38. Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.

Важливими компонентами, що визначають особистісні особливості кожної людини, є темперамент і характер.

Темперамент (з лат. temperamentum — належне співвідношення частин, співрозмірність) — це сукупність індивідуальних, відносно стійких психодинамічних властивостей психіки людини, що проявляються в її поведінці та діяльності.

Темперамент, на відміну від інших особливостей психіки, є відносно стійким, оскільки його фізіологічною основою є успадковані людиною властивості нервової системи, які впливають на швидкість засвоєння знань, формування навиків.

Властивості темпераменту впливають на перцептивні процеси, пам'ять, увагу, рухові навики людини. Дані властивості переважно визначають не те, що вона робить, а те, як вона робить.

Темперамент здійснює істотний вплив на формування характеру, на динамічні особливості поведінки людини, на індивідуальність останньої.

Тим не менше, загальновизнано чотири традиційних типи темпераменту. Розглянемо їх докладніше.

Сангвінік характеризується дещо пониженою сенситивністю, високою реактивністю та активністю, врівноваженістю, емоційною рухливістю, екстравертованістю, пластичністю поведінки. Він досить продуктивний в роботі, легко пристосовується до нових умов життя, вміє вступати в контакти з людьми, товариський, але має труднощі з виконанням тривалих, монотонних операцій.

Холерик відрізняється підвищеною збудливістю, високою реактивністю і активністю, ригідністю, екстравертованістю, пришвидшеним темпом реакцій. Він з усією пристрастю здатен віддатися справі, відчуває приплив сил, готовий перебороти і дійсно переборює будь-які труднощі на своєму шляху. Однак він демонструє певну циклічність в роботі — від пристрасного захоплення справою до повної апатії, що супроводжується тимчасовою бездіяльністю.

Флегматик характеризується пониженою сенситивністю, низькою реактивністю, ригідністю, пониженою емоційною збудливістю, сповільненим темпом реакцій, інтровертованістю. Завдяки урівноваженості нервових процесів та деякій їх інертності, флегматик легко залишається спокійним навіть у найважчих обставинах. Він успішно працює там, де вимагається методичність, наполегливість, кропітке відношення до роботи. Однак йому необхідно тривалий час для переключення з одного виду занять на інший.

Меланхолік характеризується підвищеною сенситивністю, невисокою реактивністю, низькою активністю, ригідністю, пониженою емоційною збудливістю, емоційною вразливістю, негативним забарвленням емоцій, інтровертованістю. Це призводить до того, що будь-який сильний вплив загальмовує його діяльність. Меланхолік дещо замкнутий, нетовариський, схильний замикатися в собі. Його бентежить нова обстановка, він нерішучий у спілкуванні з незнайомими йому людьми. Але у спокійній, звичній для нього обстановці меланхолік є добрим працівником, успішно порається з життєвими завданнями.

У даний час визнано, що поряд з чотирма традиційними типами темпераменту, які в чистому вигляді майже не зустрічаються, існує велика кількість проміжних типів, різних варіантів темпераменту. Їх прийнято визначати за допомогою системи координат.

Психологічна характеристика типів темпераменту визначається його властивостями:

1) сенситивністю (підвищеною чутливістю до подій, що відбуваються);

2) реактивністю (ступінь мимовільної реакції на зовнішні та внутрішні подразники однакової сили);

3) активністю (енергійність впливу людини на навколишнє середовище);

4) темпом реакцій (швидкість протікання різних психічних процесів);

5) пластичністю та ригідністю (гнучкість пристосування до зовнішніх впливів або інертність);

6) екстраверсією та інтроверсією (залежність реакцій і діяльності людини від зовнішніх вражень — екстравертованість, чи від образів, уявлень, пов'язаних з минулим — інтровертованість);

7) емоційною збудливістю (мінімальний вплив, необхідний для виникнення емоційної реакції і швидкість її виникнення).

Властивості темпераменту нерідко проявляються в способах вчинення злочину, в тих імпульсивних діях, які в екстремальній обстановці вчинення протиправних дій гірше піддаються свідомій вольовій регуляції. Більш помітні властивості темпераменту в злочинах, що мають гостроконфліктний характер (вбивства, нанесення тілесних ушкоджень і т. п.), що супроводжуються яскравими проявами афективно забарвлених емоцій, які буває важко приховати від оточуючих.

У ході проведення слідчих дій доцільно враховувати властивості темпераменту свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, щоб найпродуктивніше розвивати з ними в необхідному напрямі діалог.

У даний час встановлено, що властивості темпераменту здійснюють істотний вплив на успішність діяльності, особливо в професіях, що ставлять підвищені вимоги до нервової системи. Правоохоронна діяльність також визначає певні вимоги до темпераменту юриста. Так, для професій слідчого, прокурора, судді слабка нервова система розглядається як професійне протипоказання.

Керівнику прокуратури, начальнику слідчого підрозділу варто правильно оцінювати властивості темпераменту своїх підлеглих, наприклад, при груповому методі слідства, для того, щоб властивості темпераменту різних слідчих доповнювали один одного, взаємно компенсували свої негативні особливості у складних слідчих ситуаціях.

Безперечно є відмінність у динаміці між розслідуванням злочинів проти особи та злочинів у сфері господарської діяльності. Якщо розслідування перших характеризується швидкоплинною обстановкою, мобільним, оперативним прийняттям та виконанням тактичних і процесуальних рішень у справі, то розслідування других, як правило, не має настільки динамічного характеру, оскільки встановлення істини у таких справах багато в чому визначається кропіткою роботою з бухгалтерськими, фінансовими документами.

Такий же диференційований підхід можна помітити і при порівняльному психологічному аналізі слідчих дій, зокрема огляду місця події та допиту, особливо в конфліктній ситуації.