
- •1.Дайте загальне визначення міжнародного торгового права
- •2. Дайте визначення предмету і методу міжнародного торгового права.
- •4.Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного приватного права.
- •5. Порівняйте предмет правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •6. Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •7. Визначить особливості відносин, що регулюютьcя міжнародним торговим правом.
- •8. Порівняйте внутрішньодержавне та міжнародне регулювання міжнародних торгових відносин.
- •9. Зробіть класифікацію джерел міжнародного торгового права.
- •10. Дайте характеристику міжнародних звичаїв та узвичаєнь як джерел правового регулювання міжнародних торгових відносин.
- •23. Визначить особливості послуг як об’єкту міжнародного торгового права.
- •11. Визначить поняття міжнародної уніфікації торгового права.
- •26. Дайте загальну характеристику правового регулювання міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •12. Визначить види міжнародної уніфікації торгового права.
- •1. За предметом правового регулювання норми поділяють на 3 види:
- •2. За характером дії:
- •3. За територіальною дією:
- •21. Визначить особливості товарів як об’єктів міжнародного торгового обороту.
- •22. Визначить особливості результатів інтелектуальної діяльності як об’єкту міжнародного торгового обороту.
- •24. Визначить поняття міжнародної торгової угоди та джерела регулювання міжнародних торгових угод.
- •25.Визначить принципи укладення міжнародних торгових угод.
- •27. Визначить основні джерела правового
- •28. Визначить поняття та особливості правового регулювання міжнародного торгового посередництва.
- •29. Визначить умови застосування Віденської конвенції (1980р.).
- •30. Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний факторинг.
- •31. Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •32.Визначіть зміст договору факторингу.
- •33. Визначіть зміст договору лізингу.
- •34. Визначіть зміст договору франчайзингу.
- •35. Порівняйте порядок обмеження дії Конвенції про міжнародний факторинг та Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •36. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного лізингу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки).
- •37. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов’язки).
- •37 Визначіть суб'єктів-учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов'язки).
- •38.Визначіть суб'єктів - учасників правовідносин за договором міжнародного франчайзиніу (як вони називаються, їх основні права і обов'язки).
- •39.Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором кредитового переказу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •40.Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного акредитиву (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •46. Як ступінь індивідуалізації товару впливає на порядок розподілу ризиків між покупцем та продавцем в міжнародному торговому праві?
- •47. Що є засобами індивідуалізації товару?
- •48. Як оцінює міжнародна арбітражна практика вимогу однієї із сторін договору купівлі-продажу щодо обов’язкового готівкового розрахунку?
- •49. Як міжнародна арбітражна практика визнає виконання зобов’язань в іншій валюті, ніж це передбачено в контракті?
- •50. Який порядок допуску до здійснення підприємницької діяльності на своїй території встановлюють держави для іноземних приватних підприємців?
- •51. В чому полягає зміст презумпції обізнаності покупця в міжнародному торговому праві?
- •52. В чому полягають особливості порядку тлумачення договору за Віденською конвенцією1985 р.?
- •53. На які контракти не розповсюджується дія Віденської конвенції 1985 р.?
- •60. Який орган (комісія) розробив Конвенцію про міжнародний фінансовий лізинг і Конвенцію про міжнародний факторинг?
- •61. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний факторинг?
- •62. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг?
- •63. Що передбачає договір міжнародного кредитового переказу?
- •64. Які основні джерела правового регулювання міжнародного факторингу в Україні?
- •65Які основні джерела правового регулювання міжнародного кредитового переказу в Україні?
- •66 Які основні джерела правового регулювання міжнародного фінансового лізингу в Україні?
- •67 Які основні джерела правового регулювання міжнародного франчайзингу в Україні?
- •68 Які основні джерела правового регулювання міжнародних розрахунків у формі акредитиву в Україні?
- •17.Який порядок визнання юридичної особи, легалізованої в інший державі, встановлений в сша?
- •19. Зробіть загальну класифікацію суб’єктів міжнародного торгового обороту.
- •13. Визначить основне призначення юнсітрал та основні конвенції, розроблені цією комісією.
- •14. Визначить основне призначення Міжнародної Торгової Палати та основні документи, розроблені нею.
- •15. Дайте характеристику Lexmercatoriaяк джерела міжнародного торгового права.
- •44.В чому полягають особливості правового статусу європейського об'єднання зі спільною економічною метою?
- •16. Порівняйте міжнародну уніфікацію правового статусу суб’єктів міжнародного торгового обороту в єс та снд.
- •45. Які загальні тенденції розвитку об'єктів міжнародного торгового обороту?
- •46. Як ступінь індивідуалізації товару впливає на порядок розподілу ризиків між покупцем та продавцем у міжнародному торговому праві?
44.В чому полягають особливості правового статусу європейського об'єднання зі спільною економічною метою?
Прагнення до уніфікації суб’єктів права в рамках ЄС призвело до створення такої форми як європейське об'єднання зі спільною економічною метою. Прообразом є французьке обєднання, створене на основі економічних інтересів. Особливістю є те, що метою даного об’єднання є не отримання прибутку, а отримання економічного результату для його учасників, наприклад, нових технологій, закупівля сировини. Засновниками можуть бути:юридичні особи, фізичні особи,які знаходяться на території держав-учасниць ЄС. Воно повинно бути зареєстроване в тій державі-учасниці ЄС, де воно має свій офіційний адрес. Засновники несуть солідарну відповідальність, залежно від зобов’язань обєднання.
Дана форма була легалізована в європейських співтовариствах Рішенням Ради Європейських Економічних співтовариств від 31 липня 1985 року. Дане об»єднання є юридичною особою, воно може бути створене як із статутним фондом, так і без ього.
Європ.об»єднання було створено в 1985році Регламентом ЄС та діє на підставі Регламенту.Відповідно до зак-ства Франції під об2єднанням із єдиною економ. Метою розуміється об»єднання між 2 чи більш фіз.чи юр.особами,яке створюється на певний час для використання всіх можливих способів для сприяння економ. діяльності чи для збільшення або покращення її результатів.
Засновниками такого об»єднання можуть бути юр,фіз особи,постійне місце знаходження,проживання яких знаходиться на території країниЄС.
Має бути зареєстроване в тій державі Єс,де воно має свою офіційну адресу.
Більшість країн визнають дане об»єднання юр. Особою,крім Німеч.,Італії.
Може бути створено у формі дочірньої компанії,об»єднання акціонер. Компаній,тощо.
Головною особливістю є те,що створюєть не з метою одержання прибутку, а досягнення економ. результату його учасниками, наприклад-розробка технологій. Не має власного статутного капіталу, його засновники несуть додаткову солідарну відповідальність.
16. Порівняйте міжнародну уніфікацію правового статусу суб’єктів міжнародного торгового обороту в єс та снд.
Як відомо, уніфікація правових нормведеться в рамках або під егідою різних міжнародних інституцій,
універсальних міжнародних організацій (ООН, ЮНСІТРАЛ) та регіональних міжнародних організацій (ЄС, СНД, тощо).Розвиток торговельних відносин в рамках регіонального об’єднання надає можливість країнам-учасницям більш ефективно проводити трансформацію виробничого сектора та підвищувати свою конкурентоспроможність на світових ринках, виходячи з національних і регіональних інтересів.
В СНД найбільш значним результатом уніфікації стала Євразійська патентна конвенція від 9 вересня 1994 р, Іншим важливим для успішного торговельного співробітництва між країнами Співдружності актом уніфікаційного порядку виступає «Угода про загальні умови поставок товарів організаціями держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав від 20 березня 1992 р.», передбачає однакові норми, що регулюють відносини між господарюючими суб'єктами в рамках міждержавних економічних зв'язків.
Окрім цього, стосовно суб'єктів торговельного обороту в межах СНД прийняті:
• Угода про сприяння у створенні та розвиткувиробничих, комерційних, кредитно-фінансових, страхових і змішанихтранснаціональнихоб'єднань (Москва, 15.04.94);
• Конвенція про транснаціональнікорпорації (Москва, 06.03.98).
Відносини у сфері купівлі-продажу регулюютьтакіакти:
• Угода про створеннязонивільноїторгівлі (Москва, 15.04.94);
• Правила визначення країни походження товару (Москва,24.09.93);
• Угода про співробітництво в галузізовнішньоекономічноїдіяльності (Ташкент, 15.05.92);
• Угода про реекспорттоварів і порядок видаваннядозволів на реекспорт (Москва, 15.04.94);
На сьогодні найвищого ступеня уніфікаціїторгового права досягликраїни ЄС. Сприятливими для уніфікаціїумовамисвого часу стали економічна й політичнаінтеграціяЗахідноїЄвропи, а такожстворенняЄвропейськогоЕкономічного Союзу. Римськийдоговір 1957 р., що став його основою, зобов’язавучасниківуніфікувати та зближатинаціональнезаконодавствонастільки, наскількинеобхідно для функціонуванняСпільного ринку. В ЄЕС найбільшуніфікованіторгове право, акціонерне, патентне, антитрестовськезаконодавство. У рамках ЄЕС уніфікаціядосягалася такими способами: 1) укладенняміжнароднихугод (Конвенція про патент для Спільного ринку 1975 р. та ін.); 2) видання регламентів і директив; 3) здійснення єдиного тлумачення норм самого римського договору та всіхіншихактів Судом Співтовариства.
Найближчим часом ЄС вирішує створити загальноєвропейську форму юридичної особи, яка дозволила б на міждержавному рівні здійснювати комерційну діяльність, не відмовляючись від зручних положень національного законодавства. 08.10.2001р. Рада ЄС затвердила Регламент №2157/2001 про Статут Європейської компанії та директиву №2001/86/ЄС. Ці документи породжують нову загальноєвропейську організаційно-правову форму юридичної особи.
На відміну від СНД, право ЄС відіграє значну роль у сучаснихпроцесахтрансформації приватного права країнусьогосвіту, оскількивідрізняєтьсякомплексним характером, динамізмом, уні¬версальністю.