2.3 Опис лабораторної установки

Лабораторна робота виконується на лабораторній установці яка складається з робочої поверхні 1 та переносного фотоелектричного люксметра 2 (рис. 2.1). Робоча поверхня представляє собою поверхню стола, розмічену сіткою, для рівномірного виміру освітленості в кожній умовній точці робочої поверхні.

Для вимірювання освітленості використовуються переносні фотоелектричні люксметри. Принцип їх дії заснований на явищі фотоелектричного ефекту. У даній лабораторній роботі використовується люксметр Ю116.

5

1 – робоча поверхня, 2 – люксметр Ю-116; 3 – вимірник; 4 – селеновий фотоелемент з насадками; 5 – лампа накалювання

Рис. 2.1 – Лабораторна установка для дослідження природної освітленості робочих місць

Люксметр Ю-116 призначений для вимірювання освітленості, що створюється джерелами природного і штучного світла, які розташовані довільно щодо світлоприймача приладу. Прилад має діапазон вимірювання освітленості 5...100000лк. Люксметр Ю116 складається з вимірника 3 та селенового фотоелемента з насадками 4. Вимірник має дві шкали: 0...100 і 0...30. На кожній з них точками відмічено початок переважного діапазону вимірювань: на шкалі 0...100 точка міститься над позначкою 17, на шкалі 0...30 - над позначкою 5. Прилад оснащений кнопками для перемикання шкал та табличкою із схемою, яка зв'язує застосування насадок з діапазонами вимірювань (згідно з таблицею 2.3).

Селеновий фотоелемент міститься в пластмасовому корпусі і має світлочутливу поверхню 30см². Для зменшення косинусної похибки використовується напівсферична насадка К разом з однією із трьох інших насадок (світлофільтрів) М, Р або Т.

Таблиця 2.3 – Технічна характеристика люксметра Ю-116

Діапазон вимірювань, лк:
з насадкою КМ	50...300; 200...1000
з насадкою КР	500...3000; 2000...10000
з насадкою КТ	5000...30000; 10000...100000

2.4 Порядок виконання лабораторної роботи

1. Встановити задане викладачем положення лампи над робочою поверхнею стола.

2. Встановити фотоелемент з потрібною комбінацією насадок на робочу поверхню.

3. Встановити вимірник люксметра з футляром у горизонтальне положення на максимальній відстані від фотоелемента, щоб тінь від людини, яка проводить вимірювання, не падала на нього.

4. Ввімкнувши кнопку шкали з відповідним діапазоном вимірювану, коректором відрегулювати положення стрілки приладу на нульовій поділці шкали. За невідомого рівня вимірюваної освітленості, пошуки чутливості приладу починають з установлення на фотоелемент насадок у послідовності КТ→КР→КМ та перемикання по черзі двох шкал 0...100 і 0...30 на кожній комбінації насадок.

5. Приєднати фотоелемент до вимірника і розпочати вимірювання, при цьому показання приладу в поділках шкали помножити на коефіцієнт поглинання світлофільтра.

6. Зміряти освітленість в усіх точках розміченого поля столу, а результати заміру занести в таблицю – сітку, розмірами 9 на 5, як показано на рис. 2.1.

7. За наслідками вимірювань будуютьсмя графіки розподілу освітленості на робочій поверхні, приклади яких наведено на рис. 2.3.

8. Після закінчення вимірювань від'єднати фотоелемент від вимірника, надіти на нього насадку, покласти в футляр.

Дані досліджень порівняти з нормативними (див. табл. 2.1, 2.2) і зробити письмові висновки які види, розряд, підрозряд зорової роботи і т.д. можна виконувати при даному освітленні.

Рис. 3.2 – Таблиця-сітка для занесення результатів дослідження штучного освітлення на робочому місці

а) Місцеве центральне освітлення б) Місцеве бічне освітлення

Рис. 3.3 – Приклади графіків розподілу освітленості на робочій поверхні

2.5 Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Короткі теоретичні відомості лабораторної роботи.

3. Порядок виконання лабораторної роботи та схема лабораторної установки – рис. 2.1.

4. Таблицю-сітку експериментальних даних вимірювання освітленості на міліметровому папері.

5. Висновки.