36. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.

Людина не тільки пізнає світ, відображаючи його у відчуттях, сприйнятті, уяві, мисленні, але й змінює його, пристосовує до своїх потреб. За допомогою розуму вона визначає коли, де та яке прикласти зусилля, як організувати свою діяльність, щоби отримати необхідний результат. У більшості випадків результат досягається завдяки складній поведінці, в ході якої необхідно долати зовнішні (час, простір, фізичні властивості предметів тощо) та внутрішні (настанови людини, втома, хворобливий стан і т. п.) перешкоди. Саме ці перешкоди, відображаючись у свідомості, викликають вольове зусилля, яке створює необхідний тонус, мобілізаційну готовність до їх подолання.

Воля — це свідома психічна активність, що регулює поведінку, діяльність людини та спрямовує її на подолання перешкод на шляху досягнення поставленої мети при здійсненні цілеспрямованих дій та вчинків.

У психічній діяльності воля виконує дві взаємопов'язані функції — активізуючу та гальмівну. Воля забезпечує перехід від пізнання та переживань людини до практичної діяльності, до зміни середовища у зв'язку з її потребами, задумами, інтересами. За допомогою волі людина організовує діяльність та керує своєю поведінкою.

У складному вольовому процесі прийнято виділяти шість етапів:

1) виникнення спонукання, прагнення досягнення певної мети;

2) усвідомлення можливостей досягнення цієї мети;

3) поява мотивів, які підкріплюють або спростовують такі можливості;

4) боротьба мотивів;

5) прийняття рішення;

6) реалізація прийнятого рішення.

За силою вольові прояви можуть бути сильними, середніми та слабкими. Та чи інша ступінь сили волі виражається у всьому вольовому процесі: у прагненні, в бажанні, у швидкості прийняття рішення, в рішучості. Однак не будь-яке вчинення дії, виконання рішення буде свідчити про сильну волю. Силу волі можна визначити залежно від того, які перешкоди людина долає, вчиняючи вольові дії та які результати при цьому одержує.

У ході життєвої практики з проявів волі в окремих вчинках та діях складається вольова організація особистості. Вольові властивості стають невід'ємною ознакою особистості.

Юристу повинні бути притаманні наступні вольові риси:

1) цілеспрямованість — чітка, ясна уява того, що він прагне досягти, визначення основної та додаткових цілей;

2) рішучість — здатність своєчасно приймати обґрунтоване рішення та без зайвих вагань їх виконувати;

3) наполегливість — здатність всупереч різним труднощам йти до поставленої мети, довести розпочату справу до кінця;

4) витримка та самовладання — вміння стримувати прояв негативних психічних станів, емоцій, що перешкоджають досягненню поставленої мети;

5) самостійність — вчинення дій та прийняття рішень за твердого переконання у їх правильності, здатність протистояти стороннім впливам;

6) ініціативність — вміння включати творчість у виконання своїх обов'язків;

7) виконавчість — активність, старання, систематичність та своєчасність виконання розпоряджень та рішень керівництва;

8) сміливість та хоробрість — готовність боротися та долати перешкоди;

9) дисциплінованість — точне та неухильне додержання встановлених правил у своїй професійній діяльності;

10) стійкість та мужність дозволяють вести себе гідно та не втрачати сили духу в будь-якій ситуації;

11) організованість — розумне планування та упорядкування своєї діяльності.

Вольові риси людини проявляється по-різному, залежно від сили, моральної вихованості, спрямованості вольової активності, її стійкості та широти.