
- •Модуль з юридичної психології 2011 р. Тема 1: Предмет, завдання, система та методологія юридичної психології
- •1. Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •2. Історія розвитку юридичної психології.
- •3. Завдання юридичної психології.
- •4. Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •6. Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •7. Методи психологічного впливу на особистість.
- •8. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •9. Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Тема 2: Психічні пізнавальні процеси
- •10. Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •11. Відчуття: поняття та класифікація.
- •12. Властивості відчуттів.
- •13. Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •14. Закономірності сприйняття предметів.
- •15. Закономірності сприйняття простору.
- •16. Закономірності сприйняття часу.
- •17. Закономірності сприйняття руху.
- •18. Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •19. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •20. Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •21. Асоціації як метод запам’ятовування.
- •22. Процеси пам'яті.
- •23. Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •24. Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •25. Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Тема 3: Емоційні та вольові процеси і стани
- •26. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •27. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •28. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •29. Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •30. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •31. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •33. Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •34. Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •35. Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •36. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Тема 4: Психічні властивості особистості
- •37. Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •38. Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •39. Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •40. Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •41. Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •42. Здібності особистості.
- •43. Мотиваційна сфера особистості.
- •Тема 5: Психологічні основи проведення окремих слідчих дій
- •44. Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •45. Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •46. Психологічні елементи огляду місця події.
- •47. Психологія освідування.
- •48. Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •Тема 6: Основи судово-психологічної експертизи
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
На практиці нерідко виникає потреба вирішити експертним шляхом питання, які знаходяться на стику психології та іншої науки або практичної сфери. Знань лише одних психологів у таких ситуаціях буває недостатньо. Тому у подібних випадках призначається комплексна судова експертиза.
Для дослідження індивідуально-психологічних особливостей осіб, які перенесли або в яких очевидне психічне захворювання чи тимчасовий розлад психічної діяльності, або для яких характерна погранична нервово-психічна патологія (олігофренія, інфантилізм, психопатія, акцентуації характеру, суїцидальна поведінка) призначається психолого-психіатрична експертиза.
Для дослідження специфічних ознак протікання психічних процесів чи змін у психіці осіб, які хворіли або хворіють важким, хронічним чи невиліковним соматичним захворюванням (туберкульоз, онкологічні захворювання, дефекти кістково-м'язевого апарату і т. п.) призначається медико-психологічна експертиза. Вказані та інші захворювання можуть викликати постійні (безповоротні) або тимчасові зміни у психіці особи: зміни її мотиваційної сфери, ціннісних орієнтацій, світогляду, сприйняття, запам'ятовування та відтворення інформації, неадекватність реакцій на подразники тощо.
Для встановлення характеру зображень, відеозаписів у справах про розповсюдження предметів, що пропагандують культ насильства, агресії або носять порнографічний характер, призначається психолого-мистецтвознавча експертиза.
Психолого-сексологічна експертиза проводиться з метою встановлення наявності або відсутності психологічних критеріїв безпорадного стану потерпілих у ситуаціях посягання на їх статеву недоторканність, а також, у ряді випадків, з метою з'ясування питання про наявність у них схильності до фантазування, підвищеної навіюваності.
Важко переоцінити значення встановлення авторства документів, що відіграють роль доказів у справі. Почеркознавча експертиза на основі вивчення графіки письмової мови з успіхом дає відповідь на питання про те, чи дана особа є виконавцем тексту. Трапляється, однак, що людина, не заперечуючи власного виконання рукопису, стверджує, що автором змісту тексту вона не є і текст написаний нею за допомогою іншої людини. У подібних випадках почеркознавча експертиза практично безсила. Усе, що написано, є продуктом мовної діяльності людей та відображає загальні та індивідуальні особливості цієї психічної діяльності, що належить до числа вищих психічних функції. Вказаними аспектами мови займається міждисциплінарна наука — психолінгвістика.
Водночас, за такого підходу, необхідно вирішити питання розмежування авторознавчої та психолого-лінгівістичної експертизи. Видається, що у психолого-лінгвістичної експертизи предмет дослідження є ширшим, ніж предмет дослідження авторознавчої експертизи, оскільки психолого-лінгвістичне дослідження так чи інакше включає в себе завдання ідентифікаційного, класифікаційного та діагностичного характеру, які вирішує авторознавча експертиза. Однак у мові (усній та письмовій), як прояві психічної діяльності людини, можуть проявлятися і психічні захворювання та хворобливі стани психіки. Для прикладу, мовне збудження, багатослів'я, пришвидшення темпу, нестриманість та безперервність мовної продукції свідчить про логорею, яка спостерігається при сенсорній афазії, маніакальних станах, шизофренії; циклічне повторення або наполегливе відтворення, часто всупереч свідомому наміру, певної дії, думки або переживання — про персеверацію, що характерна у випадках локальних уражень головного мозку, рухових, мовних та емоційних розладах; розірваність, незв'язаність мови або ґрунтовність, мудрування свідчать про розлад мислення, шизоїдну акцентуацію чи психопатію, чи навіть шизофренію. Також вважається, що психічнохвора людина схильна до вживання надмірної кількості займенників. У випадку діагностування захворювання, експерти можуть зробити висновок і про вік особи: перші приступи психічних розладів зазвичай трапляються у віці від 20 до 25 років. Звідси психолого-лінгвістична експертиза призначається для встановлення авторства письмового документа за такими ознаками як життєва позиція індивіда, його емоційний стан, спрямованість мислення особи, вікові особливості, особливості психіки.
У результаті швидкого розвитку техніки помітно підвищуються вимоги до суб'єктивних якостей людей, які керують сучасними технічними засобами. Стрімке зростання швидкостей в автомобільному, залізничному, авіаційному та інших видах транспорту, збільшення кількості інформації, яку необхідно обробити людині в умовах дефіциту часу, складність сучасної техніки, підвищують питому вагу індивідуально-психологічних особливостей та тимчасових психічних станів серед причин аварій, катастроф та подій. Усе це змушує говорити про реально існуючу при розслідуванні причин аварій потребу ретельно досліджувати психологічні механізми дій людей, які керують технікою, що у сучасних умовах навряд чи можливо без застосування спеціальних психологічних знань. Об'єктом дослідження психолого-технічної експертизи є особливості психіки людини при виконанні професійних обов'язків, пов'язаних з використанням та обслуговуванням складних машин та механізмів, або як ще іноді говорять, в системі «людина-машина». Така експертиза може призначатись і проводитись у справах про дорожньо-транспортні події, аварії та катастрофи на повітряному, залізничному, водному транспорті, диспетчерських та операторських пунктах і центрах.
Психолого-педагогічна експертиза досліджує формування психологічних особливостей людини в процесі виховання та навчання. При розслідуванні та розгляді кримінальних справ про злочини неповнолітніх або про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність необхідно з'ясувати особливості формування конкретної особи, специфіку виховного впливу на неї навчально-виховного закладу, найближчого оточення та ін.