3. Завдання юридичної психології.

Завдання юридичної психології обумовлені метою, яка стоїть перед правовою наукою в цілому (укріплення законності в державі та суспільстві, сприяння побудові правової держави та утворення громадянського суспільства) і тими практичними питаннями, які вирішують юристи у своїй повсякденній професійній діяльності. Виходячи з цього, можна сформулювати такі завдання юридичної психології, що ставляться перед нею на сучасному етапі її розвитку:

1) здійснення наукового синтезу психологічних та юридичних знань;

2) адаптація і трансформація для потреб юридичної психології методик і методів, розроблених іншими науками;

3) вивчення історії розвитку юридико-психологічного знання та його використання в судочинстві і органами правопорядку;

4) розробка методології і методики юридико-психологічного дослідження і пізнання;

5) створення наукової психологічної картини правової реальності, її парадигми, понятійно-категоріального апарату;

6) розкриття психологічної сутності фундаментальних понять і категорій права;

7) вивчення психологічної ефективності дії правових норм;

8) теоретична і прикладна психологічна розробка правотворчої діяльності, заходів щодо укріплення законності і забезпечення прав людини;

9) дослідження психології особистості юриста і психологічної специфіки діяльності правоохоронних органів, психологічних особливостей юридичної процедури та форм правоохоронної діяльності;

10) проведення психологічних досліджень з актуальних проблем вдосконалення законотворчої, правоохоронної та правозастосовчої діяльності;

11) теоретична і прикладна розробка психологічних проблем юридичної освіти, підготовки (в тому числі професійно-психологічної та екстремально-психологічної), підвищення кваліфікації і перепідготовки працівників правоохоронних органів;

12) психологічне забезпечення підготовки, підбору кадрів правоохоронних органів, управління персоналом;

13) наукове обґрунтування та забезпечення функціонування психологічної служби в правоохоронних органах, розробка технології її діяльності;

14) забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців з юридико-психологічних проблем;

15) пропаганда юридико-психологічних знань;

16) дослідження психологічної структури правопорушень та особи правопорушника;

17) дослідження правомірної і протиправної поведінки особи правопорушника та законослухняного громадянина;

18) дослідження ролі психологічних причин і умов криміналізації особи, груп та вчинення ними злочинів;

19) прикладна розробка проблем правової соціалізації молоді;

20) розробка психологічно обґрунтованої системи заходів щодо ефективної профілактики правопорушень;

21) розробка психологічних складових правового виховання громадян;

22) дослідження закономірностей та механізму психологічної діяльності учасників судочинства;

23) розгляд психологічних основ проведення окремих процесуальних дій;

24) дослідження психологічних основ пенітенціарної діяльності з метою розробки заходів щодо ресоціалізації засуджених;

25) розробка теорії та методик психологічної діагностики (участі спеціаліста-психолога в юрисдикційному процесі, психологічні консультації) й судово-психологічної експертизи;

26) вивчення зарубіжного досвіду вирішення юридико-психологічних завдань і проблем та шляхів його використання в Україні;