
- •Модуль з юридичної психології 2011 р. Тема 1: Предмет, завдання, система та методологія юридичної психології
- •1. Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •2. Історія розвитку юридичної психології.
- •3. Завдання юридичної психології.
- •4. Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •6. Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •7. Методи психологічного впливу на особистість.
- •8. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •9. Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Тема 2: Психічні пізнавальні процеси
- •10. Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •11. Відчуття: поняття та класифікація.
- •12. Властивості відчуттів.
- •13. Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •14. Закономірності сприйняття предметів.
- •15. Закономірності сприйняття простору.
- •16. Закономірності сприйняття часу.
- •17. Закономірності сприйняття руху.
- •18. Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •19. Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •20. Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •21. Асоціації як метод запам’ятовування.
- •22. Процеси пам'яті.
- •23. Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •24. Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •25. Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Тема 3: Емоційні та вольові процеси і стани
- •26. Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •27. Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •28. Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •29. Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •30. Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •31. Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •33. Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •34. Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •35. Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •36. Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Тема 4: Психічні властивості особистості
- •37. Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •38. Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •39. Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •40. Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •41. Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •42. Здібності особистості.
- •43. Мотиваційна сфера особистості.
- •Тема 5: Психологічні основи проведення окремих слідчих дій
- •44. Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •45. Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •46. Психологічні елементи огляду місця події.
- •47. Психологія освідування.
- •48. Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •Тема 6: Основи судово-психологічної експертизи
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
33. Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
Одним з емоційних станів, до якого давно прикута увага юристів, є афект (з лат. afectus — душевне хвилювання, пристрасть).
Афект — це емоційне переживання, що характеризується особливою інтенсивністю, раптовістю виникнення, швидкістю перебігу та сильними виразними рухами.
Афект виникає раптово як відповідь на сильне враження. Будучи короткочасним переживанням, афект характеризується спалахом.
Впливаючи на свідомість особи, афект впливає і на її поведінку. В афективній дії порушений усвідомлений контроль за нею. Іноді людина навіть втрачає свідомість внаслідок чого з'являється певна пустота. Афективні дії носять неадекватний їх меті характер.
В афективному стані психіка людини розстроєна, і особистість більше не становить єдине ціле. Крім того, різко змінюється і зовнішній вигляд суб'єкта — спостерігається помітне почервоніння чи блідуватість обличчя, тремтіння рук, різка зміна (розширення чи звуження) зіниць, тембру голосу, пришвидшене дихання і серцебиття і т. п.
У такому стані людина може прийняти рішення, яке у неї у звичному стані не прийшло б до голови, зокрема вчинити злочин. Афективна поведінка характеризується недостатньою обдуманістю вчинків, продуманістю в деталях, відсутністю передбачливості, попереднього плану, хаотичністю, стрімкістю та автоматизмом дій.
Тож афект характеризується наступними ознаками:
а) реактивністю — виникає як реакція на гострий подразник;
б) раптовістю виникнення — це емоційний спалах, що є несподіваним для самого суб'єкта;
в) гостротою протікання — має характер гострого психічного переживання;
г) імпульсивністю поведінки — емоційне переживання супроводжується бурхливою рухливою активністю.
Психологи зазвичай ведуть мову про стенічні та астенічні афекти. Для стенічних афектів характерним є посилення фізіологічних, психічних процесів та виразність рухів. Під час подібних афектів серцебиття та дихання пришвидшуються, м'язева сила додається, думки та уява протікають бурхливо. Типовими стенічними афектами є афекти гніву, радості і т. п. При астенічному афекті, навпаки, усі зазначені процеси послаблюються. Типовими астенічними афектами є афекти страху, горя і т. п.
Крім того, розрізняють патологічний (надінтенсивний) і фізіологічний (інтенсивний) афекти. Патологічний афект — це короткочасний психічний розлад, що виникає у відповідь на інтенсивну, раптову психічну травму та виражається концентрацією свідомості на травмуючих переживаннях з наступним афективним розладом, за яким слідують виснаження фізичних та психічних сил, безтурботність та часто сонливий стан, поєднаний із забуванням попередніх подій. Фізіологічний афект — це короткочасний емоційний процес вибухового характеру, який стрімко оволодіває людиною, бурхливо протікає, характеризується значними змінами свідомості, частковим зниженням вольового контролю.
Патологічний афект у випадку вчинення суспільно небезпечного діяння є кримінально-релевантним психічним розладом і охоплюється медичним критерієм неосудності, оскільки становить собою тимчасовий розлад психічної діяльності. Фізіологічний афект, на відміну від патологічного, протікає в рамках фізіологічної норми і не веде до повного звуження свідомості та повної дезорієнтації суб'єкта.
Детальніше розмежування фізіологічного та патологічного афекту можна провести за такою схемою: