
- •Модуль з юридичної психології 2011 р. Тема 1: Предмет, завдання, система та методологія юридичної психології
- •1. Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •2. Історія розвитку юридичної психології.
- •3. Завдання юридичної психології.
- •4. Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •6. Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •7. Методи психологічного впливу на особистість.
- •8. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •9. Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Тема 2: Психічні пізнавальні процеси
- •10. Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •11. Відчуття: поняття та класифікація.
- •12. Властивості відчуттів.
- •13. Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •14. Закономірності сприйняття предметів.
- •15. Закономірності сприйняття простору.
- •16. Закономірності сприйняття часу.
- •17. Закономірності сприйняття руху.
- •18. Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •19. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •20. Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •21. Асоціації як метод запам’ятовування.
- •22. Процеси пам'яті.
- •23. Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •24. Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •25. Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Тема 3: Емоційні та вольові процеси і стани
- •26. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •27. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •28. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •29. Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •30. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •31. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •33. Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •34. Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •35. Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •36. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Тема 4: Психічні властивості особистості
- •37. Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •38. Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •39. Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •40. Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •41. Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •42. Здібності особистості.
- •43. Мотиваційна сфера особистості.
- •Тема 5: Психологічні основи проведення окремих слідчих дій
- •44. Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •45. Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •46. Психологічні елементи огляду місця події.
- •47. Психологія освідування.
- •48. Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •Тема 6: Основи судово-психологічної експертизи
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
Можна дати наступний перелік найпоширеніших питань, що виносяться на вирішення судово-психологічної експертизи, згрупувавши їх у три групи.
I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
1) які індивідуально-психологічні особливості пізнавальної діяльності (сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, уваги) свідка (потерпілого)?
2) чи є у свідка які-небудь індивідуально-психологічні особливості, психічні недоліки перцептивної діяльності, що істотно знижують його здатність правильно сприймати події (предмети) і давати про них правильні показання?
3) чи міг свідок з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, психічного стану в момент вчинення протиправних дій обвинуваченим (підсудним), а також умов, в яких відбувалась подія, правильно її сприймати?
4) чи міг свідок з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей, психічного стану в момент вчинення протиправних дій обвинуваченим (підсудним), а також умов, в яких відбувалась подія, правильно розуміти її зміст та характер?
5) чи є у потерпілого які-небудь індивідуально-психологічні особливості, які могли істотно перешкодити розуміння ним характеру та значення протиправних дій, що вчиняються з ним або чинити опір обвинуваченому (підсудному)?
6) чи відповідає вимогам професійної діяльності обвинуваченого (підсудного) ситуація, в якій він опинився, рівень розвитку його мислення, уваги, перцептивних здібностей?
7) яким чином обстановка події, психічний стан обвинуваченого (підсудного) в цей час могли вплинути на сприйняття ним певних обставин, які мають значення для справи?
8) чи є в обвинуваченого (підсудного) певні недоліки перцептивної, мисленої діяльності, що істотно ускладнили або зробили неможливою повноцінну реалізацію ним своїх професійних навиків в екстремальній обстановці, що склалася?
II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
1) чи знаходився обвинувачений (підсудний) у момент вчинення протиправних дій у стані фізіологічного афекту або в якому-небудь іншому емоційно напруженому стані?
2) який вплив міг мати такий стан на свідомість, поведінку обвинуваченого (підсудного), на здатність керувати своїми діями та контролювати їх?
3) що стало причиною виникнення в обвинуваченого (підсудного) фізіологічного афекту (іншого емоційного стану)?
4) чи існує причиновий зв'язок між психічним станом, в якому знаходився обвинувачений (підсудний) в період, що передував вчиненню протиправних дій, та його психічного стану в момент вчинення таких дій?
5) чи міг обвинувачений (підсудний) з урахуванням його емоційного стану, індивідуально-психологічних особливостей, точно співставити свої оборонні дії з екстремальними умовами ситуації, в якій він опинився?
6) чи знаходився потерпілий після зґвалтування в стані, що сприяє вчиненню самогубства?
7) якщо потерпілий знаходився в період, що передував смерті, в психічному стані, який сприяв вчиненню самогубства, то чим він міг бути викликаний?