Лекція 8. Професійна компетентність спеціаліста соціальної роботи План

1. Поняття професії «соціальний працівник»

2. Професіоналізм у соціальній роботі

3. Професійні уміння соціального працівника

1. Поняття професії «соціальний працівник»

Соціальна робота, як практичний вид діяльності головною метою має турботу про благополуччя і розкриття можливостей особистості, сім’ї, спільноти, суспільства, тому правомірною є думка про те, що соціальну роботу варто розглядати як особистісну службу допомоги людям [1,16]. А. Пінкус та А. Минохан (США) роблять акцент на інших аспектах соціальної роботи:

• удосконалювати вміння кожної людини самостійно вирішувати свої проблеми і справлятись зі своїми труднощами;

• допомагати клієнтам при їх зверненні за необхідною допомогою до офіційних осіб і неофіційних джерел;

• сприяти підвищенню ефективності цих джерел;

• розвивати та вдосконалювати соціальну політику держави [2,8].

Окрім того, аналіз цілей і завдань соціальної роботи у різних країнах дозволив виявити ще ряд важливих аспектів соціальної роботи: сприяння у створенні нормальних умов для життя людини у суспільстві; виявлення соціальних проблем; попередження, ліквідація і пом’якшення особистісних і соціальних конфліктів; розвиток здатності до комунікабельності, самостійності і терпимості; пошук і оволодіння джерелами допомоги; виявлення і розкриття можливостей для отримання освіти, професії тощо. Чимало вчених до соціальної роботи включають і соціально-психологічний аспект, метою якого є здійснення зміни поведінки людей з відхиленнями від загальноприйнятої норми чи зламаних життям. Соціальна робота потребує умінь визначати проблеми та потреби людей, спільнот на різних рівнях: індивідуальному, міжособистісному і структурному [3, 335].

Отже, завдання соціального працівника – допомогти клієнту зберегти себе, знайти своє місце в суспільстві, у складному і суперечливому світі, орієнтуватися у соціальних і міжособистісних відносинах. Все сказане вище обумовлює той широкий аспект знань і практичних умінь, якими повинен володіти соціальний працівник. Водночас враховується зміст функцій і соціальних ролей, які виконує соціальний працівник у різних соціумах.

Людина – це особистість більш різнобічна, складніша і багатогранніша, ніж діяльність, тому її сутність не вичерпується лише діяльністю. Відтак, в основі змісту професійно-особистісного розвитку спеціаліста лежить ідея, що його не можна розглядати поза діяльністю, так само, як діяльність без врахування особистості, спрямованості її розвитку самореалізації тощо.

Безперечно, розглянуті вище напрями та види діяльності, функції соціального працівника не є достатньо вичерпними. Їх зміст пов’язаний з завданнями, конкретними формами і видами діяльності, залежить від спеціалізації й основних функцій діяльності. Окрім того, вони можуть бути різними залежно від оцінки потреб, ситуацій і ресурсів. Відомо, що соціальному працівнику необхідно виконувати різні функції, а отже володіти широким спектром професійних знань, умінь і навичок, особистісно-обумовлених якостей і здібностей. Соціальний працівник виконує всю багатогранність функцій: організації, координації, забезпечення, підтримки (психологічної, фізичної), корекційної, правової, адміністративної допомоги. Він може працювати на різних рівнях реалізації соціальної політики держави – на рівні управління, матеріально-технічного і правового забезпечення, освіти, охорони здоров’я та практики соціальної роботи. Це дозволяє говорити про людину, яка виконує означені функції та здійснює організацію різних видів діяльності, як про цілісний суб’єкт професійної діяльності, що характеризує особистість соціального працівника.