28

Тема 10.1. Поняття, складові та класифікація власного капіталу Питання для обговорення

1.Поняття власного капіталу,.

2.Класифікація капіталу.

3.Складові власного капіталу, їх оцінка.

1.Поняття власного капіталу.

Облікова категорія власний капітал П(С)БО 1, П(С)БО 2 та П(С)БО 3 визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

На момент створення підприємства власний капітал дорівнює вартості внесених засновниками активів, оцінених за затвердженою ними справедливою вартістю. Використання вкладених активів дозволяє засновникам (власникам) розпочати свою діяльність. Надалі в ході господарської діяльності підприємства розмір власного капіталу постійно змінюється, і активи, внесені на дату його створення, ідентифікувати вже неможливо.

На розмір власного капіталу впливають наявність та оцінка активів та зобов'язань підприємства. Визначити його можна за основним балансовим рівнянням:

АКТИВИ

=

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

+

КАПІТАЛ

Звідси:

КАПІТАЛ

=

АКТИВИ

—

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

Власний капітал підприємства формується:

— вкладеннями (інвестиціями) власників;

— даруванням майна або коштів фізичними та юридичними особами;

— дооцінкою активів підприємства за умови зростання їх ринкової вартості;

— реінвестуванням нерозподіленого прибутку.

Вкладення власників здійснюються на невизначений період, що часто збігається з періодом діяльності підприємства. Власниками (учасниками) вноситься зареєстрований капітал, сума якого визначається статутними документами, а також можливе внесення додаткового капіталу. Якщо вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також якщо вартість майна, внесеного в статутний капітал, перевищує його справедливу вартість, затверджену засновниками, на підприємстві виникає додатково вкладений капітал.

При даруванні майна або коштів фізичними або юридичними особами, проведенні дооцінки активів та в інших випадках на підприємстві виникає інший додатковий капітал.

Зростання інвестиційного потенціалу підприємства зумовлюється приростом власного капіталу, тобто отриманням прибутку. За умови, що власники не вилучають наявний нерозподілений прибуток шляхом отримання дивідендів або часток у власності, цей прибуток реінвестується в розвиток підприємства, оскільки вилучення грошових коштів не відбувається.

2.Класифікація капіталу.

З точки зору власності капітал поділяють на власний та позиковий.

Власний капітал — це втілені в чистих активах кошти підприємства, спочатку вкладені його засновниками або учасниками, а також накопичені (втрачені) у процесі діяльності фінансові результати — прибутки і збитки, отримані (понесені) за весь час існування підприємства

Позиковий капітал складається з фінансових кредитів (позик) і облігаційних позик. Такий капітал іноді називається залученим.

При організації підприємства формується первинне і основне джерело капіталу — внесок засновників до статутного капіталу.

Власний капітал на балансі — це величина, що включає в себе кошти власників або учасників у вигляді статутного (пайового) капіталу, додаткового капіталу, нерозподіленого прибутку і резервів власних коштів. Що стосується авансів, отриманих від покупців (замовників), і поточної кредиторської заборгованості у вигляді відстрочок платежів, наданих постачальниками і підрядниками, векселів виданих тощо, то такі статті, як і статті заборгованості із виплат заробітної плати, не можна, кваліфікувати як позиковий капітал. Поточні зобов'язання переважно становлять пасивний еквівалент коштів в обороті, тобто розглядаються як загальноекономічна, а не фінансова категорія.

За формою втілення в активах капітал поділяють на основний та оборотний.

Основний капітал втілено в основних активах — ресурсах підприємства, які прийнято називати „необоротними” або „позаоборотними” активами. Оборотний же капітал знаходить своє втілення в оборотних активах.

При визнанні елементів власного капіталу є дуже важливою класифікація за джерелами його формування. Залежно від джерела формування власний капітал підприємства можна поділити на дві групи:

1. Вкладений капітал – капітал сформований за рахунок внесків власників підприємства, а також унаслідок конвертування боргових зобов’язань підприємства в акції або частки (паї).

2. Накопичений капітал – капітал сформований внаслідок господарської діяльності підприємства.

Класифікація капіталу залежно від джерела формування наведена на рис.

Рис. Класифікація капіталу залежно від джерела формування.

Вкладений капітал включає такі елементи:

- зареєстрований капітал (статутний капітал, пайовий капітал);

- додатково вкладений капітал (емісійний дохід, інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд).

До накопиченого капіталу відносяться такі елементи:

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

- резервний капітал;

- інший додатковий капітал.

Головною ознакою елементів капіталу першої групи є наявність реальних активів, що передані підприємству в обмін на корпоративні права, на можливість брати участь в управлінні та розподілі прибутків, майна підприємства. Із такого підходу до визначення випливає заборона на збільшення власного капіталу за рахунок внесення фіктивних активів, штучного збільшення дебіторської заборгованості і т. ін. Вирішення протиріччя між юридичним оформленням внесків до капіталу та необхідністю виконувати це правило полягає у застосуванні в системі бухгалтерського обліку та фінансовій звітності коригуючих показників:

- неоплачений капітал;

- вилучений капітал.

Ці показники відображають рух власного капіталу у процесі його формування та управління ним. Вони є технічними, регулюючими стосовно суми сплаченого капіталу:

Сплачений капітал

=

статутний капітал

+

додатково вкладений капітал

-

неоплачений капітал

-

вилучений капітал

Неоплачений капітал — це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал - дорівнює фактичній собівартості акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників.

Зареєстрований капітал - юридично оформлена, офіційно об'явлена і належним чином зареєстрована частина внесків власників до капіталу підприємства. У тому числі виділяють:

- статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;

- пайовий капітал — сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

Додатково вкладений капітал - це сума внесків засновників понад зареєстровану частину, які пов'язані з придбанням корпоративних прав. У складі додатково вкладеного капіталу виділяють:

- емісійний дохід, який пов'язаний з придбанням акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість, у акціонерних товариствах та

- інші внески засновників понад зареєстрований статутний фонд, які вносяться без рішень про зміну розміру статутного капіталу.

За економічним змістом внески до статутного капіталу, пайовий капітал і додатково оплачений капітал є абсолютно однорідними елементами, різниця лише у юридичній формі, яка обумовлює їх виникнення.

Друга група елементів капіталу так чи інакше формується внаслідок діяльності підприємства - це накопичений (зароблений) капітал, головні елементи якого:

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - частина чистого прибутку, що не була розподілена між власниками або сума непокритого збитку.

Резервний капітал - сума резервів, створених, відповідно до чинного законодавства або установчих документів, за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Інший додатковий капітал включає такі види додаткового капіталу:

- капітал від дооцінки необоротних активів - капітал, сформований внаслідок дооцінки активів, яка здійснюється відповідно до ПБО;

- дарчий капітал — вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та

- інші види додаткового капіталу.

По суті, перша позиція - це накопичений за всю історію підприємства результат його діяльності. А дві інші є модифікованими формами такого результату.