36. Теорії та концепції виникнення суспільства Суспільство — це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично розвиваються.

Неоднозначність трактування поняття "суспільство" призвела до розробки різноманітних соціологічних концепцій суспільства: натуралістичних, ідеалістичних, методологічного індивідуалізму.

Для натуралістичних концепцій характерним є розгляд суспільства, як продовження закономірностей природи, Космосу.

Ідеалістичні концепції спрямовані на аналіз проявів людського життя. їх зміст полягає у тому, що сутність зв'язків, котрі об'єднують людей в єдине ціле, знаходять в релігійних віруваннях, в міфах, в ідеях. Тобто єдиним основним фактором соціального життя виявляються суто духовні мотиви.

Третій підхід щодо пояснення суспільного життя не заперечує ні наявність певних природних передумов людського існування, ні роль духовно-ідеологічних факторів, але основну увагу приділяє аналізу міжлюдських зв'язків, котрі мають, згідно цьому підходові, визначальний характер в системі соціальних закономірностей.

Намагаючись об'єднати ці два підходи до суспільства, з'явилася доктрина, що отримала назву методологічного індивідуалізму, яка розглядає взаємодію індивідів як вихідну основу соціальної організації. її розвинули М. Вебер, Т. Парсонс, Дж. Мід, Г. Блумер.

Різними є погляди і на причини та процес виникнення суспільства, які зводяться до наступних концепцій: інструментальної, сексуальної, кратичної, тендерної та семантичної

Базується на такій особливості людини — поза сезонний характер розмноження і задоволення від сексуальних зносин. Це могло призводити до спонтанного, неконтрольованого спалаху народжуваності. Встановлення контролю за народжуваністю привело до появи сім'ї і норм, які регулювали сексуальні, а поряд з тим і всілякі інші стосунки членів спільноти. 

Кратична концепція заснована на аналізі причин появи влади та владних відносин, розподілу угрупування на еліту та підлеглих. Навчившись панувати, лідери почали утверджувати систему правил шанування вождя, передачі влади, розподілу привілеїв серед інших членів угрупування. Такі відносини стали основними для соціальної організації та забезпечили подальший її розвиток.

Тендерна концепція заснована на аналізі розподілу соціальних ролей між чоловіками та жінками. Оскільки жінка виконує репродуктивні функції, то вона є незаміннішою за чоловіка у суспільстві. Однак, чоловіків таке становище не задовольняло і тому вони на противагу жіночій "монополії відтворення" створили власну "монополію на встановлення порядку".

Семантична концепція звертає увагу на особливості становлення у людини основних психічних процесів, зокрема, мови, пам'яті, мислення. Розвиток останніх дозволив людині, яка є досить вразливою біологічною істотою, перейти із біологічного поля свого існування у соціальне.

37. Типи питань, що використовуються у соціологічних опитуванях.

Різноманітність запитань, які задаються респонденту, можна впорядкувати у чотирьох напрямах з позиції:

1) мети, з якою задається запитання;

2) наявності чи відсутності можливих відповідей; 3) змісту запитання:

4) застосування чи ні карток.

Залежно від мети постановки запитання вони поділяються на такі типи: змістовні, чи результативні, та функціональні. За допомогою змістовних запитань дослідник робить висновки про визначені явища та їх взаємозв'язки. Для функціональних запитань на першому плані стоїть функція оптимізащї, упорядкування ходу опитування. Хоча дослідник намагається підібрати такі функціональні запитання, які мають для нього змістовне значення, часто такі запитання навіть не обробляються. Можна відмітити декілька видів функціональних запитань: контактні функціонально-психологічні, фільтри і контрольні.

Функціонально-психологічні запитання використовуються для зняття напруження, для переходу від однієї теми до іншої, а також , для зняття настанов, які можуть виникнути в респондента.

Запитання-фільтри. Перш ніж задавати респонденту змістовне запитання, треба з'ясувати, чи належить він до тієї групи людей, для яких призначене це запитання.

Контрольні запитання набули широкого розповсюдження у практиці соціологічних досліджень. їх призначення - перевірка достовірності даних.

Запитання також поділяються на відкриті та закриті залежно від того, чи пропонуються після їх формулювання можливі відповіді.

До закритих відносяться запитання, в яких респонденту пропонується одна чи декілька можливих відповідей. Існує декілька видів закритих запитань, "так-ні", альтернативні та "запитання-меню".

Напівзакрите запитання. Якщо немає впевненості в тому, що для вираження своєї думки опитуваному достатньо наведеного переліку можливих відповідей, доцільно застосування напівзакритого запитання. Воно надає опитуваному можливість чи ухилитися від вибору саме цих альтернатив, якщо є альтернативи "не можу сказати точно", "не замислювався над цим", "не пам'ятаю".

Відкрите запитання. Вони не пропонують можливих варіантів, і відповіді на них повністю записуються інтерв'юером чи самим опитуваним.

Змістовні запитання. Вони поділяються на 1) запитання про факти; 2) запитання про знання; 3) запитання про думки, настанови, мотиви поведінки.

38.  Функції соціології та їч практичне значення.

Теоретична функція — полягає у поповненні та збагаченні со­ціологічного знання, в розробці концепцій, теорій, ключових понять і категорій цієї науки на основі дослідження соціальної дійсності. Збагачення наукового соціологічного знання відбувається як на ос­нові вдосконалення теоретичної соціології, так і на базі розвитку спеціальних і галузевих соціологічних теорій, а також пов’язаних з ними досліджень емпіричної соціології.

Описуючи, систематизуючи, нагромаджуючи дослідницький матеріал у вигляді аналітичних записок різних наукових звітів, ста­тей, книг соціологія здійснює описову функцію.

Інформаційна функція — це збирання, концентрація соціологі­чної інформації, одержаної у результаті проведення досліджень. У великих соціологічних центрах вона нагромаджується в так званих банках соціологічної інформації, її використовують органи управ­ління, засоби масової інформації.

Прогностична функція полягає у соціальному прогнозуванні. Соціологічні дослідження завершуються обґрунтуванням коротко- або довгострокового прогнозів досліджуваного об’єкта.

Критична функція соціології тісно пов’язана з її прогностич­ною і гуманістичною функціями. На основі аналізу і розвитку соціа­льних систем соціологія не тільки виробляє практичні рекомендації по їх вдосконаленню. Вона також конструює й можливі технології їх прогресу, формує соціальні ідеали, розробляє програми соціального розвитку, підпорядковуючи все це реалізації інтересів людини.

Виховна функція соціології реалізується в тому, що знання які здобуваються цією наукою безпосередньо використовуються систе­мою виховання і впливу на свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей.

Здобуваючи і накопичуючи знання про закони і закономірності функціонування і розвитку історично визначених соціальних сис­тем, про різні сфери суспільного життя, всі його складові частини соціологія тим самим реалізує пізнавальну функцію.

У визначенні методів вивчення соціальної реальності збору, об­робки і аналізу первинної соціологічної інформації соціологія реалі­зує совою інструментальну функцію.

Світоглядна функція проявляється в тому, що озброюючи лю­дей соціологічним знанням, вона тим самим формує їх погляди на соціальні процеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.

• Ідеологічна

• Практична

• Регулятивна

• Організаційно-технологічна

• Управлінська

• Соціального проектування та конструювання

• Емпірична (що дає можливість отримати нові знання, підтверджувати чи спростовувати гіпотези про ймовірний перебіг подій у суспільстві, сприяти формуванню сучасної картини знань про соціальні реалії);

• Охоронна

• Просвітницька (яка описує соціальне життя загалом, інформує людей про загальні риси, розвитку суспільства, сприяючи формуванню цілісного уяв­лення про суспільство як соціальний феномен)