Аналіз позиції покупця

Покупець, що видав на сплату за товар серію векселів, повиннен їх розглядати як потік майбутніх платежів, які є його сукупними витратами. Розмір сукупних витрат з урахуванням чинника часу визначається їхнім приведеним розміром на момент видачі векселів.

Виходячи з того, що сума, яка проставляється у векселі, визначається двома методами, то і розрахунок приведеного до поточного моменту розміру витрат теж розглянемо у їх відповідності.

У випадку, коли відсотки нараховуються на залишок заборгованості, тобто з моменту погашення попереднього векселя, приведений до поточного моменту розмір платежів по векселях дорівнює:

, (2.22)

при , де r – середня ринкова ставка відсотка по позиках.

Завдання 6 Розрахувати приведений до поточного моменту розмір платежів

Приклад роз’язання: Використовуючи дані попереднього прикладу, розрахувати приведений до поточного моменту розмір платежів по векселях при середній ринковій ставці відсотка по позичках r = 12 % річних.

тис. грн.

У випадку, коли відсотки нараховуються на суму боргу, включену у вексель:

тис. грн.

Таким чином, при j < d але r > j, нарахування відсотків за варіантом

а) забезпечує покупцю менші сукупні витрати (W₁ < W₂).

3.ОЦІНКА АКЦІЙ

Ринкова ціна акцій визначається різноманітними чинниками – довірою до акціонерного товариства – емітента акції, прогнозними оцінками економічного розвитку емітенту, рівнем ринкового позичкового відсотка та ін. Проте, найістотнішим чинником, що впливає на ринкову ціну акцій, прийнято вважати очікуваний розмір виплат по дивідендах.

Основними, при оцінці вартості акцій, є моделі дисконтованих дивідендів. Їх економічний зміст полягає у визначенні вартості акції як сумарної сьогоднішньої вартості дивідендів, або, по іншому, – приведеної вартості потоку майбутніх прибутків, що даний актив забезпечує його власнику. Отже, для того, щоб визначити вартість акції, необхідно розрахувати сумарну сьогоднішню вартість дивідендів, які будуть виплачені по ній. Ставка дисконту, при цьому, повинна відображати прибутковість альтернативних напрямків вкладення фінансових ресурсів із порівнянним ступенем ризику.

Припустимо, – дивіденди по оцінюваній акції, – річна прибутковість альтернативних інвестицій. Тоді вартість акції відповідно до моделі дисконтованих дивідендів можна визначити за формулою:

, (3.1)

або

. (3.2)

Як правило, розміри дивідендів змінюються в часі r_t = f(t). Зміни залежать як від результатів господарської діяльності підприємства-емітента, так і від його інвестиційної політики. Ефективне співвідношення між реінвестованою частиною прибутку та тією, що спрямовується на виплату дивідендів, впливає не тільки на розвиток підприємства, але і багато в чому впливає на ринкову ціну акцій. Ступінь ризику, у даному випадку, можна трактувати як ступінь впевненості інвестора в одержанні дивідендів у розмірі d_t у кожному t році.

Фактично розмір дивідендів t-го року є випадковою величиною – . Тому показник d_t у формулі (2) слід розглядати як очікуваний інвестором розмір дивідендів.

. (3)

Нехай Р – сьогоднішня ринкова ціна акції. Внутрішньою нормою прибутковості акції називається таке значення ставки дисконту , при якій її ціна рівняється сумарній поточній вартості дивідендів. Тобто для визначення внутрішньої норми прибутковості акції, необхідно вирішити щодо r рівняння:

. (3.4)

Вважається, що акція недооцінена, якщо P < V або r^* > r, і переоцінена, якщо P > V або r^* < r.

Можливість ефективного практичного застосування моделі дисконтованих дивідендів залежить від вирішення таких проблем:

-яким чином прогнозувати очікувані значення майбутніх дивідендів?;

-як визначити ступінь ризику і відповідну йому альтернативну ставку прибутковості?

Точно вирішити ці задачі достатньо складно. Можливі лише більш або менш точні прогнозні оцінки, визначення яких базується на тих або інших припущеннях і залежить від достовірності вихідної інформації.

Відзначимо, що для визначення необхідної прибутковості (або, по-іншому, – альтернативної прибутковості), що застосовується в якості ставки дисконтування дивідендів, може бути використаний цілий ряд методів:

-розрахунок r як средньоринкової (або средньогалузевої) прибутковості за визначений період часу;

-розрахунок r із використанням економічних моделей;

-розрахунок r на основі моделі оцінки капітальних активів;

Найбільш простим є метод розрахунку средньоринкової (або средньогалузевої) прибутковості. Відповідно до даного методу показник r розраховується як середній темп приросту ринкового (галузевого) індексу за ряд років. Використання галузевих індексів більш доцільно тому, що і темпи росту, і ризикованість вкладень для різноманітних галузей можуть у, силу об'єктивних причин, істотно відрізнятися.