3. Робота з ілюстраціями.

   1. Демонстрація фотографій різноманітних явищ природи, пейзажів, тварин:

• Що є найпрекраснішим у світі?

  2. Демонстрація витворів мистецтва (живопису, прикладних виробів, поезії, музики):

• Яку красу може створювати людина?

Мета цього етапу полягала у формуванні вміння бачити навколо себе красу, розрізняти природну красу та красу, що створена людиною; підкреслити унікальний дар людини створювати прекрасні речі.

Перший блок присвячений формуванню уявлення про те, що найпрекраснішою у світі є сама природа у своїй неповторності та різноманітних проявах, що в природі все гармонійно пов’язано, в ній немає нічого, що можна було б назвати огидним. Наприкінці першого блоку означеного етапу необхідно було підвести дітей до висновку про те, що людина є частиною природи, найпрекраснішимїї творінням. У другому блоці акцентувалася увага на красі, що створена людиною; формувалося уявлення про мистецтво.

4. Поповнення „чарівної скриньки».

Діти записали на аркушиках паперу, що вони вважають най- прекраснішим у світі та поклали у „чарівну скриньку».

Ця діяльність спрямована на узагальнення засвоєних знань та водночас дозволяє дитині самостійно визначити суб’єктивні пріоритетні цінності.

4. Організація полілогу.

• Чи завжди людина може називатися прекрасною?

Проблемне запитання спонукає дітей до усвідомлення

того, що злість, підступність, заздрість тощо заважають людині бути прекрасною та виступає мотивацією подальшої пошукової діяльності.

4. Пошукова діяльність (робота в групах по 5 осіб).

1. Учням пропонувалось записати або намалювати на аркушах ліворуч - все, що робить людину прекрасною, праворуч - усе, що робить її потворною. - Якою має бути прекрасна людина?

1. Запис та обговорення вислову А. Чехова: „У людині повинно бути все прекрасним: і одяг, і обличчя, і душа, і думки».

Означений вид діяльності ми класифікували як пошуковий через необхідність виконання самостійних розумових дій, звернення по допомогу до дорослих, товаришів для вирішення поставленого завдання. У групах визначався спікер, секретар, інші - генератори ідей). Узагальнити самостійні відповіді дітей допоміг відомий вислів А.Чехова, який було запропоновано вивчити напам’ять.

4. Проблемна ситуація за сюжетом народної казки „Курочка ряба».

• Чому дід та баба з відомої казки „Курочка Ряба» плакали, коли розбили яйце? (підвести дітей до висновку про те, що дід та баба стали прикладом споживчого ставлення до прекрасного).

• Як необхідно ставитися до прекрасного? (Можна навести відомий вислів: „До прекрасного можна доторкнутися тільки серцем»).

Передостанній етап заняття присвячено вихованню ціннісного ставлення до всього прекрасного, запобіганню споживчого ставлення до красивих речей.

4. Підсумок уроку.

Загальний висновок заняття: „Щасливим є той, хто вміє бачити прекрасне у світі та зберігати його».

СЕМІНАР

ТЕМА. Інтеграція в процесі вивчення курсу «Я і Україна»

Репродуктивні питання: