Тема 6. Методика складання процесуальних актів у кримінальних справах

Значення процесуальної форми в кримінальному судочинстві. Правовий механізм прийняття кримінально-процесуальних актів, їх система та властивості.

Поняття кримінально-процесуальної форми. Логіка процесуальних документів.

Юридичний документ. Види процесуальних документів. Протоколи слідчих, судових та інших процесуальних дій. Протоколи розпорядчого та судового засідань. Структуру процесуального документу. Характеристика основних кримінально-процесуальних актів. Класифікація кримінально-процесуальних

актів. Вимоги, яким повинні відповідати кримінально-процесуальні акти.

Законність, об'єктивність та логічність складання документів. Мова і стиль процесуальних документів.

Тема 7. Складання процесуальних документів щодо оскарження в суді

рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Поняття рішення, дії, бездіяльності органів державної влади, місцевого

самоврядування, посадових та службових осіб. Принципи судового контролю.

Справи по скаргах рішення, дії, бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Порядок оскарження рішення, дії, бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб і складання процесуальних документів.

Тема 8. Конституційне провадження та провадження у Європейському суді з прав людини

Історія формування Європейського Суду. Діяльність Європейского Суду. Типи органів, що входять до складу Європейського суду з прав людини. Застосування норм іноземного права у процесуальних актах. Методика підготовки звернення (заяви) до Європейського Суду з прав людини. Документи, які складаються Європейським Судом з прав людини (на прикладі справи). Порядок звернення до Європейського суду з прав людини. Підстави звернення до Європейського суду з прав людини. Подання заяви до Європейського суду з прав людини. Виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні.

РОЗДІЛ ІІ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІН

курсу “Процесуальні документи та діловодство”

Методика складання процесуальних актів у кримінальних справах

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України.— 1996.—№ ЗО.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України. — К., 2001.

3. Кримінальний кодекс України.— К.:Юрінком Інтер, 2001.

4. Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.10.1996 //Право України.— 1996.— № 12.

5. Наказ МВС України від 25.11.1992 № 745 "Про невідкладні заходи по вдосконаленню структури і організації діяльності органів досудового розслідування в системі МВС України".

6. Інструкція з діловодства // Наказ Міністра юстиції України № 22/5 від 13.03.97.

7. Ботвина Н. В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови. — К., 1998.

8. Ефимичев С. П. Оформление уголовного дела.— Волгоград, 1990.

9. Коваль А. П. Культура ділового мовлення.— К.: Вища школа, 1982.

10. Молдован В. В. Судова риторика. — К., 1998.

11. Статкує В. Ф., Весельш В. 3. Обвинительное заключение.— М., 1970.

ІІ 2518

12. Тєртьпиник В. М., Кузниченко О. В. Логика, язык й стиль процессуальных и иных юридических документов.— Харьков, 1996.

13. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України.— К.: Юрінком

Інтер, 1999.

14. Тєртьпиник В. М. Процессуальные документи предварительного расследования.— Харьков, 1990.

15. Тєртьпиник В. М. й др. Досудебное расследование: юридические документи— Харьков, 1999.

16. Хазін М. А., Бойко М. Д., Співак В. М. Кримінально-процесуальні акти дізнання та досудового слідства.— К., 1996.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Критерії оцінки виконання навчальних завдань є одним з основних способів перевірки знань, умінь і навичок студентів з дисципліни «Процесуальні документи».

Нормативними державними документами про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах передбачені контрольні заходи, які включають поточний та підсумковий контроль. Під поточним контролем слід розуміти модульну форму контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних занять дисципліни, яку вивчаємо.

У рейтинговому показнику враховуватиметься будь-яка форма діяльності студента, якість аудиторної та самостійної роботи, здатність творчо реалізовувати свій інтелектуальний потенціал на практиці.

Дисципліна включає два змістовні модулі. Рівень засвоєння студентом матеріалу модуля визначається шляхом тестування. Засвоєння матеріалу з кожного змістовного модуля оцінюється за 100-бальною шкалою. Після вивчення матеріалу змістовного модуля слідує обов’язковий контроль його засвоєння.

Рейтинг з дисципліни визначається за 100-бальною шкалою. При цьому на оцінювання навчальної роботи студента (RНР) відводиться не більше 70 балів, а на підсумкову атестацію (RАТ) – не більше 30 балів.

Якщо відповіді студентом не надано або вона неадекватна поставленому завданню, містить грубі помилки, то у журналі обліку успішності ставиться “-1” бал. За кожну пропущену лекцію чи практичне заняття застосовується штрафна санкція “-1” бал. Відпрацювання таких заборгованостей проводиться лише в усній формі.

На рейтинг з навчальної роботи можуть впливати рейтинг з додаткової роботи RДР , який додається до RНР і не може перевищувати 10 балів, та рейтинг штрафний RШТР , який віднімається від RНР і не може перевищувати 5 балів.

Кількість кредитів і рейтингові оцінки змістовних модулів і дисципліни в цілому наведені в таблиці.

1 кредит ECTS складає 36 годин.

Рейтингові оцінки зі змістових модулів

Термін

навчання

(тижні)

Номер

змістового

модуля

Навчальне

навантаження,

год.

Кредити

ECTS

Рейтингова оцінка

змістового модуля

Мінімальна Розрахункова

1-8 І 24 0,75 60 100

10-18 ІІ 30 0,75 60 100

Всього: 2 54 1,5 60 100

Rдис = Rнр = 0,3 Rат

Rнр = (0.7 (R1зм • 1 + R2зм • 1)) :2 + Rдр – Rштр

Студенти, які з навчальної роботи набрали 60 і більше балів, можуть не

складати залік, а отримати залік «Автоматично», відповідно до набраної кількості

балів, переведених в національну оцінку та оцінку ECTS згідно табл. 3.1. У такому випадку рейтинг студента з дисципліни дорівнює його рейтингу з навчальної роботи.

Якщо студент бажає підвищити свій рейтинг і покращати оцінку з дисципліни, він має пройти семестрову атестацію. Останню в обов'язковому порядку проходять студенти, які з навчальної роботи набрали менше, ніж 60 балів. Для допуску до атестації студент має набрати не менше 60 балів з кожного змістового модуля, а загалом - не менше, ніж 42 бали з навчальної роботи. Це означає, що в цілому студенту необхідно виконати такий мінімум робіт:

1) бути присутнім на всіх семінарських заняттях ;

2) уникнути штрафних санкцій лектора.

Студенти, які протягом навчального семестру набрали менше 42 балів з навчальної роботи, зобов'язані до початку залікової сесії підвищити свій рейтинг з навчальної роботи, інакше вони не допускаються до заліку з дисципліни і матимуть академічну заборгованість.

Співвідношення між національними та ECTS оцінками і рейтингом із дисципліни

Оцінка

національна

Оцінка

ECTS

Визначення ECTS Рейтинг з дисципліни, бали

“відмінно” А ВІДМІННО – відмінне

виконання лише з

незначною кількістю

помилок

90-100

“добре” В ДУЖЕ ДОБРЕ - вище

середнього рівня з

кількома помилками

82-89

С ДОБРЕ – в загальному

правильна робота з

певною кількістю

грубих помилок

75-81

“задовільно” Д ЗАДОВІЛЬНО -

непогано, але зі значною

кількістю недоліків

66-74

Е ДОСТАТНЬО -

виконання задовольняє

мінімальні критерії

60-65

“незадовільно” FX НЕЗАДОВІЛЬНО–

потрібно працювати

перед тим, як отримати

залік (позитивну оцінку)

35-59

F НЕЗАДОВІЛЬНО–

необхідна серйозна

подальша робота

01-34

РОЗДІЛ ІІI

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ І ЗАВДАНЬ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Лекції сприяють активізації мислення студентів, дозволяють висунути проблемні питання навчального курсу, показати протиріччя, ознайомити студентів з історією наукового пошуку. Крім того, лекційні заняття дозволяють

висунути проблеми для самостійного вивчення студентами.