Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lekc № 20 Ekonomichna bezpekaa.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
65.54 Кб
Скачать

2. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.

Оцінювання економічної безпеки полягає в тому, щоб визначити ступінь можливого ризику господарської діяльності та вжити таких заходів, які б гарантували безпеку діяльності підприємства, його стабільну роботу і випуск необхідної продукції. Розроблена загальна методологія оцінювання рівня економічної безпеки. Пропонується його оцінювати на підставі визначення сукупного критерію з допомогою врахування й підсумовування окремих функціональних критеріїв, які розраховуються шляхом зіставлення величини загрози економічній безпеці та ефективності заходів для її відвернення.

Сукупний критерій економічної безпеки підприємства можна розрахувати за формулою:

К е.б.п. = Σ Кі * dі

К і - величина окремого критерію за і-тою функціональною складовою;

d і - частка значущості і-тої функціональної складової;

Оцінювання рівня економічної безпеки здійснюється порівнюванням розрахункових значень Ке.б.п. із реальними величинами цього показника, одержаними раніше щодо підприємства, а також (якщо це можливо) з аналогічними підприємствами відповідної галузі економіки.

Після розрахунку впливу функціональних складових на зміну Ке.б.п. здійснюється функціональний аналіз заходів з організації необхідного рівня економічної безпеки підприємств за окремими складовими з використанням такого алгоритму:

  1. Визначення структури негативних впливів за функціональними складовими ЕБП. Розподіл об’єктивних та суб’єктивних негативних впливів.

  2. Визначення заходів для запобігання негативним впливам.

  3. Оцінка ефективності вжитих заходів з огляду нейтралізації конкретних негативних впливів за кожною складовою ЕБП.

  4. Визначення причин недостатньої ефективності заходів, ужитих для подолання вже наявних і можливих негативних впливів.

  5. Виявлення неусунутих та очікуваних негативних явищ.

  6. Опрацювання рекомендацій щодо усунення наявних негативних впливів і запобігання можливій появі нових.

  7. Оцінювання вартості кожного із запропонованих заходів щодо усунення негативних впливів на ЕБП і визначення відповідальних за реалізацію таких заходів.

Конткретне оцінювання ефективної роботи структурних підрозділів підприємства щодо ЕБП здійснюється з використанням таких показників:

- витрати на здійснення заходів;

- можливий розмір відверненої шкоди;

- розмір заподіяної шкоди; ефективність вжитих заходів (різниця між розмірами відверненої та заподіяної шкоди, поділеної на витрати, що спрямовані на здійснення заходів).

Як правило, для зручності користування зазначені показники подаються у формі таблиць, які дають можливість проаналізувати ефективність зазначених витрат і можливий отриманий економічний ефект.

Основні ознаки достатнього рівня ЕБП за умов ринкової системи господарювання:

  1. гарантований ринок збуту продукції;

  2. конкурентоспроможність і надійність продукції;

  3. відповідна ніша на ринку;

  4. стабільні споживачі продукції;

  5. доступні ціни;

  6. купівельна спроможність клієнтів і попит на продукцію;

  7. надійність зовнішніх і внутрішніх факторів виробничої діяльності підприємства;

  8. достатня інформаційно-рекламна діяльність;

  9. оперативна реалізація заходів щодо розробки та охорони інформаційної економічної безпеки;

  10. прогнозування показників, які необхідно досягти підприємству;

  11. оцінювання рвня ЕБП за всіма складовими та розробки рекомендацій з метою підвищення цього рівня.

Наслідками негативного впливу на ЕБП і зниження її до критичної межі можуть бути :

  1. втрата клієнтів і покупців гтової продукції;

  2. зменшення кількості замовлень і контрактів із продажу продукції;

  3. неритмічність виробництва;

  4. неповне завантаження потужностей;

  5. підвищення собівартості та різке зниження продуктивності праці;

  6. збільшення розміру неліквідних оборотних засобів і наявність наднормативних запасів;

  7. виникнення внутрішньовиробничих конфліктів та підвищення плинності кадрів;

  8. зниження цін на продукцію;істотне зменшення обсягів реалізації і недоодержання виручки від реалізації;

  9. форс-мажорні явища;

  10. незадовільна робота служб контролінгу (планування, аналіз, інформац. Забезпечення, контроль);

  11. низький рівень кваліфікації персоналу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]