
- •21.Соціальна мобільність та її значення в житті суспільства
- •22.Соціальна стратифікація та її зміст
- •23.Соціальний контроль.
- •24.Соціальні групи та спільноти
- •25.Соціальні групи
- •26.Соціальні інститути суспільства,особливості та функції.
- •27. Соціальні організіції
- •28.Соціальні спільноти
- •30.Соціометричне опитування:задачі і можливості
- •31. Структура соціологічного знання.
- •32.Структура суспільства.
- •33. Суспільство як соціальна система.
- •34. Сутність і види соціологічних досліджень
- •35. Сутність та зміст поняття соціалізація
- •36. Теорії та концепції виникнення суспільства Суспільство — це спосіб існування людства, сукупність форм спільної життєдіяльності людей, які історично розвиваються.
- •37. Типи питань, що використовуються у соціологічних опитуванях.
- •39.Ціль і значення соціологічних досліджень.
34. Сутність і види соціологічних досліджень
Соціологічне дослідження- це система логічно послідовних методологічних, методичних, організаційно-технічних процедур, яка передбачає отримання достовірних даних та фактів яро явища чи процеси, що вивчаються, для їх подальшого використання в соціальному управлінні.
Соціологічне дослідження містить у собі деякі елементи, що притаманні будь-якій науковій діяльності. Основне завдання соціологічних досліджень — добування фактів про соціальну дійсність, її окремі явища, сторони.
Важливо зазначити, що будь-яке соціологічне дослідження містить у собі чотири взаємопов'язаних етапи:
1) підготовка соціологічного дослідження;
2) збирання первинної соціологічної інформації (отримані в різній формі дані, що потребують подальшого опрацювання та аналізу);
3) підготовка та безпосереднє опрацювання інформації;
4) аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження та розробка відповідних висновків і рекомендацій.
За метою
За метою соціологічні дослідження поділяються на фундаментальні та прикладні. Фундаментальні спрямовані на встановлення та аналіз соціальних тенденцій, закономірностей розвитку і пов'язані з вирішенням найскладніших проблем суспільства. Прикладні - націлені на вивчення конкретних об'єктів, вирішення певних соціальних проблем.
За тривалістю
довгострокові - від 3 років і більше;
середньострокові - від 6 місяців до 3 років;
короткострокові - від 2 до 6 місяців;
експрес-дослідження - від 1—2 тижнів до 1—2 місяців.
За глибиною аналізу
Пошукові дослідження — за своїми параметрами є найпростішими, вирішують прості за змістом завдання. Застосовують їх тоді, коли проблема, об'єкт або предмет дослідження належить до маловивчених або взагалі не вивчених.
Описові дослідження — покликані створити відносно цілісну уяву про досліджувані явища, процеси. Проводять відповідно до повної програми, застосовуючи чіткий, детально опрацьований інструментарій, здебільшого тоді, коли об'єктом аналізу є відносно велика спільнота людей, з певними соціальними, професійними і демографічними характеристиками.
Аналітичні дослідження — полягають не тільки в описуванні соціальних явищ та їх компонентів, а й у встановленні причин їх виникнення, механізмів функціонування, виокремленні факторів, що забезпечують їх.
35. Сутність та зміст поняття соціалізація
Соціалізація - процес, за допомогою якого індивідом засвоюються норми його групи таким чином, що за формування власного "Я" проявляється унікальність даного індивіда як особистості, процес засвоєння індивідом зразків поведінки, соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішного функціонування в даному суспільстві.
Соціалізація особистості являє собою процес формування особистості в певних соціальних умовах, процес засвоєння людиною соціального досвіду.
Сутність соціалізації полягає в тому, що в процесі її людина формується як член того суспільства, до якого вона належить. Е. Дюркгейм, котрий одним із перших звернув пильну увагу на проблему соціалізації, підкреслював, що будь-яке суспільство прагне сформувати людину відповідно до наявних у неї певних універсальних, моральних, інтелектуальних і навіть фізичних ідеалів. Соціалізація має дві цілі: сприяти взаємодії людей через виконання ними різних соціальних ролей, та забезпечувати збереження суспільства передачею новим членам відповідних переконань та зразків поведінки.
У змісті процесу соціалізації можна виділити два структурні елементи: соціальну адаптацію та інтеріоризацію. Адаптація — пристосування індивіда до умов існування різних соціальних структур і спільнот, внаслідок чого він засвоює існуючі в них норми, цінності та ідеали. Інтеріоризація — процес формування внутрішньої структури людської психіки з допомогою освоєння соціальних норм, цінностей та інших компонентів соціального середовища внаслідок соціальної діяльності, процес переведення елементів зовнішнього середовище у внутрішнє "Я". Процес соціалізації суто індивідуальний. Тому соціалізація індивіда з необхідністю передбачає його індивідуалізацію, формування особистісних якостей. Соціалізація є безперервним процесом. Вона охоплює всі етапи життєвого шляху людини, протягом якого вона засвоює та використовує цінності культури.