1.3. Структура дипломної роботи магістра відповідно до окр

Загальними вимогами до роботи є: чіткість побудови роботи; структурно-логічна послідовність виконання розділів чи підрозділів; чіткість формулювань, що виключає можливість суб’єктивного неоднозначного тлумачення; переконливість аргументації та обґрунтованість висновків і пропозицій.

Відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) до структури дипломної роботи входить: реферат, вступ, теоретичний, аналітико-дослідницький, проектно-рекомендаційний розділи, висновки і пропозиції, список використаних джерел, додатки.

Реферат - це скорочене викладення обсягу та змісту дипломної роботи магістра з основними розробками та висновками.

Реферат розміщується після завдання на дипломну роботу магістра, починаючи з нової сторінки. Реферат призначений для ознайомлення зі змістом роботи, має бути стислим, інформаційним і містити відомості, які дають змогу прийняти рішення про доцільність всієї роботи.

Текст реферату має містити короткий виклад суті роботи, розкривати основну ідею та практичне значення дипломної роботи. Реферат складають за такою формою:

• обсяг роботи (кількість сторінок текстового документа, ілюстрацій, таблиць, додатків, літературних джерел);

• тема, об'єкт та мета роботи;

• методи дослідження (якщо метод новий або розроблений автором, то наводять його сутність; якщо метод широко відомий, то вказують тільки його назву);

• конкретні результати роботи, дають основні теоретичні, експериментальні, розрахункові результати, виділяючи розробки, впроваджені у виробництво або виконані на рівні раціоналізаторських пропозицій, винаходів, відкриттів чи інші розробки, які є найважливішими у роботі;

• ключові слова (великими літерами) українською, російською та англійською мовами.

Викладання матеріалу в реферату має бути стислим і точним. Слід використовувати вирази, які застосовують у наукових і технічних документах, стандартизовану термінологію; уникати незвичних термінів і символів (додаток Ж).

Рекомендується вживати скорочення і абревіатури згідно з ГОСТ 7.1 1088, ГОСТ 7.12-77 або прийняті у міжнародній практиці. Одиниці вимірювання наводять в одиницях міжнародної системи.

Обсяг реферату дипломної роботи магістра має складати 1 сторінку рукописного або машинописного тексту через 1 інтервал 14 кеглем, що розміщений на одному аркуші.

Вступ починають з окремої сторінки. У ньому насамперед слід розкрити актуальність, даного дослідження, мету та завдання дипломної роботи магістра, методи дослідження. Необхідно також вказати об’єкт і предмет дослідження, наукове значення та практичне значення отриманих результатів, джерела інформації, які будуть використані в роботі.

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з уже наявними підходами до розв’язання проблеми чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність (політичну, соціальну, економічну, наукову) і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Для цього слід дати загальну характеристики проблеми з урахуванням ступеня її розробки, вказуючи, які завдання вирішено, які прогалини знань існують; зазначити, які вчені і спеціалісти займаються обраною темою (проблемою, питанням), у чому полягають основні здобутки попередніх дослідників теми;розкрити теоретичну та емпіричну бази дослідження.

Мета і завдання дослідження. Формулюють головну мету роботи, що може мати кілька складових, і завдання, які необхідно вирішити для її досягнення.

Об’єкт дослідження – це та частина матеріального світу, яка привертає

увагу дослідника, це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обраний для вивчення.

Предмет дослідження – це те, що міститься в межах об’єкта, це розглянутий у дослідження бік об’єкта дослідження та його досліджувані якість і галузь використання.

Методи дослідження. Наводять перелік використаних методів дослідження або досягнення поставленої в роботі мети. Указані методи повинні мати тісний зв’язок зі змістом роботи, тобто слід стисло, але по суті описати, які саме проблеми досліджували за допомогою того чи іншого методу.

Обсяг вступу близько 5% тексту дипломної роботи, або 3-4 сторінки

Перший розділ - теоретичний. Теоретичне обґрунтування має визначити роль і місце досліджуваних явищ та процеси у діяльності підприємств. У цьому розділі обґрунтовують теоретичну базу обраної проблеми, дають огляд літературних джерел, нових розробок, іншу інформацію, пов’язану з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкривають підходи різних авторів до розв’язання проблеми, показують, у чому полягає подібність, а в чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовують власні погляди.

У цьому розділі подають аналіз чинних законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної бази за проблемою.

Теоретичне обґрунтування, сутність, значення, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти до наступного розділу до конкретного аналітичного дослідження. Обсяг першого розділу не повинен перевищування 25 % загального обсягу магістерської роботи.

Розробку теми дипломної роботи потрібно починати з аналізу джерел спеціальної літератури. Тільки після кваліфікованого аналізу джерел літератури студенту стає відомо, що і як вже зроблено, які питання і яким шляхом уже вирішені, і що найдоцільніше робити далі.

Викладення цього розділу слід починати з історії, сучасного стану та можливі напрями розробки питання, що є предметом вивчення. Часто в науковій літературі зустрічаються різні думки авторів з одного і того ж питання, неоднозначні тлумачення результатів, протилежні висновки тощо. У такому випадку огляд краще вести в дискусійному плані, протиставляючи думки різних дослідників і супроводжувати їх власними коментарями. Виконаний за такою схемою огляд літератури буде більш привабливим, цінним і змістовним.

В огляді літератури обґрунтовують обрані напрями виконання дипломної роботи. Обґрунтування буде повноцінним, якщо воно базується на доказах, фактах і висновках огляду літератури та враховує стан і конкретні умови підприємства, на матеріалах якого виконують дипломну роботу.

Цей розділ повинен мати назву, в якій відображався б зміст проблеми, що є темою дипломної роботи. Для більш ефективного і детального аналізу зібраного матеріалу джерел літератури цей розділ потрібно поділити на 3-4 підрозділи, кожен з яких повинен мати свою назву та номер. Розділ і підрозділи нумерують арабськими цифрами.

Огляд літератури може бути кваліфіковано написаний лише після вивчення студентом не менше 50-60 джерел літератури різних видів. Студент має опрацювати монографії, збірники наукових праць, статті періодичних видань, автореферати дисертацій, навчальні посібники.

Літературні дані потрібно викладати коротко, ясно, без перекручення поглядів авторів, повідомляючи лише типове, показове, що має відношення до теми випускної роботи. Посилання на автора наводять у кінці абзацу цифрами в квадратних дужках.

Якщо абзац починається з посилання на автора роботи, то вказують ще й ініціали і прізвище, а в дужках пишуть номер, під яким цю роботу наведено в списку літератури; далі у стислій формі викладають зміст роботи, як правило, одним абзацом (8-10 рядків), в якому формулюють основну суть викладеного матеріалу.

Характеристику роботи іншого автора потрібно починати з нового абзацу.

В огляді літератури слід описувати тільки ті першоджерела, які вивчав студент і вони мають безпосереднє відношення до теми дипломної роботи.

Огляд літератури пишеться за попередньо складеним планом і має бути системним, цільним та послідовним. Не допускати повторень. Критичні зауваження слід аргументувати посиланнями на джерела літератури. За наявності суперечливих думок авторів з того чи іншого питання потрібно спробувати знайти причину розходжень. Іноді це є результатом похибок методичного характеру, застарілого обладнання, використаного під час проведення експериментів.

Під час використання джерел літератури потрібно робити посилання на авторів робіт у квадратних дужках у кінці речення.

Другий розділ – аналітико-дослідницький. Це основна змістова частина у дипломних роботах магістрів – повинен мати не менше 3 підрозділів. Забезпечуючи логічну послідовність дослідження цей розділ має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напряму дослідження. Ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практики.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та оброблення даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Під час комплексного аналізу господарської діяльності необхідно використовувати відповідні способи оброблення економічної інформації та методики, в тому числі факторного, кореляційного, функціонально-вартісного, маржинального аналізів, розраховувати прогнози.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у дипломній роботі повинен використати комп'ютер.

Не можна обмежитися використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики об'єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку і оформлення тексту та ілюстрацій. Потрібні використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудомістких розрахунків у аналітично-дослідницькому чи у проектно-рекомендаційному розділі.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

• поставлену задачу;

• програму, за якою вона буде вирішуватися;

• базу даних;

• формули розрахунку;

• блок-схему алгоритму розв'язання задачі;

• результат - у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

• аналітичний опис результату.

Використання комп'ютерної техніки слід обов'язково зазначити у назві відповідного пункту плану «із застосуванням комп'ютерної техніки».

Обсяг другого розділу - у межах 30-35% загального обсягу дипломної роботи.

Розділ починається з розгляду економічних умов, у яких функціонує підприємство. Організаційно-економічна характеристика об’єкту дослідження включає характеристику його галузевої належності, територіально-адміністративного розміщення, форми власності і форми господарювання, спеціалізації, розмірів виробництва, організаційної структури, забезпеченості робочою силою, загальних показників ефективності господарювання, фінансового стану (додаток А). Фактичні показники показувати у динаміці не менше ніж за 5 років, забезпечуючи їх порівнянність з середньорайонними даними.

Третій розділ є проектним або конструктивним. Завданням третього, проектно-рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження, кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування. Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. Обов'язково має бути розрахований економічний ефект від запропонованих інновацій.

У розрахунках для обґрунтування пропозицій обов’язковим є використання ПЕОМ.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсяги дипломної роботи магістра.

Висновки і пропозиції розміщують безпосередньо після основного тексту роботи, починаючи з нової сторінки. В них мають бути концептуально відображені основні результати виконаної роботи. У висновках повинні знайти відбиття ті результати, які відповідають темі і завданням роботи. Найбільш важливі результати роботи пропонують до впровадження у виробництво.

Висновки мають бути доказовими, а пропозиції обґрунтованими, тобто базуватися на матеріалі, який має високу ступінь вірогідності.

Висновки формулюються студентом на підставі змісту основних розділів роботи в їх логічній послідовності. Вони вписуються у 5-9 пунктів, пронумерованих арабськими цифрами. Кожен пункт пишеться в межах одного абзацу і викладається конкретно, чітко, логічно, аргументовано з використанням за можливості цифрового матеріалу.

Після зроблених висновків студент повинен надати конкретні пропозиції, які логічно випливають з дипломної роботи. Обсяг висновків і пропозицій – 3-4 сторінки.

Список використаних джерел оформлюють згідно з вимогами ВАК України (Бюлетень ВАК України.-2009.-№5.). Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел наведено в додатку С.

Список використаних джерел має містити не менше 50-60 літературних джерел, опублікованих переважно за останні 5 років.

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи магістра на наступних її сторінках, які не нумеруються.

У тексті дипломної роботи на всі додатки мають бути посилання. Кожний додаток слід розташовувати на новій сторінці з написанням зверху посередині сторінки слова ДОДАТОК і його позначення. Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, С, З, І, Ї, О, Ч, Ь, наприклад: ДОДАТОК А, ДОДАТОК Н і т.д. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки А1 і т.д.

Додаток повинен мати заголовок, який друкують (записують) з великої літери окремим рядком симетрично тексту.

Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускають оформлення додатків на аркушах формату АЗ, А4хЗ, А4х4, А2 і А1 згідно з ГОСТ 2.301-68.

Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставлять позначення цього додатка.