
- •1.Дайте загальне визначення міжнародного торгового права
- •2. Дайте визначення предмету і методу міжнародного торгового права.
- •4.Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного приватного права.
- •5. Порівняйте предмет правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •6. Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •7. Визначить особливості відносин, що регулюютьcя міжнародним торговим правом.
- •8. Порівняйте внутрішньодержавне та міжнародне регулювання міжнародних торгових відносин.
- •9. Зробіть класифікацію джерел міжнародного торгового права.
- •10. Дайте характеристику міжнародних звичаїв та узвичаєнь як джерел правового регулювання міжнародних торгових відносин.
- •23. Визначить особливості послуг як об’єкту міжнародного торгового права.
- •11. Визначить поняття міжнародної уніфікації торгового права.
- •26. Дайте загальну характеристику правового регулювання міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •12. Визначить види міжнародної уніфікації торгового права.
- •1. За предметом правового регулювання норми поділяють на 3 види:
- •2. За характером дії:
- •3. За територіальною дією:
- •21. Визначить особливості товарів як об’єктів міжнародного торгового обороту.
- •22. Визначить особливості результатів інтелектуальної діяльності як об’єкту міжнародного торгового обороту.
- •24. Визначить поняття міжнародної торгової угоди та джерела регулювання міжнародних торгових угод.
- •25.Визначить принципи укладення міжнародних торгових угод.
- •27. Визначить основні джерела правового
- •28. Визначить поняття та особливості правового регулювання міжнародного торгового посередництва.
- •29. Визначить умови застосування Віденської конвенції (1980р.).
- •30. Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний факторинг.
- •31. Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •32.Визначіть зміст договору факторингу.
- •33. Визначіть зміст договору лізингу.
- •34. Визначіть зміст договору франчайзингу.
- •35. Порівняйте порядок обмеження дії Конвенції про міжнародний факторинг та Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •36. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного лізингу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки).
- •37. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов’язки).
- •37 Визначіть суб'єктів-учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов'язки).
- •38.Визначіть суб'єктів - учасників правовідносин за договором міжнародного франчайзиніу (як вони називаються, їх основні права і обов'язки).
- •39.Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором кредитового переказу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •40.Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного акредитиву (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •46. Як ступінь індивідуалізації товару впливає на порядок розподілу ризиків між покупцем та продавцем в міжнародному торговому праві?
- •47. Що є засобами індивідуалізації товару?
- •48. Як оцінює міжнародна арбітражна практика вимогу однієї із сторін договору купівлі-продажу щодо обов’язкового готівкового розрахунку?
- •49. Як міжнародна арбітражна практика визнає виконання зобов’язань в іншій валюті, ніж це передбачено в контракті?
- •50. Який порядок допуску до здійснення підприємницької діяльності на своїй території встановлюють держави для іноземних приватних підприємців?
- •51. В чому полягає зміст презумпції обізнаності покупця в міжнародному торговому праві?
- •52. В чому полягають особливості порядку тлумачення договору за Віденською конвенцією1985 р.?
- •53. На які контракти не розповсюджується дія Віденської конвенції 1985 р.?
- •60. Який орган (комісія) розробив Конвенцію про міжнародний фінансовий лізинг і Конвенцію про міжнародний факторинг?
- •61. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний факторинг?
- •62. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг?
- •63. Що передбачає договір міжнародного кредитового переказу?
- •64. Які основні джерела правового регулювання міжнародного факторингу в Україні?
- •65Які основні джерела правового регулювання міжнародного кредитового переказу в Україні?
- •66 Які основні джерела правового регулювання міжнародного фінансового лізингу в Україні?
- •67 Які основні джерела правового регулювання міжнародного франчайзингу в Україні?
- •68 Які основні джерела правового регулювання міжнародних розрахунків у формі акредитиву в Україні?
- •17.Який порядок визнання юридичної особи, легалізованої в інший державі, встановлений в сша?
- •19. Зробіть загальну класифікацію суб’єктів міжнародного торгового обороту.
- •13. Визначить основне призначення юнсітрал та основні конвенції, розроблені цією комісією.
- •14. Визначить основне призначення Міжнародної Торгової Палати та основні документи, розроблені нею.
- •15. Дайте характеристику Lexmercatoriaяк джерела міжнародного торгового права.
- •44.В чому полягають особливості правового статусу європейського об'єднання зі спільною економічною метою?
- •16. Порівняйте міжнародну уніфікацію правового статусу суб’єктів міжнародного торгового обороту в єс та снд.
- •45. Які загальні тенденції розвитку об'єктів міжнародного торгового обороту?
- •46. Як ступінь індивідуалізації товару впливає на порядок розподілу ризиків між покупцем та продавцем у міжнародному торговому праві?
3. За територіальною дією:
- універсальні;[ Конвенція про договір міжнародних дорожніх перевезень вантажів (КДПГ) 1956 року; Конвенція про дорожній рух та Протокол до неї про дорожні знаки та сигнали від 19 вересня 1949 року.]
- регіональні. [Європейських конвенцій про розмітку доріг від 1953; Мінська Конвенція].
Форми застосування наслідків процесу уніфікації
1. укладення міжнародних договорів, ( 2-х сторонніх та багатосторонніх конвенцій) в яких міститься уніфікована норма;
2. прийняття державами єдиних законів або рекомендацій, які вироблені спеціально створеними для цього органами або вироблені міжнародними організаціями. [– вексельна Конвенція]. Результатом цієї форми є закон;
3. застосування міжнародних торгівельних звичаїв, які в окремих сферах є загальновизнаними;
4. запровадження типових договорів та загальних умов [– ІНКОТЕРМС];
5. прийняття рекомендаційних норм міжнародними організаціями (Міжнародна торгова палата в Парижі або різноманітні біржі, Торгові палати)
6. розроблення типових форм для спрощення товарообігу. При цьому не дається повної уніфікації, але завдяки цьому норми переходять у 1,2,3,4 форми
21. Визначить особливості товарів як об’єктів міжнародного торгового обороту.
Товар (речі, майно) – це предмети матеріального світу або в їх природньому стані, добутому в природньому середовищі (вугілля, нафта, газ), або у переробленому вигляді, тобто такі, які потрапили під вплив людини. Товар як об’єкт міжнародного торгового обігу можна охарактеризувати з використанням різних критеріїв (родових ознак), а саме: кількісних та якісних характеристик, ціни, країни походження, можливості утилізації тощо. Кількісні характеристики товару залежать від номенклатури товару і відображаються в одиницях виміру та загальній кількості. Одиниця виміру товару, за якою встановлюється ціна, залежить від характеру товару, а також від практики, що склалася в торгівлі товарами даного виду на світовому ринку. Окрему увагу необхідно звернути на встановлену «Систему мір і ваги», тому що вона може бути метричною або національною (США, Канада)
Якість можна визначити відповідно до: стандартів, технічних умов, специфікацій, зразка, попереднього огляду, вмісту окремих речовин у товарі, виходу готового продукту, тощо.
Ціна товару може виражатися в абсолютних величинах, або вказується спосіб її визначенніня (наприклад, може прийматися до уваги вартість кави на Лондонській товарній біржі на певне число певного року).
Для індивідуалізації товару також можуть використовуватися:
Охороноздатні позначки (зареєстрований товарний знак)
Необороноздатне маркування на самому товарі або упаковці (етикетка, клеймо, тавро).
Для уніфікації кодування товарів у світі було розроблено і підписано Конвенцію про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, 1983 р. У Конвенції установлено, що країни ,які її застосовують, не можуть змінити класифікацію товарів і їхній код у межах перших шести знаків. Таким чином, створюється основа для доволі точного опису товарів виходячи з їх об’єктивних характеристик, відображених у Гармонізованій системі.