- •Література
- •Ключові терміни і поняття
- •1. Суть економічної безпеки підприємства.
- •2. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
- •3. Основні напрями організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •Основні функціональні складові ебп
- •4. Служба безпеки фірми.
- •Контрольні запитання
2. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
Оцінювання економічної безпеки полягає в тому, щоб визначити ступінь можливого ризику господарської діяльності та вжити таких заходів, які б гарантували безпеку діяльності підприємства, його стабільну роботу і випуск необхідної продукції. Розроблена загальна методологія оцінювання рівня економічної безпеки. Пропонується його оцінювати на підставі визначення сукупного критерію з допомогою врахування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які розраховуються шляхом зіставлення величини загрози економічній безпеці та ефективності заходів для її відвернення.
Сукупний критерій економічної безпеки підприємства можна розрахувати за формулою:
К е.б.п. = Σ Кі * dі
К і - величина окремого критерію за і-тою функціональною складовою;
d і - частка значущості і-тої функціональної складової;
Оцінювання рівня економічної безпеки здійснюється порівнюванням розрахункових значень Ке.б.п. із реальними величинами цього показника, одержаними раніше щодо підприємства, а також (якщо це можливо) з аналогічними підприємствами відповідної галузі економіки.
Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну Ке.б.п. здійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня економічної безпеки підприємств за окремими складовими з використанням такого алгоритму:
Визначення структури негативних впливів за функціональними складовими ЕБП. Розподіл об’єктивних та суб’єктивних негативних впливів.
Визначення заходів для запобігання негативним впливам.
Оцінка ефективності вжитих заходів з огляду нейтралізації конкретних негативних впливів за кожною складовою ЕБП.
Визначення причин недостатньої ефективності заходів, ужитих для подолання вже наявних і можливих негативних впливів.
Виявлення неусунутих та очікуваних негативних явищ.
Опрацювання рекомендацій щодо усунення наявних негативних впливів і запобігання можливій появі нових.
Оцінювання вартості кожного із запропонованих заходів щодо усунення негативних впливів на ЕБП і визначення відповідальних за реалізацію таких заходів.
Конткретне оцінювання ефективної роботи структурних підрозділів підприємства щодо ЕБП здійснюється з використанням таких показників:
- витрати на здійснення заходів;
- можливий розмір відверненої шкоди;
- розмір заподіяної шкоди; ефективність вжитих заходів (різниця між розмірами відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати, що спрямовані на здійснення заходів).
Як правило, для зручності користування зазначені показники подаються у формі таблиць, які дають можливість проаналізувати ефективність зазначених витрат і можливий отриманий економічний ефект.
Основні ознаки достатнього рівня ЕБП за умов ринкової системи господарювання:
гарантований ринок збуту продукції;
конкурентоспроможність і надійність продукції;
відповідна ніша на ринку;
стабільні споживачі продукції;
доступні ціни;
купівельна спроможність клієнтів і попит на продукцію;
надійність зовнішніх і внутрішніх факторів виробничої діяльності підприємства;
достатня інформаційно-рекламна діяльність;
оперативна реалізація заходів щодо розробки та охорони інформаційної економічної безпеки;
прогнозування показників, які необхідно досягти підприємству;
оцінювання рвня ЕБП за всіма складовими та розробки рекомендацій з метою підвищення цього рівня.
Наслідками негативного впливу на ЕБП і зниження її до критичної межі можуть бути :
втрата клієнтів і покупців гтової продукції;
зменшення кількості замовлень і контрактів із продажу продукції;
неритмічність виробництва;
неповне завантаження потужностей;
підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;
збільшення розміру неліквідних оборотних засобів і наявність наднормативних запасів;
виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та підвищення плинності кадрів;
зниження цін на продукцію;істотне зменшення обсягів реалізації і недоодержання виручки від реалізації;
форс-мажорні явища;
незадовільна робота служб контролінгу (планування, аналіз, інформац. Забезпечення, контроль);
низький рівень кваліфікації персоналу.
