- •1 Загальні положення
- •1.1 Основні закономірності протікання технологічних процесів і положення теорії подібності
- •Основи теорії подібності та моделювання.
- •1.2 Технічні властивості сировини і харчових продуктів
- •2 Механічні процеси
- •2.1 Подрібнювання матеріалів
- •2.2 Сортування матеріалів
- •2.3 Обробка матеріалів тиском (пресування)
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Методичні вказівки до самостійної роботи №2
- •3 Гідромеханічні процеси
- •3.2 Переміщення рідин і газів
- •Основні поняття, що застосовуються в теорії насосів
- •3.3 Поділ рідких неоднорідних систем
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Методичні вказівки до самостійної роботи №3
- •3.3 Поділ рідких неоднорідних систем
- •3.4 Очищення повітря і газів
- •3.5 Перемішування, змішування, одержання гетерогенних систем. Псевдозрідження
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Одеський технічний коледж, Одеської національної академії харчових технологій, комисія спецтехнології, п редмет “Процеси та апарати харчових виробництв”, 2012.
3.2 Переміщення рідин і газів
Класифікація насосів, вентиляторів і компресорів.
Насосом називається машина для створення потоку рідкого середовища.
Усе різноманіття видів насосів за принципом дії й конструкцій поєднується у дві більші групи: 1) динамічні насоси; 2) об'ємні насоси.
1. Динамічні насоси: залежно від характеру сил, що діють на рідке середовище, діляться на:
1.1. лопатеві насоси – відцентрові й осьові;
1.2. електромагнітні насоси;
1.3. насоси тертя – вихрові, вібраційні й струминні.
2. Об'ємні насоси по характеру руху робочих органів мають наступні види:
2.1. Зворотно-поступальний насос – поршневі, плунжерні й діафрагмені;
2.2. Роторний насос – зубчасті, гвинтові, шиберні й роторно-поршневі;
2.3. Крильчастий насос.
Вентиляторами називаються машини, що служать для відсмоктування й нагнітання повітря або інших газів при загальному напорі, що не перевищує 15 кПа (1500 мм вод. ст.).
Розрізняють вентилятори:
1. за принципом дії й конструкцій: відцентрові й осьов;
2. по заданому тиску: низького тиску – до 1,0 кПа (100 мм вод. ст.); середнього тиску– 1…3 кПа (від 100 до 300 мм вод. ст.); високого тиску– 3…15 кПа (від 300 до 1500 мм вод. ст.).
Вентиляційні установки бувають: нагнітальні; усмоктувальні або витяжні; безнапірні або пневматичні.
Компресорами називають машини, що служать для стиску повітря або різних газів.
Компресори класифікуються на групи по наступних ознаках:
1) по конструкції – поршневі, лопаткові (відцентрові й осьові) і ротаційні;
2) по числу щаблів стиску – одноступінчасті й багатоступінчасті;
3) по величині тиску: низького (рк < 1,0 МПа), середнього (рк = 1,0...8,0 МПа), високого (рк = 8...10 МПа) і надвисокого(рк > 10 МПа) тиску;
4) по продуктивності: малої (V = 0,15 м3/с), середньої (V = 0,15...0,5 м3/с) і великої (V > 0,5 м3/с), продуктивності;
5) по розташуванню циліндрів – горизонтальні й вертикальні (це ставиться тільки до поршневих компресорів).
Кількісною характеристикою компресора є його продуктивність, що представляє собою об'ємна кількість газу, що подавати компресором в одиницю часу при початкових параметрах газу.
Якісною характеристикою компресора є ступінь підвищення тиску β = p2/p1.
З
алежно
від ступеня підвищення тиску
розрізняють:
1) вентилятори – компресори, призначені для переміщення газів (β = 1,04…1,1);
2) повітродувки – компресори, ступінь стиску яких β = 1,14…1,4;
3) властиво компресори, призначені для одержання стисненого повітря або газу (β > 4).
П
Малюнок
3.7 Схема
однопоршневого насоса однобічної дії. 1
– робоча камера; 2 – усмоктувальна
труба; 3 – напірний трубопровід; 4 –
поршень; 5 – ціліндр; 6 – шток; 7 – ползун;
8 – кривошип; 9 – шатун.
Поршневим насосом називається зворотно-поступальний насос, у якого робочі органі виконані у вигляді поршнів. По кількості поршнів ці насоси розділяються на однопоршневі, двопоршневі, трипоршневі й багатопоршневі. По числу циклів нагнітання й усмоктування за один подвійний хід поршня розрізняють насоси однобічної дії (мал. 3.7), двосторонньої дії й диференціальні.
При русі поршня вправо в лівій порожнині циліндра й у робочій камері створюється розрідження. За рахунок розрідження верхній нагнітальний клапан Кн притискається до сідла, а нижній всмоктувальний клапан Кв піднімає, і в, що створився зазор по усмоктувальній трубі засмоктується рідина із джерела в робочу камеру. При русі поршня вліво в робочій камері створюється підвищений тиск, під дією якого всмоктувальний клапан Кв закривається, а нагнітальний клапан Кн піднімає, і рідина витісняється із циліндра в напірний трубопровід.
При багаторазовому зворотно-поступальному русі поршня вода переміщається по усмоктувальній трубі через циліндр насоса в нагнітальну трубу й далі до місця споживання. При цьому подача рідини в нагнітальну лінію виявляється нерівномірної, що є істотним недоліком насосів однобічної дії. Для усунення цього недоліку застосовуються насоси двосторонньої дії де процес усмоктування в одній камері йде одночасно із процесом нагнітання в інший.
Для забезпечення рівномірності подачі застосовуються диференціальні насоси (поршневі й плунжерні). На всасывающей стороне он работает как насос одностороннего действия, на нагнетательной стороне – как насос двустороннего действия.
П
о
напрямкові
осі руху
робочих органів
поршневі (плунжерні) насоси можуть бути
горизонтальними
й вертикальними.
