71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.

Сформулювавши поняття судово-психологічної експертизи, розкривши її предмет та об'єкт, визначивши її методи, звернемося до класифікації даного роду експертизи.

Для обгрунтованої класифікації необхідно спершу визначити місце судово-психологічної експертизи в системі судових експертиз.

На даний час у науковій літературі переважає думка про поділ всіх судових експертиз на дванадцять класів: 1) криміналістичні; 2) медичні та психофізіологічні; 3) інженерно-технічні; 4) інженерно-транспортні; 5) інженерно-технологічні; 6) економічні; 7) біологічні; 8) ґрунтознавчі; 9) сільськогосподарські; 10) харчових продуктів; 11) екологічні; 12) мистецтвознавчі.

Звідси випливає, що судово-психологічна експертиза як самостійний рід експертизи належить до класу медичних та психофізіологічних. Однак чи правомірним є віднесення судово-психологічної експертизи до даного класу?

Як відомо, класи судових експертиз складають ті роди, види та підвиди експертиз, які об'єднані спільністю знань, служать підґрунтям для формування теоретичних та методичних основ судових експертиз та об'єктів, що досліджуються на базі цих знань.

Судово-медична та судово-психіатрична експертизи розвиваються в рамках медицини, яка є самостійною галуззю знань, має власний понятійний апарат, свою методологію. Натомість психологія не є галуззю медицини, вона становить собою дуже диференційовану науку. Різні дослідники нараховують від 50 до 100 відносно самостійних її галузей, що претендують на статус повноцінних наукових дисциплін. Судово-психологічна експертиза розвивається в рамках юридичної психології. Тож материнські науки, в рамках яких розвиваються ці експертизи, різні: для судово-медичної та судово-психіатричної експертизи — це медицина, для судово-психологічної — це психологія. Крім того, при всій подібності об'єктів судово-психологічної та судово-психіатричної експертизи, їх предмети є різними, що випливає з відмінностей базових наукових дисциплін — психології та психіатрії.

З огляду на вищевикладене, варто погодитись з пропозицією О. М. Холопової виділити судово-психологічну експертизу з класу медичних та психофізіологічних експертиз, а останній перетворити у наступні самостійні класи експертиз: а) судово-медичні, б) судово-психіатричні, в) судово-психологічні та судово-патопсихологічні, а також г) судово-психофізіологічні.

Перейдемо до класифікації судово-психологічної експертизи.

Залежно від процесуального статусу підекспертного:

а) судово-психологічна експертиза підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, свідка та потерпілого — у кримінальному судочинстві;

б) судово-психологічна експертиза позивача та відповідача, свідків — у цивільному та адміністративному судочинстві;

в) судово-психологічна експертиза правопорушника, потерпілого, свідка — у справах про адміністративні правопорушення.

Залежно від особливостей особистості підекспертного:

а) судово-психологічна експертиза неповнолітніх;

б) судово-психологічна експертиза повнолітніх;

в) судово-психологічна експертиза осіб з фізичними або психічним вадами (глухих, німих, глухонімих, туговухих, осіб з дефектами мови, олігофренів, епілептиків, психопатів, інфантилітиків і т. д.).

За кількістю підекспертних:

а) судово-психологічна експертиза окремих осіб;

б) судово-психологічна експертиза двох, трьох осіб;

в) судово-психологічна експертиза групи осіб.

За статевою ознакою:

а) судово-психологічна експертиза чоловіків;

б) судово-психологічна експертиза жінок.

Залежно від предмету дослідження:

а) судово-психологічна експертиза емоційних та інших станів особистості;

б) судово-психологічна експертиза регуляторних здібностей особистості (наявність емоційної виразності, емоційної чуттєвості та емоційного контролю; співпережиття; встановлення емоційних зв'язків з іншими людьми, вміння розрізняти стан окремої людини та групи);

в) судово-психологічна експертиза когнітивних здібностей особистості (наявність соціальної пам'яті — пам'ять на імена, обличчя; соціальної інтуїції — вміння розпізнавати емоції та почуття, визначення настрою, розуміння мотивів вчинків інших людей; соціального прогнозування — формування планів власних дій, відслідковування власного розвитку, оцінка невикористаних альтернативних можливостей);

г) судово-психологічна експертиза комунікативних здібностей особистості (можливість та ступінь керування, регуляції та координації здібностей, що проявляються у сфері спілкування та сприяють успішній діяльності людини у різноманітних сферах);

д) судово-психологічна експертиза характеристики мотиву;

е) судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних властивостей особистості;

є) судово-психологічна експертиза впливу;

ж) судово-психологічна експертиза груп;

з) судово-психологічна експертиза особистості та ситуації.

За предметно-змістовною ознакою:

а) судово-психологічна експертиза психічних процесів;

б) судово-психологічна експертиза емоційних станів;

в) судово-психологічна експертиза індивідуально-психологічних властивостей особистості;

г) судово-психологічна експертиза потерпілих у справах про злочини проти статевої свободи і недоторканності;

д) судово-психологічна експертиза неповнолітніх суб'єктів процесу;

е) судово-психологічна експертиза у справах про заподіяння моральної шкоди.

Залежно від об'єкта дослідження:

а) судово-психологічна експертиза живих осіб;

б) судово-психологічна експертиза за матеріалами справи (кримінальної, цивільної, адміністративної), яка у свою чергу поділяється на заочну та посмертну.

Класифікація, запропонована вище, не є остаточною і поповнюватиметься з розвитком як юридичної психології, так і теорії судової експертизи.