27. Методи розрахунку відносної вологості і запиленості повітря

Запиленість повітря можна визначити гравіметричним, розрахунковим, фотометричним та іншими методами

Розрахунковий (мікроскопічний) метод дає можливість визначити загальну кількість пилових часток в одиниці об'єму повітря і співвідношення їх розмірів. Для цього пил, що міститься в певному об'ємі повітря, осаджують на скло, покрите прозорою клейкою плівкою. Визначають форму, кількість і розміри пилових часток під мікроскопом.

Якісну характеристику пилу визначають фотометричним методом за допомогою поточного ультрафотометра, яким реєструються окремі пилові частки за допомогою сильного бокового світла.

Для відокремлення пилу від повітря застосовуються різні фільтри, які затримують пилові частки розміром до 0,1 мкм і вище (залежно від розміру пор фільтру). Такі фільтри випускаються в багатьох країнах. Матеріал фільтрів може бути різним залежно від його призначення: целюлоза, синтетичні матеріали, азбест (для визначення горючих часток пилу) та комбіновані. Випускаються спеціальні фільтри, які просочені імерсійним мастилом, що робить їх прозорими, - це і дозволяє додатково робити мікроскопічні дослідження пилу.

30. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності.

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини ділять на чотири класи небезпеки:

- надзвичайно небезпечні;

- високонебезпечні;- помірно небезпечні;- малонебезпечні.

Для деяких речовин, що досить часто потрапляють у по­вітря виробничих приміщень, встановлюються так звані середньогодинні допустимі концентрації Наприклад, для ок­сиду вуглецю, який постійно потрапляє у повітря топкових приміщень, встановлені такі допустимі середньогодинні нор­ми:

50 мг/м³ - при тривалості роботи до 1 години;

100 мг/м³ - при тривалості роботи до ЗО хвилин;

200 мг/м³ - при тривалості роботи не більше 15 хвилин.

Наступні роботи можна виконувати при наведених концентраціях не раніше ніж через дві години.

ГДК шкідливих газів, пари та пилу, що часто потрапляють у повітря робочої зони виробничих приміщень харчових та переробних підприємств, наведені в главі 5. табл. 5.1.

В державних стандартах наведено більше 700 речовин для яких встановлені значення ГДК. При одночасному знаходженні в повітрі робочої зони кількох шкідливих речовин односпрямованої дії, близьких за хімічним складом і характером біологічної дії на людину, для визначення можливості працювати в цій зоні використовують таку залежність:

31. Класифікація нещасних випадків. Дослідження травматизму

Більшість нещасних випадків трапляються через незадовільну організацію виконання робіт - 15-16%; порушення трудової і виробничої дисципліни - 11-12%; порушення технологічного процесу - 10%; недоліки в навчанні безпечним методам праці 8-9%; незадовільне утримання і недоліки в організації робочих місць - 6-7%; порушення вимог безпеки при експлуатації транспортних засобів та незастосування засобів індивідуального захисту - 4-5%; незадовільний технічний стан будинків, споруд, територій - близько 4% тощо.

Найчастіше травмування працюючих відбувається через ураження їх предметами і деталями, що рухаються, обертаються 22%; падіння потерпілих з висоти - 17-18%; внаслідок падіння, обвалів предметів, матеріалів 16%; дії екстремальних температур 6-7%: дорожньо-транспортні пригоди 4-5%; ушкодження в результаті контакту з тваринами 4-5%; внаслідок стихійного лиха 2-3%; ураження електричним струмом 1-2%.

Як свідчить аналіз, на виробництві погіршується стан умов і безпеки праці. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працюють майже 20 тис. чоловік.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводиться власником або уповноваженим ним органом відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого Кабінетом Міністрів України

Для проведення розслідування нещасного випадку, внаслідок якого працівник втратив працездатність на один день і більше, керівник підприємства призначає, комісію, до складу якої входить керівник (спеціаліст) служби з охорони праці - голова" комісії, керівник структурного підрозділу підприємства (головний спеціаліст), представник профспілки або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, лікар з гігієни праці санепідемстанції. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії входить уповноваже­ний трудового колективу з питань охорони праці.

Не беруться на облік і не складається акт про нещасні випадки, що сталися під час спортивних та інших розважальних заходів, в неробочий час, у вихідні та святкові дні; нещасні випадки, які не пов'язані із дорученням керівника, а також із особистою необхідністю (одержання зарплати, відвідування медичного закладу, зборів, нарад). До цієї ж категорії відносяться нещасні випадки, що сталися з особами, які йшли на роботу або повертались з роботи (пішки, на громадському або власному транспорті).