9. Методи збору інформації в соціології

Соціологічне дослідження – складний комплекс узгоджених науково-теоретичних методичних і організаційно-теоретичних процедур, які сприяють отриманню нових знань щодо досліджуваного об’єкта для розв’язання конкретних теоретичних і практичних соціальних проблем.

Існують такі методи збору інформації: метод аналізу документів, метод спостереження, метод опитування, метод експерименту, вибірковий метод.

Метод аналізу документів

Зазначений метод дозволяє отримувати дані про події, що відбулися, спостереження за якими вже неможливо. Вивчення документів нерідко дозволяє виявити тенденції і динаміку їх змін та розвитку. Документом в соціології називають створений людиною предмет, призначений для фіксації, передачі і зберігання інформації. В залежності від автора документи поділяють на офіційні та документи приватного походження.

Існує два види методів аналізу документів — традиційний і контент-аналіз, який активно застосовується в дослідженнях засобів масової інформації, будучи незалежним формалізованим методом групування текстів. Застосовується також біографічний метод, в центрі якого вивчення індивідуального життєвого шляху.

Метод спостереження

Спостереження – фіксація реальних актів поведінки людини. Це досить поширений метод, але спостереження фіксує поверхневі факти досить вузького кола респондентів. Воно не може проникнути в глибину суб’єкта дії, визначити причину цієї дії. Крім того, недоліком спос­тереження є складність або, навіть, неможливість його повторення.

Відрізняють спостереження структуровані і неструк­туровані. До структурованих відносять ті, в яких дослідник наперед знає, які саме елементи досліджуваного процесу треба спостерігати, а до неструктурованих – такі, коли дос­лідник наперед не знає, які саме елементи про­цесу він повинен спостерігати, тому спостерігає все підряд, що бачить, щоб потім, аналізуючи дані, виявити найхарак­терніші риси.

Метод опитування

Опитування – це найпоширеніший метод одержання первинної ін­формації в соціології. Виділяють такі види опи­тувань:

– інтерв’ю – коли дослідник (інтерв’юер) задає питання досліджу­ваному (респонденту), а той відповідає. Інтерв’ю може бути безпосе­реднім (очним), коли бесіда ведеться віч-на-віч; за допомогою теле­фону тощо, і заочним; стандар­тизованим (за наперед розробленим планом) і нестандар­тизованим (у формі вільної співбесіди); одноразовим і ба­гаторазовим тощо;

– анкетне опитування – коли респондент письмово дає відповіді в наперед складеній дослідником анкеті, яку йому можуть вручити безпо­середньо в руки і після запов­нення забрати, можуть цю анкету надіс­лати поштою або опублікувати в газеті чи журналі.

Метод експерименту

Експеримент (від лат. Experimentum—проба, дослід) — загальний метод отримання в контрольних і керованих умовах нових знань, в першу чергу про причинно-наслідкові відносини між явищами і процесами.

Соціальний експеримент — спосіб отримання інформації про соціальний об'єкт в результаті впливу на нього деяких факторів. Експеримент передбачає безпосереднє втручання дослідника в реальний хід подій. Важливо запам'ятати, що в ході експерименту особлива увага надається вивченню "поведінки" тих факторів, які надають об'єкту нові риси і якості.

Вибірковий метод – коли після аналізу частини (вибірки) робить­ся висновок про ціле (генеральну су­куп­ність). Цей метод запозичений з статистики і викорис­товується в соціології дуже широко. Він є уза­гальнюючим методом. Достатньо лише сказати, що ви­бірковими можуть бути і спостереження, і документи, що аналізуються, і опитування. Бі­льше того, соціологи, як правило, працюють саме з вибіркою, а не з генеральною сукупністю. Робота з вибіркою, перш за все, економить час на дослідження, дає змогу швидко і оперативно досягти бажаного результату. Крім того, робота з вибіркою значно зменшує витрачання коштів на дослідження.

Отже, перелічені п'ять методів збору соціологічної інформації є основними, що застосовуються соціологами. Звичайно, ними не обмежує­ться соціологічне дослідження, є й інші методи, з’являються нові, але вони більш специ­фічні і не мають такого широкого, загального поширен­ня.