3. Фінансова звітність та її використання в управлінні підприємством.
Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку визначено склад та мету складання фінансової звітності.
Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Мета фінансової звітності полягає в тому, щоб забезпечити користувачів інформацією для прогнозування, порівняння та оцінки можливостей підприємства приносити прибуток; для оцінки здатності адміністрації ефективно використовувати ресурси підприємства для досягнення мети діяльності. Показники діяльності слід вимірювати з урахуванням поставлених цілей.
Порівняльна характеристика зовнішньої (фінансової) звітності та внутрішньої (управлінської) звітності (табл. 1) дозволяє виявити основні переваги останньої для управління діяльністю підприємства.
Фінансова звітність містить інформацію, корисну для інвесторів і кредиторів при прогнозуванні, порівнянні та оцінці потенційних грошових потоків за обсягами, строками.
Фінансова звітність повинна надавати інформацію про таку суспільно корисну діяльність підприємства, яка може бути визначена та описана або виміряна і яка важлива з точки зору ролі підприємства у оточуючому його соціально-економічному середовищі.
Фінансова звітність складається з:
балансу;
звіту про фінансові результати;
звіту про рух грошових коштів;
звіту про власний капітал;
приміток до фінансової звітності (табл.2).
Таблиця 1.
Порівняльна характеристика зовнішньої та внутрішньої звітності.
Внутрішня звітність |
Зовнішня звітність |
П
Враховує минулу, теперішню та майбутню діяльність |
Призначена для зовнішніх користувачів, наприклад: податкових органів, акціонерів та кредиторів |
Аналізує дані відповідно до ситуації та в зрозумілій формі |
Оперує лише даними з попереднього досвіду |
Є конфіденційною |
Підсумовує загальні дані не враховуючи деталі |
Не регулюється законодавчими чи ін. нормативними актами |
Публікується або надається податковим органам |
Розробляється підприємством для потреб господарювання |
Підпорядковується місцевим законам та стандартам |
Може бути формалізованою та неформалізованою виходячи із типу управлінської системи |
Має форми , встановлені зовні |
Звітність є доступною в режимі реального часу або з мінімальною затримкою |
Є вимогою законодавства |
ризначена
для прийняття внутрішніх рішень
Таблиця 2
Управлінський аспект фінансової звітності
Форма фінансового звіту |
Інформація для управління |
1 |
2 |
Баланс (форма №1) |
Містить дані про засоби підприємства та джерела їх утворення; дозволяє отримати дані про динаміку та структуру необоротних та оборотних активів, витрат майбутніх періодів, визначити структуру зобов’язань підприємства, його власного капіталу, забезпечень майбутніх платежів та доходів майбутніх періодів. За даними балансу розраховуються коефіцієнти автономії, фінансової стійкості, поточної або абсолютної ліквідності та інші коефіцієнти, які характеризують фінансовий стан підприємства. |
Продовження табл. 2
1 |
2 |
Звіт про фінансові результати (форма №2) |
Містить інформацію про витрати, доходи та фінансові результати підприємства за видами діяльності в порівнянні з минулим періодом. Може використовуватись для прогнозування, порівняння та оцінки здатності підприємства приносити прибуток. |
Звіт про рух грошових коштів (форма №3) |
У звіті відображаються факти господарського життя підприємства, що здійснюють реально або потенційно вплив на грошові потоки. Дані, що представляються у звіті, повинні вимагати мінімуму оціночних суджень та інтерпретації від особи, яка його готує. Аналіз цього звіту має велике значення при управлінні грошовими потоками. |
Звіт про власний капітал (форма №4) |
Дає чітке уявлення про зміни у власному капіталі підприємства у розрізі елементів власного капіталу та причин змін. Має значення для управління фінансовою діяльністю підприємства. |
Примітки до фінансової звітності |
Містять детальну аналітичну інформацію, яка не знайшла свого відображення у стандартизованих формах фінансової звітності. |
Прогнози, які робляться на основі фінансової звітності, підвищують надійність прогнозів користувачів управлінської звітності.