4.3. Особливості проведення уроків із „Дитячої філософії»
Для вивчення дитячої філософії у першому класі пропонуємо створити клуб „Джерело мудрості», який мав би свою емблему та правила. Для вибору емблеми клубу можна оголосити конкурс серед учнів „Як можна намалювати мудрість?»
Необхідно створити правила в клубі стосовно законів спілкування. Для цього можна використати основі правила ведення дискусії, запропоновані О.Пометун:
Говоріть по черзі, а не всі одночасно.
Не перебивайте того, хто говорить.
Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.
Поважайте всі висловлені думки.
Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.
Не змінюйте тему дискусії.
Намагайтеся заохочувати до участі в дискусії інших.
Зокрема, можна розробити пам’ятки, спрямовані на формування вміння будувати власні висловлювання. Для цього пропонуємо використати один із методів інтерактивної технології „Прес», в якому надається алгоритм побудови словесного міркування: „Я вважаю... Тому що... Наприклад... Отже...»-, зразки побудови висловлювань: «Почни відповідь зі слів: Можливо... Припустимо... Я вважаю...».
Зупинимось докладніше на особливостях уроків із філософії. Вони не мають єдиної структури, але можна визначити їх макрокомпоненти: організація початку заняття, організація полілогу, робота з філософськими казками, пошукова або дослідницька діяльність. Послідовність макрокомпо- нентів не є статичною, може змінюватись у залежності від теми заняття, доповнюватись різноманітними видами діяльності. Особливістю уроків із філософії є діалогічний спосіб здобуття знань, навчання дітей способам розмірковування, надання їм моделей та зразків аргументації думок. Але водночас важливим аспектом виступає забезпечення різноманітних видів діяльності на уроці, оскільки, у зв’язку з психологічними особливостями, діти шестирічного віку не можуть зберігати активну позицію в діалозі весь урок, навіть якщо тема цікава.
У загальному вигляді представимо структуру уроку з філософії у схемі (рис. 17).
Проілюструємо будову уроку з філософії та його розвиваль- ний потенціал на матеріалі одного з уроків.
Тема „Краса».
Мета: учити бачити красу навколо себе; учити розрізняти прекрасні та хибні риси людини; виховувати почуття прекрасного; виховувати тремтливе ставлення до краси; розвивати нестандартне мислення.
Обладнання: різноманітні картини художників, фотографії пейзажів, архітектурних споруд; малюнки явищ природи; скринька або коробка; папір.
Хід уроку
Організація початку уроку.
Мотивація навчальної діяльності.
Існує такий вислів: „Краса врятує світ». Як ви це розумієте?
Сьогодні на занятті ми спробуємо з’ясувати, що означає слово „краса» та яке значення має вона в житті людини.
Етап мотивації обов’язково присутній на заняттях із філософії, як і на будь-якому іншому уроці, оскільки в основі будь- якої продуктивної діяльності лежить мотив. Функцію мотивації діяльності може виконувати постановка проблеми на початку заняття або організація полілогу, в ході якого з’ясовуєть ся, що питання не має одностайної відповіді та спонукає до подальших розмірковувань. На прикладі поданого заняття використано саме такий мотиваційний прийом: обговорення відомого висловлювання та прийняття його різних інтерпретацій.