47. Що є засобами індивідуалізації товару?

Об’єктом є товар як предмет матеріального світу. Під товаром розуміють речі матеріального світу,речі, які є предметом торгових договорів. Товар — це продукт праці або певне благо, що здатні задо­вольняти певні потреби людини і призначені для обміну (купівлі та продажу).

Товар характеризується різними критеріями: кількісні та якісні характеристики, ціна, країна походження, можливість утилізації.

Одиниця виміру товару, за якою встановлюється ціна, залежить від характеру товару( міра ваги, міра довжини та обсягу-об’єму) Стосовно ваги, то існують «маса нетто»(власне маса самого товару) та «маса брутто» (маса товару в упаковці).

Індивідуально визначені товари вираховуються відповідно до:

• Стандартів (національні та міжнародні, розроблені різними урядовими організаціями, галузевих, створених спілками, асоціаціями підприємств, виробниками, тощо)

• Технічних умов

• Специфікації(за описом)

• Зразки

• Попередній огляд, інше.

Окрім того, в деяких випадках, для сторін договору мають значення ще їх власні вимоги до товару, такі як,країна виробника, колір, тощо.

Для індивідуалізації товару ще використовують:

• Охороноздатні позначки (зареєстровані товарні знаки)

• Необороноздатне маркування на самому товарі або упаковці, тарі (етикетка, клеймо, тавро)

Також необхідно зазначити щодо Гармонізованої системи, основними елементами якої є система класифікації та система шестизначного кодування, яка була створена для уніфікації кодування товарів.

48. Як оцінює міжнародна арбітражна практика вимогу однієї із сторін договору купівлі-продажу щодо обов’язкового готівкового розрахунку?

Розрахунки за договорами можуть здійснюватись як у готівковій формі, так і у безготівковій формі. Якщо договір має побутовий характер і може бути виконаний негайно, то допускається використання готівкової форми розрахунків. Коли йдеться про договір у комерційному обороті, в тому числі й про зовнішньоекономічний договір, то розрахунки здійснюються виключно в безготівковій формі.

Якщо одна зі сторін вимагає розрахунок виключно у готівковій формі, це ставить під сумнів її авторитет та взагалі викликає сумнів щодо такого договору. Тому міжнародна арбітражна практика оцінює як дискримінаційний захід. Перевага надається безготівковій формі.

49. Як міжнародна арбітражна практика визнає виконання зобов’язань в іншій валюті, ніж це передбачено в контракті?

Національні правові доктрини, характеризуючи гроші як об'єкта цивільного (торгового) права, зазвичай говорять про їх універсальності, суть якої полягає в можливості за допомогою грошей погасити будь-який майновий борг за умови, що не існує вимоги щодо обов'язкового виконання боржником свого обов'язку в натуральній формі. Разом з тим, універсальність грошей в міжнародному торговому обороті дещо зменшується у зв'язку з тим, що:

• існують вільно конвертуємі валюти, тобто валюти, які вільно можуть бути обмінені на інші види вільно конвертованої валюти або на інші види валют: обмежено конвертуючі валюти, тобто валюти, які можуть бути обмінені на вільно конвертовані валюти з визначеними обмеженнями, і неконвертовані валюти , тобто валюти, які досить складно або взагалі неможливо обміняти на іншу валюту;

• вартість валют постійно змінюється, то є реальна купівельна вартість однієї валюти може вирости в порівнянні з іншою валютою;

• зміна валюти платежу у деяких правових системах розглядається як порушення валютного законодавства даної держави.

У силу вищезгаданих причин виконання зобов'язань в іншій валюті, ніж це передбачено умовами міжнародної торгової угоди, на практиці визнається арбітражними судами як неналежне виконання зобов'язань.