічного товариства; на чолі з В.Докучаєвим) |
Новітній час (1917-1991) |
Географічні дослідження (вивчення природних умов і ресурсів) в СРСР підпорядковувалися завданням ведення планового соціалістичного господарства |
Провідні організації – географічні кафедри ВНЗ. У 1947р. утворений український філіал Географічного товариства СРСР. Із середини 1950-х рр. відновлені краєзнавчі дослідження |
Сучасний етап (з 1991 року) |
Упровадження сучасних інформаційних технологій. Вивчення особливостей взаємодії суспільства і природи на різних територіях, проблем охорони навколишнього природного середовища |
Інститут географії Національної Академії наук України (директор Л. Г. Руденко) та Українське географічне товариство (президент П. Г. Шищенко), кафедри географії університетів |