50. Який порядок допуску до здійснення підприємницької діяльності на своїй території встановлюють держави для іноземних приватних підприємців?

Статус суб’єктів визначають держави через державне визнання і допуск суб’єктів підприємницької діяльності на національну територію. Державна реєстрація суб’єктів підприємництва здійснюється в явочному (США) чи дозвільному (постіндустріальні країни) порядку.

Основні підстави державного визнання іноземного приватного підприємця, це:

1) визнання держави реєстрації приватного підприємця;

2) наявність угоди між державами;

3) принцип взаємності.

Фізична особа-підприємець проходить процедуру надання права на ведення інтересів на території іноземної держави (qualification). Після успішного проходження процедури фізична особа-підприємець отримує право на ведення інтересів на території іноземної держави (doingbusiness).

51. В чому полягає зміст презумпції обізнаності покупця в міжнародному торговому праві?

Зміст полягає в наступному: якщо інформація щодо об’єкта придбання стає відомою

покупцю і при цьому покупець все одно вирішує завершувати транзакцію, до нього переходять всі ризики, що пов’язані з такою інформацією.

Така обізнаність може включати фактичне знання, конструктивне знання, тобто факти та події, які обачливий і розумний покупець має знати, у тому числі інформацію, розкриту в рамках юридичної перевірки та переговорів сторін, а також презюмоване знання, тобто знання професійних радників та агентів покупця.

Включення положення про її обмеження обізнаністю покупця щодо фактів та подій, які стосуються об’єкта продажу, є одним зі стандартних способів обмеження відповідальності продавця.

52. В чому полягають особливості порядку тлумачення договору за Віденською конвенцією1985 р.?

Для мети цієї Конвенції заяви чи інша поведінка сторони тлумачаться згідно з її наміром, якщо інша сторона знала або не могла не знати, який був цей намір.

Якщо попередній пункт незастосовний, то заява чи інша поведінка сторони тлумачаться згідно з тим розумінням, яке мала б розумна особа, котра виступає в тій самій якості, що й інша сторона за аналогічних обставин.

При визначенні наміру сторони чи розуміння, яке мала б розумна особа, необхідно враховувати всі відповідні обставини, включаючи переговори, будь-яку практику, яку сторони встановили у своїх відносинах, звичаї і будь-яку наступну поведінку сторін.

Сторони зв'язані будь-яким звичаєм, щодо якого вони домовилися, та практикою, яку вони встановили у своїх відносинах.

За відсутності інших домовленостей вважається, що сторони мали на увазі застосування до їх договору чи до його укладення звичаю, про який вони знали чи мали знати і який в міжнародній торгівлі широко відомий і постійно додержується сторонами в договорах такого роду й відповідній галузі торгівлі.