
- •Модуль з юридичної психології 2011 р. Тема 1: Предмет, завдання, система та методологія юридичної психології
- •1. Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •2. Історія розвитку юридичної психології.
- •3. Завдання юридичної психології.
- •4. Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •6. Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •7. Методи психологічного впливу на особистість.
- •8. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •9. Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Тема 2: Психічні пізнавальні процеси
- •10. Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •11. Відчуття: поняття та класифікація.
- •12. Властивості відчуттів.
- •13. Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •14. Закономірності сприйняття предметів.
- •15. Закономірності сприйняття простору.
- •16. Закономірності сприйняття часу.
- •17. Закономірності сприйняття руху.
- •18. Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •19. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •20. Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •21. Асоціації як метод запам’ятовування.
- •22. Процеси пам'яті.
- •23. Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •24. Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •25. Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Тема 3: Емоційні та вольові процеси і стани
- •26. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •27. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •28. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •29. Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •30. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •31. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •33. Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •34. Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •35. Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •36. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Тема 4: Психічні властивості особистості
- •37. Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •38. Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •39. Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •40. Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •41. Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •42. Здібності особистості.
- •43. Мотиваційна сфера особистості.
- •Тема 5: Психологічні основи проведення окремих слідчих дій
- •44. Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •45. Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •46. Психологічні елементи огляду місця події.
- •47. Психологія освідування.
- •48. Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •Тема 6: Основи судово-психологічної експертизи
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
Тема 6: Основи судово-психологічної експертизи
68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
Сьогодні неможливо уявити висококваліфіковане розслідування чи судовий розгляд без залучення спеціальних психологічних знань, оскільки на різних етапах процесу може виникнути необхідність у констатації, оцінці та поясненні існуючих особливостей психічного життя учасників судочинства.
У межах психічної норми існують глибокі відмінності між людьми, зумовлені соціальними умовами, в яких відбувається формування конкретної особистості, типологічними властивостями вищої нервової діяльності, віковими критеріями та рівнем розвитку чи освіти людини, наявністю чи відсутністю в неї тих чи інших професійних навиків та вмінь й іншими причинами. Виявлення та вивчення таких особливостей вимагає використання спеціальних психологічних знань.
М. В. Костицький зазначає, що спеціальні психологічні знання є одним з різновидів знань про людину, які можуть використовуватись у судочинстві для виконання його завдань. Вони нерозривно пов'язані з психологічною наукою, її галузями як своєю базою.
На думку Ф. С. Сафуанова, спеціальні психологічні знання — це психологічні теоретичні та методологічні знання про закономірності, механізми, структуру і особливості протікання психічної діяльності людини, що мають юридичне значення, одержані в результаті спеціальної професійної психологічної підготовки, які використовуються при розслідуванні та судовому розгляді справ з метою сприяння встановленню істини у справі.
Дослідники стверджують, що знання психолога можна використати на різних етапах процесу у трьох формах, до яких належать: психологічна консультація, участь спеціаліста-психолога у процесуальних діях та експертне психологічне дослідження. За необхідності використання спеціальних психологічних знань слідчому та суду у кожному конкретному випадку доводиться вирішувати, в якій формі це слід зробити.
Основною формою використання спеціальних психологічних знань є судово-психологічна експертиза та комплексні з нею види судових експертиз.
Наступною формою залучення спеціальних психологічних знань у судочинстві є участь у ньому спеціаліста-психолога. Останній може брати участь в усіх слідчих та судових діях залежно від волі слідчого та суду. Так, беручи участь в огляді місця події, психолог допомагає слідчому не лише відтворити картину події, але й висунути обґрунтовані міркування про особу злочинця шляхом складання його психологічного портрету. При підготовці до обшуку та під час його проведення участь спеціаліста-психолога дозволяє встановити здатність обшукуваного до рефлексії та рівень рефлексії, тобто до прогнозування напряму його мислення під час проведення пошукових дій. Для належної підготовки до відтворення обстановки і обставин події, наприклад, з метою правильного встановлення й оцінки психофізіологічного стану водія, його настрою, настановлення на виконання професійних функцій, значення тривалої понаднормової роботи, прояву цих факторів у дорожньо-транспортній події також повинен залучатися спеціаліст-психолог. Спеціаліст-психолог допомагає правильно визначити психологічні особливості особи впізнаючого, підготувати його до слідчо-судової дії, визначити вид впізнання (симультанне чи сукцесивне), допомогти подолати психологічні бар'єри, які виникають у впізнаючого. За наявності у неповнолітнього допитуваного розумової відсталості, до участі у допиті доцільно залучити спеціаліста в галузі дитячої та юнацької патопсихології або медичного психолога. Крім того, при допиті неповнолітніх психолог в залежності від віку допитуваного запропонує оптимальний з огляду на концентрацію уваги неповнолітнього час проведення даної слідчо-судової дії. При підготовці до допиту та очної ставки спеціаліст психолог може надати допомогу слідчому та суду у формулюванні запитань таким чином, щоб допитувані не могли з їх характеру отримати жодної інформації та вимушені вдаватися лише до своєї пам'яті. Спеціаліст-психолог може допомагати слідчому та суду у збиранні матеріалів для наступного призначення та проведення судово-психологічної експертизи.
Консультативна діяльність психолога у судочинстві полягає в інформуванні слідчого та суду про: основні напрями та досягнення психологічної науки та її галузей; наявність психологічних відмінностей та особливостей, типології особистості, специфічних проявів поведінки і діяльності окремих психологічних типів; вікові особливості психічного розвитку особистості, зміни в динаміці та темпі пізнавальних, емоційно-вольових процесів на різних етапах становлення особистості; психологічний зміст виконуваних людиною трудових операцій, можливі помилки, що виникають на психологічній основі, типологію таких помилок; вплив перенесених або наявних психічних чи соматичних захворювань на соціальну адаптацію та поведінку людини; типові психологічні риси дорослих і неповнолітніх злочинців; окремі психологічні феномени, стани, процеси; доцільність проведення судово-психологічної або комплексної психологічної експертизи, про правильне формулювання запитань у постанові (ухвалі); засоби психологічного впливу на учасників процесу з метою стабілізації їх поведінки, переорієнтації, зайняття просоціальної позиції, недопущення можливих правопорушень і т. п.
У літературі з юридичної психології є поширеною точка зору про те, що психологічна консультація може мати процесуальний та непроцесуальний характер. Процесуальна консультація можлива на будь-якій стадії судочинства, дається у письмовій формі на вимогу державних органів та посадових осіб, що ведуть процес. Непроцесуальна консультація надається суб'єктам процесуальної діяльності і зводиться до роз'яснень положень психологічної науки та практики. Видається, що психологічна консультація в юрисдикційній діяльності неможлива поза рамками судочинства, а тому завжди є процесуальною. При іншому підході вона вважатиметься протиправною, а практика слідчо-судових органів такою, що суперечить закону.