39.Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором кредитового переказу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)

В міжнародному торговому праві майже відсутні будь-які акти, які регулюють дану форму платежу. Але з наявних можна виділити такі:Типовий закон Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL, ЮНСІТРАЛ) про міжнародні кредитні перекази. Затверджений на 25-й сесії ЮНСІТРАЛ 1992 р.; Керівництво Міжнародної торговельної палати щодо міжнародного міжбанківського переказу коштів і компенсації 1990р; Правове керівництво ЮНСІТРАЛ про електронний переказ коштів (1987 р.).; Уніфіковані правела та звичаї для документарних акредитивів. Міжнародний кредитний переказ — це форма розрахунків, яка здійснюється відповідно до договору, згідно з яким банк переказодавця виконує за винагороду від імені та за дорученням особи, яка має рахунок у цьому банку, переказ коштів до іншого банку (банку бенефіціара) на користь особи, зазначеної у дорученні (бенефіціара). Міжнародний кредитний переказ складається з ланцюжка етапів. 1. Переказодавець дає банку, у якому має рахунок, доручення викона¬ти переказ. 2. Банк переказодавця дає доручення про переказ банку-посереднику. 3. Банк переказодавця або банк-посередник дає доручення про пере¬каз банку бенефіціара. 4. Банк бенефіціара зараховує кошти на рахунок бенефіціара, який бенефіціар має у цьому банку. Пояснимо зазначені етапи детальніше. На першому етапі переказода¬вець дає доручення шляхом заповнення стандартної банківської форми. Доручення може даватися як у паперовій, так і в електронній формі. Здебільшого платіжне доручення переказодавця приймається його банком до виконання, якщо переказодавець на своєму рахунку у цьому банку має відповідні кошти. Трапляються випадки, коли згідно з догово¬ром між переказодавцем і банком можливе виконання доручення за відсутності належних коштів на рахунку переказодавця, тобто відбувається кредитування банком свого клієнта. Мовою банкірів таке кредитування називають овердрафтом, або контокорентним рахунком.Перший етап закінчується у момент видачі банком переказодавця банку-посереднику або банку бенефіціара платіжного доручення згідно з вказівкою переказодавця. Якщо між банком переказодавця і банком бенефіціара немає прямих кореспондентських зв'язків, то потрібні послуги банку-посередника. Після одержання доручення від банку переказодавця банк-посередник видає доручення банку бенефіціара або іншому банку-посереднику, дотримуючись доручення банку переказодавця. Цей етап міжнародного кредитного переказу вважається закінченим у момент видачі банком-посередником банку бенефіціара чи іншому банку-посереднику платіжного доручення згідно з вказівкою переказодавця. Між банком переказодавця і банком бенефіціара можуть існувати прямі кореспондентські зв'язки. У такому разі кредитні розрахунки виконуються без посередників. Прийняттям (акцептом) платіжного доручення банком бенефіціара на користь свого клієнта (бенефіціара) завершується міжнародний кредит¬ний переказ. Банк бенефіціара стає боржником свого клієнта у розмірі акцептованого банком доручення. Механізм міжнародного кредитного переказу описано у загальних рисах. Це означає, що задля спрощення не розглядалися такі питання: - у яких випадках приймається доручення переказодавця, а в яких не приймається;- коли банк-посередник відмовляється від акцепту доручення банку переказодавця, а коли не відмовляється;- за яких умов банк бенефіціара приймає (акцептує) переказ, а за яких не приймає. Платіжне доручення може бути змінене або відкликане переказодав-цем або банком-відправником лише у разі, якщо відповідне доручення фактично не виконане. Одержавши повідомлення про зміну платіжного доручення, банк-відправник або банк-одержувач виконує відповідне до¬ручення згідно з внесеними до нього змінами. Сторони міжнародного кредитного переказу можуть домовитися, що доручення не підлягає зміні чи відкликанню.Міжнародному кредитному переказу, як і будь-якому іншому кон¬тракту, властиві ризики. Основні з них такі: • ризик неплатежу покупця (тобто відмова покупця переказувати кошти за вже одержаний товар з огляду на неплатоспроможність, непорядність тощо);• ризик держави покупця (зокрема з огляду на валютне регулю¬вання); • курсовий ризик (у зв'язку зі зміною курсу валюти контракту); • ризик неплатежу постачальника (є дзеркальним відображенням згаданого ризику неплатежу покупця).