
- •1.Дайте загальне визначення міжнародного торгового права
- •2. Дайте визначення предмету і методу міжнародного торгового права.
- •4.Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного приватного права.
- •5. Порівняйте предмет правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •6. Порівняйте метод правового регулювання міжнародного торгового права та міжнародного публічного права.
- •7. Визначить особливості відносин, що регулюютьcя міжнародним торговим правом.
- •8. Порівняйте внутрішньодержавне та міжнародне регулювання міжнародних торгових відносин.
- •9. Зробіть класифікацію джерел міжнародного торгового права.
- •10. Дайте характеристику міжнародних звичаїв та узвичаєнь як джерел правового регулювання міжнародних торгових відносин.
- •23. Визначить особливості послуг як об’єкту міжнародного торгового права.
- •11. Визначить поняття міжнародної уніфікації торгового права.
- •26. Дайте загальну характеристику правового регулювання міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •12. Визначить види міжнародної уніфікації торгового права.
- •1. За предметом правового регулювання норми поділяють на 3 види:
- •2. За характером дії:
- •3. За територіальною дією:
- •21. Визначить особливості товарів як об’єктів міжнародного торгового обороту.
- •22. Визначить особливості результатів інтелектуальної діяльності як об’єкту міжнародного торгового обороту.
- •24. Визначить поняття міжнародної торгової угоди та джерела регулювання міжнародних торгових угод.
- •25.Визначить принципи укладення міжнародних торгових угод.
- •27. Визначить основні джерела правового
- •28. Визначить поняття та особливості правового регулювання міжнародного торгового посередництва.
- •29. Визначить умови застосування Віденської конвенції (1980р.).
- •30. Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний факторинг.
- •31. Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •32.Визначіть зміст договору факторингу.
- •33. Визначіть зміст договору лізингу.
- •34. Визначіть зміст договору франчайзингу.
- •35. Порівняйте порядок обмеження дії Конвенції про міжнародний факторинг та Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг.
- •36. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного лізингу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки).
- •37. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов’язки).
- •37 Визначіть суб'єктів-учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов'язки).
- •38.Визначіть суб'єктів - учасників правовідносин за договором міжнародного франчайзиніу (як вони називаються, їх основні права і обов'язки).
- •39.Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором кредитового переказу (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •40.Визначіть суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного акредитиву (як вони називаються, їх основні права і обов’язки)
- •46. Як ступінь індивідуалізації товару впливає на порядок розподілу ризиків між покупцем та продавцем в міжнародному торговому праві?
- •47. Що є засобами індивідуалізації товару?
- •48. Як оцінює міжнародна арбітражна практика вимогу однієї із сторін договору купівлі-продажу щодо обов’язкового готівкового розрахунку?
- •49. Як міжнародна арбітражна практика визнає виконання зобов’язань в іншій валюті, ніж це передбачено в контракті?
- •50. Який порядок допуску до здійснення підприємницької діяльності на своїй території встановлюють держави для іноземних приватних підприємців?
- •51. В чому полягає зміст презумпції обізнаності покупця в міжнародному торговому праві?
- •52. В чому полягають особливості порядку тлумачення договору за Віденською конвенцією1985 р.?
- •53. На які контракти не розповсюджується дія Віденської конвенції 1985 р.?
- •60. Який орган (комісія) розробив Конвенцію про міжнародний фінансовий лізинг і Конвенцію про міжнародний факторинг?
- •61. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний факторинг?
- •62. Який порядок виключення застосування Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг?
- •63. Що передбачає договір міжнародного кредитового переказу?
- •64. Які основні джерела правового регулювання міжнародного факторингу в Україні?
- •65Які основні джерела правового регулювання міжнародного кредитового переказу в Україні?
- •66 Які основні джерела правового регулювання міжнародного фінансового лізингу в Україні?
- •67 Які основні джерела правового регулювання міжнародного франчайзингу в Україні?
- •68 Які основні джерела правового регулювання міжнародних розрахунків у формі акредитиву в Україні?
- •17.Який порядок визнання юридичної особи, легалізованої в інший державі, встановлений в сша?
- •19. Зробіть загальну класифікацію суб’єктів міжнародного торгового обороту.
- •13. Визначить основне призначення юнсітрал та основні конвенції, розроблені цією комісією.
- •14. Визначить основне призначення Міжнародної Торгової Палати та основні документи, розроблені нею.
- •15. Дайте характеристику Lexmercatoriaяк джерела міжнародного торгового права.
- •44.В чому полягають особливості правового статусу європейського об'єднання зі спільною економічною метою?
- •16. Порівняйте міжнародну уніфікацію правового статусу суб’єктів міжнародного торгового обороту в єс та снд.
- •45. Які загальні тенденції розвитку об'єктів міжнародного торгового обороту?
- •46. Як ступінь індивідуалізації товару впливає на порядок розподілу ризиків між покупцем та продавцем у міжнародному торговому праві?
37. Визначить суб’єктів – учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов’язки).
Договір факторингу - договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого:
(a) постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання;
(b) фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій:
- фінансування постачальника, включаючи надання позики та здійснення авансових платежів;
- ведення обліку (головної бухгалтерської книги) щодо дебіторської заборгованості;
- пред'явлення до сплати грошових вимог;
- захист від несплат боржників;
(с) боржники повинні бути повідомлені про відступлення права грошової вимоги.
Операція міжнародного факторингу являє собою трьохстороннє правовідношення, в якому беруть участь: кредитор (постачальник), боржник (покупець), фактор (банк або спеціалізована факторингова організація). Але безпосередньо сторонами за договором міжнародного факторингу є лише постачальник та фактор.
Обов’язки фактора – див. п. (b) + може бути також передбачено надання юридичних послуг, страхування товару, управління кредитними операціями постачальника, складування і сортування товару постачальника тощо.
Боржник зобов'язаний сплатити фактору, в тому і лише в тому випадку, якщо боржник не знає про переважне право іншої особи на платіж і якщо письмове повідомлення про відступлення права вимоги: (a) надане боржнику постачальником або фактором під керівництвом постачальника; (b) обґрунтовано визначає дебіторську заборгованість, яка була передана, і фактор, якому або на рахунок якого боржник зобов'язаний здійснити платіж; та (с) стосується права грошової вимоги, яке випливає з договору купівлі-продажу товарів, укладеного під час або до того, як зроблено повідомлення.
п.с. курсивом виділені витяги з конвенцій
37 Визначіть суб'єктів-учасників правовідносин за договором міжнародного факторингу (як вони називаються, основні їх права і обов'язки).
договір факторингу" означає договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого: постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання; фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій: фінансування постачальника, включаючи надання позики та здійснення авансових платежів; ведення обліку (головної бухгалтерської книги) щодо дебіторської заборгованості; пред'явлення до сплати грошових вимог; захист від несплат боржників; боржники повинні бути повідомлені про відступлення права грошової вимоги. Боржник зобов'язаний сплатити фактору, в тому і лише в тому випадку, якщо боржник не знає про переважне право іншої особи на платіж і якщо письмове повідомлення про відступлення права вимоги: надане боржнику постачальником або фактором під керівництвом постачальника; обґрунтовано визначає дебіторську заборгованість, яка була передана, і фактор, якому або на рахунок якого боржник зобов'язаний здійснити платіж; та стосується права грошової вимоги, яке випливає з договору купівлі-продажу товарів, укладеного під час або до того, як зроблено повідомлення. Боржник, який має право вимагати від постачальника суму, сплачену фактору стосовно відступлення права вимоги, має проте право вимагати повернення цієї суми від фактора настільки, наскільки: фактор не виконав своє зобов'язання здійснити постачальнику платіж, пов'язаний із відступленням права вимоги; або фактор здійснив такий платіж тоді, коли він знав про невиконання або неналежне виконання, або прострочення виконання постачальником своїх зобов'язань щодо товарів, яких стосуються платежі боржника. Боржник може також заявляти фактору про право на залік стосовно вимог до постачальника, на чию користь виникла дебіторська заборгованість, і яку боржник може задовольнити на момент отримання ним письмового повідомлення про відступлення права вимоги.