11

Тема 10. Відомчий фінансовий контроль в системі виконавчої влади

1. Мета та основні завдання внутрішнього (відомчого) фінансового контролю.

2. Особливості організації внутрішнього фінансового контролю.

3. Особливості проведення перевірок органами внутрішнього фінансового контролю.

4. Узагальнення та систематизація матеріалів відомчого фінансового контролю.

Рекомендована література за темою

1. Про здійснення міністерствами, іншими центральними органам виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю: Постанова КМУ від 22 трав. 2002 р. № 685 // Офіційний вісник України. – 2002 №21. - Ст. 1047.

1. Порядок координації проведення планово-виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролю­ючими органами: Затв. постановою КМУ від 29 січня 1999р. № 112 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 5 Ст. 168.

2. Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні: Затв. наказом ГоловКРУ України від 3 жовт. 1997 р. № 121 (зі змінами та допов.) // Офіційний вісник України. - 1997. - № 44. - Ст. 265.

2. Калюга Є. В Фінансово-господарський контроль у системі управління: Монографія. - К.: Ельга: Ніка-Центр, 2002.

3. Контроль і ревізія: Навч. посібник / Є. М. Романів, Р. Л. Хом'як А. С. Мороз, В. В. Гресик. - Л.: Інтелект-Захід, 2001.

4. Контроль і ревізія / Ф. Ф. Бутинець, С. В. Бардаш, Н. М. Малюга Н. І. Петренко - Житомир: Жіті, 2000.

1. Мета та основні завдання внутрішнього (відомчого) фінансового контролю

Відповідно до постанови Кабінету Міністрі» України «Про здійснення міністерствами іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю» від 22 травня 2002р. № 685, порядком здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю затвердженим МУ від 22 травня 2002 р. № 685 та Інструкцією про порядок проведення ревізій і перевірок державною контрольно-ревізійною службою в Україні, затверджною наказом ГоловКРУ України від 3 жовтня І997р. № 121 (зі змінами і доповненнями) в міністерствах і інших центральних органах виконавчої влади створені та функціонують самостійні контрольно-ревізійні підрозділи на чолі з керівниками, що призначаються на посаду і звільняються з посади керівниками центральних органів виконавчої влади, територіальних органів міністерства за погодженням з Головним контрольно-ревізійним управлінням, з керівником контрольно-ревізійного підрозділу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади та керівником відповідного територіального органу державної контрольно-ревізійної служби.

Керівники контрольно-ревізійних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади входять до складу їхніх колегій і підпорядковуються безпосередньо державним секретарям міністерств, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, а також є підзвітними голові Головного контрольно-ревізійного управління в частині проведення контрольно-ревізійної роботи і складання звітності за її результатами.

Керівники контрольно-ревізійних підрозділів можуть брати участь у підготовці нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, якими регламентується порядок використання фінансових і матеріальних ресурсів.

Державні секретарі міністерств та керівники інших центральних органів виконавчої влади повинні:

1) уживати заходів для підвищення відповідальності працівників планово-економічних, фінансових та інших структурних підрозділів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їхнього управління, за здійснення ними попереднього та поточного контролю за цільовим та ефективним використанням коштів і матеріальних цінностей, а також за достовірністю звітності та збереженням державного майна;

2)забезпечувати якісне проведення ревізій (перевірок) фінансово господарської діяльності підприємств, установ та організацій що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, у чистині цільового та ефективного використання ними бюджетних коштів і збереження державного майна своєчасно розглядати матеріали ревізій (перевірок), уживати необхідних заходів за виявленими фактами зловживань, розкрадань, безгосподарності та інших порушень фінансової дисципліни;

3) поліпшити роботу з добору й підготовки кваліфікованих кадрів для контрольно-ревізійних підрозділів. Забезпечити систематичне підвищення кваліфікації працівників, які здійснюють внутрішній фінансовий контроль, уживати заходів для забезпечення їхньої оптимальної чисельності, необхідної для належного виконання ними завдань із внутрішнього фінансового контролю, не допускати її необґрунтованого скорочення;

4. передбачати під час розроблення бюджетних запитів та затвердження кошторисів цільові асигнування на матеріально-технічне забезпечення діяльності контрольно-ревізійних підрозділів у межах асигнувань, виділених на утримання відповідних органів;

4. забезпечувати належне ведення та подання до Головного контрольно-ревізійного управління звітності за результатами контрольно-ревізійної роботи за встановленою ним формою та у визначений термін;

4. уживати заходів для розгляду на засіданнях колегій не рідше одного разу на півріччя питань про стан дотримання фінансової, бюджетної дисципліни, збереження та використання державного майна, результати здійснення внутрішнього фінансового контролю та усунення виявлених недоліків.

Контрольно-ревізійні підрозділи відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюють відомчий (внутрішній) фінансовий контроль за роботою підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Внутрішній фінансовий контроль - це діяльність контрольно-ревізійних підрозділів, спрямована на забезпечення міністерств інших центральних органів виконавчої влади достовірною інформацією про використання об'єктами контролю фінансових ресурсів, на оцінку ефективності їхньої господарської діяльності виявлення в ній відхилень, що перешкоджають законному й ефективному використанню майна і коштів, розширеному відтворенню виробництва та на запобігання їм.

Метою здійснення внутрішнього фінансового контролю є:

- перевірка фінансово-господарської діяльності, забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів і збереження державного майна, економного використання фінансових і матеріальних ресурсів, виконання планових завдань, достовірності ведення бухгалтер­ського обліку;

• забезпечення усунення порушень фінансової дисципліни, відшкодування заподіяних збитків;

• ужиття заходів для запобігання фінансовим порушенням.

Головним завданням внутрішнього фінансового контролю є здійснення державного контролю за витрачанням фінансових ресурсів та матеріальних цінностей, їхнім збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності на підпорядкованих підприємствах, організаціях і установах та ефективністю їх господарювання, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у майбутньому.

Основними завданнями при проведенні контрольно-ревізійними підрозділами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади та їхніх структурних підрозділів ревізій і перевірок є:

1} оцінка обґрунтованості бюджетних запитів, дотримання фінансово-бюджетної, кошторисної дисципліни, забезпечення збереження і цільового використання бюджетних коштів та коштів державних цільових фондів;

2. контроль збереження і використання державного майна;

2. перевірка ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів, своєчасності документального оформлення господарських операцій, повноти виявлення та мобілізації внутрішньогосподарських резервів, виявлення причин непродуктивних витрат і втрат;

2. оцінка економічного стану підприємств, установ та організацій, результатів виконання виробничих і фінансових планів;

3. перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, своєчасності й повноти відображення в обліку фінансових, кредитних та розрахункових операцій, а також законності їхнього здійснення, виконання зобов'язань перед бюджетом і кредиторами;

4. перевірка додержання порядку формування, установлення та застосування цін і тарифів;

5. контроль стану виконання заходів, спрямованих на усунення недоліків, виявлених попередньою ревізією (перевіркою);

8. перевірка додержання встановленого порядку закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти;

8. оцінка виконання інших завдань з питань, визначених наказами керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади відповідно до їхньої специфіки, у межах компетенції контрольно-ревізійного підрозділу.