- •Розділ і. Поняття та принципи підприємницької діяльності § 1. Поняття та зміст підприємництва
- •§ 2. Умови здійснення підприємництва
- •§ 3. Підприємець і держава
- •Розділ II. Господарські правовідносини та господарське право § 1. Предмет регулювання господарського права
- •§ 2. Господарські правовідносини, їх ознаки та види
- •§ З. Методи господарського права
- •Розділ III. Господарське законодавство § 1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •§ 2. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види
- •§ 3. Система господарського законодавства
- •§ 4. Проблеми вдосконалення господарського законодавства
- •Розділ IV. Суб'єкти господарського права § 1. Поняття суб'єкта господарського права
- •§ 2. Види суб'єктів господарського права
- •§ 3. Завдання, права та обов'язки суб'єкта господарського права
- •Розділ V. Правовий статус підприємств § 1. Поняття підприємства
- •§ 2. Організаційно-правові форми підприємств
- •§ 3. Створення підприємства
- •§ 4. Установчі документи підприємства
- •§ 5. Державна реєстрація підприємства
- •§ 6. Припинення діяльності підприємства
- •Розділ VI. Правовий статус акціонерних товариств § 1. Поняття та юридичний статус акціонерного товариства
- •§ 2. Засновники, учасники та порядок створення акціонерного товариства
- •§ 3. Майно і майнові права в акціонерному товаристві
- •§ 4. Правовий режим акцій
- •§ 5. Правовий режим дивідендів
- •§ 6. Управління акціонерним товариством
- •Розділ VII. Правове становище інших господарських товариств § 1. Товариство з обмеженою відповідальністю та товариство з додатковою відповідальністю
- •§ 2. Повне товариство
- •§ 3. Командитне товариство
- •Розділ VIII. Правове становище господарських об'єднань § 1. Поняття господарського об'єднання. Законодавство про господарські об'єднання
- •§ 2. Види господарських об'єднань
- •§ 3. Функції та компетенція господарського об'єднання
- •§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп
- •Розділ IX. Правове регулювання відносин власності в економіці україни § 1. Поняття та форми власності в економіці України. Право власності
- •§ 2. Право державної власності
- •§ 3. Право колективної власності
- •§ 4. Право приватної власності
- •§ 5. Правовий режим майна державних підприємств. Особливості правового режиму майна державних бюджетних установ
- •Розділ X. Загальна характеристика господарських договорів § 1. Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору
- •§ 2. Класифікація і система господарських договорів за законодавством України
- •§ 3. Функції господарського договору
- •§ 4. Форма господарського договору
- •§ 5. Порядок укладання господарських договорів
- •§ 6. Виконання господарських договорів
- •Розділ XI. Господарсько-правова відповідальність § 1. Поняття відповідальності в господарському праві
- •§ 2. Функції відповідальності
- •§ 3. Види відповідальності
- •§ 4. Підстави відповідальності
- •Розділ XII. Правове регулювання банкрутства § 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти банкрутства
- •§ 2. Підстави для застосування банкрутства
- •§ 3. Провадження у справах про банкрутство
- •§ 4. Наслідки визнання боржника банкрутом
- •§ 5. Черговість задоволення претензій кредиторів
- •Розділ XIII. Правове регулювання оренди державного та комунального майна § 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§ 3. Порядок укладення договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •§ 6. Правове регулювання лізингових операцій в Україні
- •Розділ XIV. Правові засади приватизації державного та комунального майна § 1. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію
- •§ 2. Об'єкти приватизації
- •§ 3. Суб'єкти приватизації
- •§ 4. Приватизаційний процес
- •§ 5. Способи приватизації
- •§ 6. Договірні відносини приватизації
- •Розділ XV. Правове регулювання біржової діяльності в україні § 1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •Розділ XVI. Правове регулювання цін та ціноутворення § 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
- •§ 2. Види цін та порядок їх встановлення
- •§ 3. Правове регулювання контролю за додержанням дисципліни цін та відповідальність за її порушення
- •Розділ XVII. Правове регулювання кредитно-розрахункових відносин § 1. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
- •§ 2. Порядок відкриття рахунків у банках
- •§ 3. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Розділ XVIII. Правові засади обмеження монополізму в економіці україни § 1. Монопольне становище на ринку та зловживання ним
- •§ 2. Правове становище Антимонопольного комітету
- •§ 3. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
- •§ 4. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства
- •Розділ XIX. Правове регулювання 30внішньоекономічної діяльності в україні § 1. Зовнішньоекономічна діяльність та її регулювання
- •§ 2. Правовий режим іноземних інвестицій
- •§ 3. Правовий режим вільних економічних зон
- •Розділ XX. Захист прав суб'єктів господарської діяльності в арбітражному суді § 1. Правове становище арбітражних судів
- •§ 2. Підвідомчість справ арбітражним судам. Підсудність справ
- •§ 3. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
- •§ 4. Вирішення спорів арбітражним судом
- •Список рекомендованої літератури
§ 5. Правовий режим дивідендів
Правовий режим дивідендів можна визначити як врегульований правом колективної («акціонерної») власності порядок визначення розміру, оголошення та виплати акціонерам доходів по акціях з чистого прибутку акціонерного товариства. Він має законодавчу основу. Це ст. 4 «Основні характеристики акцій», ст. 9 «Виплата доходу по акціях» Закону «Про цінні папери і фондову біржу» і ст. 15 «Прибуток товариства» Закону «Про господарські товариства». Стаття 10 останнього закону визначає право акціонера на дивіденди, а ст. 41 відносить порядок розподілу прибутку (отже, і визначення дивідендів) до компетенції вищого органу (загальних зборів) товариства. Окремі акти і статті законодавства про товариства деталізують правовий режим дивідендів.
Термін «дивіденд» латинського походження (яіюсі іііуісіепсіит езі - те, що розподіляється). Закон коротко визначає цим терміном частину прибутку акціонерного товариства, яку має право отримати власник акції (ст. 4, 5, 9 Закону «Про цінні папери і фондову біржу»). Теорія права дає більш широке визначення: дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, яка підлягає розподілу і привласненню акціонерами пропорційно вартості належних їм акцій; це також сума (величина, розмір) доходу акціонера на одну акцію. Інакше кажучи, це і частка від ділення фонду сплати дивідендів на кількість акцій, власники (держателі) яких мають право на дивіденди. В юридичному аспекті оголошений вищим органом товариства дивіденд є саме майновим правом акціонера, тобто правом майнової вимоги до товариства. Це право, яке захищається судом (арбітражним судом) у позовному порядку.
За правовим режимом дивіденд відрізняється від інших виплат (дистрибуцій) товариства, зокрема, від процента (доходу) на облігації. З юридичної точки зору процент завжди є боргом товариства облігаціонеру, який підлягає задоволенню із всього майна товариства і забезпечується позовним захистом.
Дивіденд стає боргом товариства акціонеру лише після його оголошення і виплачується тільки з чистого прибутку.
Майно товариства, стосовно якого визначаються і з якого сплачуються дивіденди акціонерам, закон називає в імперативній формі. Основний принцип акціонерного права полягає в даному разі в тому, що діюче акціонерне товариство не має права сплачувати дивіденди за рахунок статутного фонду й іншого капіталізованого майна підприємства (принцип недоторканності статутного фонду діючого
товариства). Тому дивіденди по акціях виплачуються за рахунок чистого прибутку товариства, тобто прибутку, «що залишається у розпорядженні товариства після сплати встановлених законодавством податків, інших платежів у бюджет та процентів за банківський кредит» (ст. 9 Закону «Про цінні папери і фондову біржу», ст. 15 Закону «Про господарські товариства»).
Виходячи з такого визначення джерела формування дивідендів, статути конкретних товариств, а згідно з ними -проспекти емісій акцій детально регулюють правовий режим дивідендів.
У статутах товариств визначаються такі елементи правового режиму дивідендів (окремі пункти):
• розмір дивідендів (у розрахунку на одну звичайну акцію його визначають загальні збори товариства на пропозицію правління);
• строк виплат (виплата дивідендів акціонерам здійснюється один раз на рік протягом терміну, встановленого загальними зборами, після прийняття ними рішення про виплату дивідендів);
• форма виплати дивідендів (готівкою, банківським або поштовим переказом тощо). У разі відсутності повної інформації про акціонера дивіденд депонується на рахунку товариства. Проценти на несдержан! дивіденди не нараховуються. Акціонери зобов'язані в визначений строк повідомляти про зміну адреси і/або банківського рахунка. Інакше товариство не відповідає за несвоєчасність сплати дивідендів;
• початок нарахування (дивіденди нараховуються з моменту реєстрації особи як акціонера в реєстрі акціонерів товариства, причому пропорційно внесеній за акції сумі);
• розмір дивідендів (не може бути вище рекомендованого правлінням. Загальні збори можуть знизити розмір дивідендів);
• порядок виплати дивідендів вибулим і новим акціонерам (при купівлі акцій на вторинному ринку цінних паперів дивіденди за минулий період виплачуються акціонеру, зареєстрованому в товаристві на момент виплати дивідендів.
Юридичною підставою одержання дивідендів акціонерами за загальним правилом визначено купонні листи на виплату дивідендів (ст. 4 Закону «Про цінні папери і фондову біржу»). Купон є правовим актом, що може додаватися до акції і посвідчує права акціонера на одержання дивідендів. Реквізитами
купона визначено порядковий номер купона, порядковий номер акції, по якій виплачуються дивіденди, найменування акціонерного товариства і рік виплати дивідендів.