
- •Модуль з юридичної психології 2011 р. Тема 1: Предмет, завдання, система та методологія юридичної психології
- •1. Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •2. Історія розвитку юридичної психології.
- •3. Завдання юридичної психології.
- •4. Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •6. Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •7. Методи психологічного впливу на особистість.
- •8. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •9. Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Тема 2: Психічні пізнавальні процеси
- •10. Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •11. Відчуття: поняття та класифікація.
- •12. Властивості відчуттів.
- •13. Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •14. Закономірності сприйняття предметів.
- •15. Закономірності сприйняття простору.
- •16. Закономірності сприйняття часу.
- •17. Закономірності сприйняття руху.
- •18. Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •19. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •20. Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •21. Асоціації як метод запам’ятовування.
- •22. Процеси пам'яті.
- •23. Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •24. Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •25. Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Тема 3: Емоційні та вольові процеси і стани
- •26. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •27. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •28. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •29. Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •30. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •31. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •33. Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •34. Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •35. Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •36. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Тема 4: Психічні властивості особистості
- •37. Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •38. Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •39. Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •40. Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •41. Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •42. Здібності особистості.
- •43. Мотиваційна сфера особистості.
- •Тема 5: Психологічні основи проведення окремих слідчих дій
- •44. Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •45. Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •46. Психологічні елементи огляду місця події.
- •47. Психологія освідування.
- •48. Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •Тема 6: Основи судово-психологічної експертизи
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
У рамках висвітлення питання класифікації судово-психологічної експертизи, важливо зупинитись особливостях посмертної судово-психологічної експертизи. У зарубіжній, переважно англомовній, літературі її називають psychological autopsy (термін запропонований Е. Шнейдманом у 1958 р.). Необхідність у призначенні та проведенні посмертної судово-психологічної експертизи може виникнути при розслідуванні та розгляді різних категорій кримінальних і цивільних справ.
Так, у кримінальних справах її призначають та проводять: 1) щодо осіб, які вчинили самогубство, коли постає питання у застосуванні ст. 120 КК України (доведення до самогубства), для чого необхідно з'ясувати психологічний стан померлого в період, що передував смерті або в момент її настання та встановити ймовірні причини виникнення такого стану; 2) при розслідуванні фактів насильницької смерті, коли слідчий перевіряє версію про можливе вбивство, інсценоване під самогубство, чи, навпаки, самогубство, замасковане під вбивство; 3) для допомоги у розмежуванні самогубства, вбивства та смерті в результаті нещасного випадку.
Окрім кримінального процесу, посмертна судово-психологічна експертиза у даний час доволі часто призначається і у цивільному судочинстві для діагностики психічного стану підекспертного, що передував укладанню цивільно-правових актів (заповіту, дарування, купівлі-продажу, вступу у шлюб і т. п.). Враховуючи, що випадки, де необхідно розмежувати самогубство та вбивство зустрічаються набагато рідше, ніж оспорювання заповіту спадкоємцями (або інші цивільно-правові питання), саме у цивільному процесі можна очікувати найінтенсивніший приріст кількості психологічних посмертних судових експертиз.
Традиційно дослідники підкреслюють значну складність проведення посмертної судово-психологічної експертизи внаслідок відсутності безпосереднього підекспертного. Людини вже немає серед живих, але постає завдання з'ясувати психологічні особливості її особистості, стійкі мотиви поведінки, інтереси, ціннісні орієнтації, охарактеризувати емоційно-вольову сферу та рівень інтелекту, розглянути коло міжособистісних стосунків і способи вирішення конфліктів, що виникали.
У зв'язку з цим, істотне значення має повнота матеріалів кримінальної та цивільної справи, що містять відомості про особу (характеристики з місця роботи або навчання), її письмову та продукцію (листи, щоденники, записки, аудіо- та відеозаписи, електронні носії інформації тощо), висновок судово-медичного експерта, протоколи допитів родичів, друзів, близьких людей.
При збиранні інформації про особу потерпілого не слід нехтувати відомостями про його розвиток в дитинстві, шкільну успішність, характер взаємовідносин в сім'ї, особливо коли розслідується самогубство підлітка. У випадку суїциду військовослужбовця необхідні матеріали, що характеризують особу загиблого до призову на військову службу. Доцільно з'ясувати також стан здоров'я потерпілого, які захворювання він переніс. Викликає інтерес ступінь релігійності загиблого, наявність різних проблем — фінансових, службових особистих, кримінальних — та його відношення до них.