3. За територіальною дією:

- універсальні;[ Конвенція про договір міжнародних дорожніх перевезень вантажів (КДПГ) 1956 року; Конвенція про дорожній рух та Протокол до неї про дорожні знаки та сигнали від 19 вересня 1949 року.]

- регіональні. [Європейських конвенцій про розмітку доріг від 1953; Мінська Конвенція].

Форми застосування наслідків процесу уніфікації

1. укладення міжнародних договорів, ( 2-х сторонніх та багатосторонніх конвенцій) в яких міститься уніфікована норма;

2. прийняття державами єдиних законів або рекомендацій, які вироблені спеціально створеними для цього органами або вироблені міжнародними організаціями. [– вексельна Конвенція]. Результатом цієї форми є закон;

3. застосування міжнародних торгівельних звичаїв, які в окремих сферах є загальновизнаними;

4. запровадження типових договорів та загальних умов [– ІНКОТЕРМС];

5. прийняття рекомендаційних норм міжнародними організаціями (Міжнародна торгова палата в Парижі або різноманітні біржі, Торгові палати)

6. розроблення типових форм для спрощення товарообігу. При цьому не дається повної уніфікації, але завдяки цьому норми переходять у 1,2,3,4 форми

21. Визначить особливості товарів як об’єктів міжнародного торгового обороту.

Товар (речі, майно) – це предмети матеріального світу або в їх природньому стані, добутому в природньому середовищі (вугілля, нафта, газ), або у переробленому вигляді, тобто такі, які потрапили під вплив людини. Товар як об’єкт міжнародного торгового обігу можна охарактеризувати з використанням різних критеріїв (родових ознак), а саме: кількісних та якісних характеристик, ціни, країни походження, можливості утилізації тощо. Кількісні характеристики товару залежать від номенклатури товару і відображаються в одиницях виміру та загальній кількості. Одиниця виміру товару, за якою встановлюється ціна, залежить від характеру товару, а також від практики, що склалася в торгівлі товарами даного виду на світовому ринку. Окрему увагу необхідно звернути на встановлену «Систему мір і ваги», тому що вона може бути метричною або національною (США, Канада)

Якість можна визначити відповідно до: стандартів, технічних умов, специфікацій, зразка, попереднього огляду, вмісту окремих речовин у товарі, виходу готового продукту, тощо.

Ціна товару може виражатися в абсолютних величинах, або вказується спосіб її визначенніня (наприклад, може прийматися до уваги вартість кави на Лондонській товарній біржі на певне число певного року).

Для індивідуалізації товару також можуть використовуватися:

• Охороноздатні позначки (зареєстрований товарний знак)

• Необороноздатне маркування на самому товарі або упаковці (етикетка, клеймо, тавро).

Для уніфікації кодування товарів у світі було розроблено і підписано Конвенцію про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, 1983 р. У Конвенції установлено, що країни ,які її застосовують, не можуть змінити класифікацію товарів і їхній код у межах перших шести знаків. Таким чином, створюється основа для доволі точного опису товарів виходячи з їх об’єктивних характеристик, відображених у Гармонізованій системі.