- •В.М. Калашніков, г.Г. Кривчик, к.А. Марков історія держави і права україни навчальний посібник
- •Розділ і. Найдавніші державні утворення рабовласницького типу на теренах україни
- •1.1. Скіфська держава та її право
- •1.2. Рабовласницькі міста-держави Північного Причорномор'я
- •1.3. Боспорське царство
- •Розділ іі. Формування державності у східних слов’ян
- •2.1. Розселення і заняття
- •2.2. Суспільний лад
- •2.3. Витоки державності
- •2.4. Давньоруська держава в іх-хіі століттях
- •Контрольні запитання
- •(XII – перша половина XIV ст.)
- •3.1. Історичний огляд
- •3.2. Державний устрій Галицько-Волинської держави
- •3.3. Правова система
- •Розділ іv. Литовсько-руська держава (друга половина XIV – перша половина XVI ст.)
- •4.1. Історичний огляд
- •4.2. Суспільний лад Великого князівства Литовського
- •4.3. Державний устрій Великого князівства Литовського
- •4.4. Правова система Литовсько-руської держави
- •4.5. Суд у Великому князівстві Литовському
- •Контрольні запитання:
- •(Друга половина XVI – перша половина XVII ст.)
- •5.1. Наслідки переходу українських земель під владу Польщі
- •5. 2. Державний устрій Речі Посполитої
- •5.3. Правова система польської держави
- •Розділ vі. Запорозька січ: військово-адміністративний устрій та право
- •6.1. Виникнення козацтва й створення Запорозької Січі
- •6.2. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
- •6.4. Січове право
- •Контрольні питання
- •Розділ vіі. Створення української держави у визвольної війни середини хvіі ст. Гетьманщина
- •7.1. Історична довідка
- •7. 2. Суспільний лад Гетьманщини
- •7.3. Органи автономної влади та управління у хvііі ст.
- •7.4. Право в Гетьманщині
- •Контрольні запитання
- •На українських землях ( хіх – початок XX ст.)
- •8.1. Державно-правові відносини у Наддніпрянській Україні від ліквідації автономного устрою до середини хіх століття
- •8.2. Буржуазні реформи і «контрреформи» в царській Росії та Україна
- •8.3. Державно-правові відносини в українських землях Російської імперії з кінця хіх ст. До лютневої буржуазно-демократичної революції
- •Контрольні питання
- •Розділ іх. Державотворення в умовах української національно-демократичної револююції 1917-1920 років
- •9.1. Центральна Рада та її діяльність. Утворення унр
- •9.2. Боротьба Центральної Ради і більшовиків за владу в Україні
- •9.3. Українська держава п. Скоропадського
- •9.4. Правління Директорії
- •9.5. Розвиток радянської держави в умовах громадянської війни
- •Контрольні запитання
- •Розділ х. Соціалістичні перетворення і формування тоталітарного режиму (1921- 1939 рр. )
- •10. 1. Участь України в утворенні срср
- •10.2. Нова економічна політика
- •10.3. Встановлення сталінської диктатури та її наслідки
- •10.4. Репресивно-каральні органи і право
- •10.6. Судова система і право в урср на засадах «сталінської» Конституції
- •Контрольні запитання
- •Розділ хі. Держава і право української рср у роки другої світової та великої вітчизняної війни
- •11.2. Основні етапи і події Великої Вітчизняної війни
- •11.3. Перебудова державної влади і правової системи у воєнних умовах
- •11.4. Організація радянського партизанського руху і підпілля
- •11.5. Організація українських націоналістів та її спроби створити українську державність
- •10.6. Розгортання діяльності партійних і радянських органів на визволеній території
- •Контрольні запитання
- •Розділ хіі. Державне управління та право україни у перші повоєнні роки (1946 – початок 1950-х рр.)
- •12.1. Урср у післявоєнному світі
- •12.2. Державне управління в урср у повоєнні роки
- •12.3. Особливості радянського права повоєнних років
- •Контрольні запитання
- •Розділ хііі. Українська рср у період хрущовської "відлиги" роки (1953 - 1964)
- •13.1. Десталінізація
- •13.2. Комуністична утопія
- •13.3. Ради депутатів трудящих і громадські організації в умовах переходу від тоталітарного суспільства до авторитарного
- •13. 4. Організація управління економікою в умовах соціально-економічних реформ
- •13.5. Демократизація правоохоронних органів і права
- •Розділ хіv. Радянська держава на останніх етапах існування (1965 – липень 1991 рр.)
- •14.1. Зміцнення адміністративно-командної системи
- •14.2. Реформи в управлінні економікою та їх невдача
- •14.3. Організація влади за Конституцією срср 1977 р.
- •14.4. Перебудова як невдала спроба вдосконалення державної машини
- •14.5. Зміни в законодавстві
- •Контрольні запитання
- •Розділ хv. Державотворення і політичний розвиток незалежної україни (1991-2012 роки)
- •15.1. Розбудова Української держави до 1996 р.
- •15.3. Розвиток Української держави після прийняття Конституції
14.5. Зміни в законодавстві
Важливою складовою «перебудови» були зміни у законодавстві. Вони були спрямовані на створення правової основи для розвитку багатоукладної економіки, багатопартійності, ідеологічного плюралізму.
Для розвитку економічних відносин в країні велике значення мали такі закони, як: «Про кооперацію в СРСР» (1988 р.), «Про підприємства в СРСР» (1990 р.), «Про власність в СРСР» (1990 р.), «Про банки і банківську діяльність» (1990 р.), Основи законодавства Союзу СРСР і союзних республік про оренду (1989 р.), Основи цивільного законодавства Союзу РСР (1991 р.), «Про загальні засади підприємництва громадян» тощо. Невдовзі, згідно з прийнятим порядком, були прийняті відповідні українські закони, які адаптували загальносоюзні норми до національної специфіки. На основі зазначених правових актів в країні створюються перші кооперативи, виникають перші приватні підприємства, запроваджуються госпрозрахунок на державних підприємствах.
Регулювання соціально-культурної сфери відбувалося відповідно до таких законів, як: «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР» (1990 р.), «Про мови народів СРСР» (1990 р.), «Про загальні засади державної молодіжної політики в СРСР» (1991 р.) тощо. Були прийняті й відповідні українські закони, зокрема Закон від 28 жовтня 1990 р. «Про мови в Українській РСР», який не втратив актуальності й зберігає свою чинність донині. Щоправда, Української РСР у його назві замінена на Україну.
У зв’язку з процесами демократизації суспільства, остаточного подолання наслідків сталінізму, недопущення в майбутньому беззаконня і свавілля 14 листопада 19989 р. Верховна Рада СРСР ухвалила Декларацію «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, яких було піддано насильственному переселенню, забезпеченню їхніх прав», яка мала безпосереднє відношення до відновлення справедливості щодо кримськотатарського народу. Загострення політичної боротьби в країні, нові політичні реалії знайшли відображення у таких законах, як: «Про захист честі і гідності Президента СРСР» (1990 р.), «Про кримінальну відповідальність за блокування транспортних комунікацій та інші незаконні дії, які посягають на нормальну і безпечну роботу транспорту» (1990 р.).
Як уже відзначалося, з 1990 р. розпочинається процес розпаду СРСР, здійснюються перші кроки на шляху до проголошення державної незалежності України. Особливе значення для цього мало прийняття 16 липня 1990 р. Верховною Радою України Декларації про державний суверенітет Української РСР». У цьому документі був проголошений пріоритет республіканських законів над союзними, заявлено, що земля, її надра, повітряний простір є власністю українського народу, заявлено про право України на створення власної фінансової й банківської системи, власних збройних сил, проведення зовнішніх стосунків з іншими державами. Крім того, в Декларації вказувалося на необхідність реформування системи влади в республіці відповідно до світових традицій, зокрема поділу влади на три гілки – законодавчу, виконавчу, судову. Далі була прийнята низка законів, що забезпечували реалізацію основних положень Декларації, серед них «Про економічну самостійність Української РСР», «Про забезпечення дії законів та інших нормативних актів законодавства Союзу РСР» та ін.
У червні 1991 р. Верховною Радою України було схвалено концепцію Конституції України, у якій декларувалися загальні принципи майбутнього Основного Закону Української держави. Згідно з цим документом основою України мала бути ідея правової держави, де найвищою соціальною цінністю є людина, її права, свободи та їх гарантії. Передбачалося перетворення України на президентську республіку. У липні цього ж року була запроваджена посада Президента Української РСР. Згідно зі спеціальним законом президент визначався як найвища посадова особа Української держави і глава виконавчої влади. Він виступав гарантом забезпечення прав і свобод громадян, державного суверенітету України, додержання Конституції і законів Української РСР. Отже, в останні місяці існування СРСР були закладені перші камені у конституційно-правовий фундамент України як незалежної й суверенної держави.