20. Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.

Пам'ять — це складне психічне явище, що проявляється у здатності людини запам'ятовувати, зберігати в свідомості, а згодом відтворювати різні обставини, що мали місце в минулому. За характером психічної активності розрізняють: образну (зорову, смакову, рухову тощо), емоційну та вербально-логічну пам'ять.

Образна пам'ять ґрунтується на різних уявленнях зорових, слухових, смакових образів. Особливим різновидом образної пам'яті є рухова пам'ять. Рухова пам'ять — це пам'ять, в основі якої лежать процеси запам'ятовування, збереження у свідомості рухових актів, сукупності рухів, пересування людини в просторі

Емоційна пам'ять полягає у фіксації та збереженні в свідомості переживань і почуттів. Вона тісно пов'язана з образною пам'яттю. Емоційна пам'ять є необхідною передумовою у розвитку здатності до співчуття та співпереживання.

Вербально-логічна пам'ять — це вид пам'яті, основним змістом якої є наші думки, виражені у словесній формі.

За метою діяльності виділяють пам'ять довільну і недовільну.

Довільна пам'ять супроводжує діяльність, яка не переслідує мету запам'ятати та зберегти супутні їй обставини. Зазвичай цей вид пам'яті проявляє себе в ситуації допиту свідка, який випадково опинився очевидцем певної події.

Недовільна пам'ять опосередкована метою і завданням зафіксувати, зберегти у свідомості, а іноді і відтворити які-небудь факти, знання. Це найпродуктивніший вид пам'яті.

За тривалістю закріплення та збереження інформації пам'ять поділяється на короткочасну, довгочасну та оперативну.

Короткочасна пам'ять характеризується коротким часом запам'ятовування після одномоментного сприйняття. Відтворення інформації за допомогою короткочасної пам'яті можливе в перші хвилини після сприйняття.

Довгочасній пам'яті притаманне тривале збереження одержаних знань, набутих навиків. Вона безмежна у часі, діє протягом всього життя людини. В довгочасній пам'яті матеріал обробляється і структурується.

Оперативна пам'ять забезпечує збереження та відтворення тієї інформації, яка необхідна для досягнення мети певної дії, з виконанням якої вона перестає функціонувати. Оперативна пам'ять включає в себе деякі ознаки як довгочасної, так і короткочасної пам'яті, займаючи серед них проміжне місце.

Як вказує О. Р. Ратінов, слідчий, прокурор, адвокат, суддя повинні багато чого знати, а те, що знають, — добре пам'ятати. Величезний обсяг інформації, що використовується ними в ході провадження у справі, можна поділити на дві групи. Перша — це комплекс їх професійних знань і досвіду, що є передумовою успішної діяльності. Друга група інформації належить до події, що розслідується, розглядається. Це — знання конкретних обставин справи, встановлення яких вимагає закон

21. Асоціації як метод запам’ятовування.

Діяльність людської пам'яті переважно полягає у запам'ятовуванні та відтворенні слідів побічним шляхом за асоціаціями, яких є три основні види: 1) асоціація за сумісністю; 2) асоціація за контрастом; 3) асоціація за схожістю.

Асоціація за сумісністю — це елементарний вид зв'язків без істотного переопрацювання інформації. Наприклад, людина зустрілась з іншою людиною, з якою вона познайомилась у іншому населеному пункті. Тоді у неї може виникнути асоціація про цей населений пункт.

Асоціація за контрастом. Це зв'язок двох протилежних явищ (наприклад, зустрівши низькорослу людину, можна згадати людину дуже високого зросту).

Асоціація за схожістю (наприклад, сприймаючи одну конструкцію, інженер може за асоціаціями згадати іншу; слухаючи музику одного композитора (виконавця) можна згадати музику іншого тощо).

Такі асоціації вимагають не протиставлення, що властиве контрастній асоціації, а складного переопрацювання отриманої інформації, виокремлення суттєвих ознак сприйнятого об'єкта, його узагальнення з тим, що зберігається в пам'яті