1.22 І благословив їх Бог, кажучи: Плодіться і розмножуйтеся.

Друга частина Біблії - Новий завіт - затвердила безумовну перевагу людини над іншими компонентами біосфери, як єдиного носія розуму і духовності. Але природні елементи все ж присутні. Дитятко Ісус в яслах оточений тваринами. Християнство навчає любові до природи. Св.Франциск, проповідував птахам. У багатьох християнських країнах існує спеціальне законодавство, що забезпечує права тварин. Християнська мораль містить відмова від регулювання чисельності народонаселення. Католицька церква виступає проти абортів (мусульманська - взагалі проти будь-яких заходів регулювання сім'ї).

Проте, християнство, яке створило систему цінностей і цілий ряд найглибших моральних положень, що вийшли за конфесійні рамки, які стали загальнолюдськими, зіграло, на жаль, негативну роль у відносинах людини з природою.

Християнська концепція виводить людину за межі природного світу, протиставляючи його як єдино наділеного безсмертною душею всієї іншої живої та неживої природи. Живий світ відокремлюється від людини непрохідною стіною, позбавляється права на гуманне ставлення. Людина стає над природою (вінець творіння, цар природи) і це провокує його зневажливе ставлення до неї. Розвивається ринкова економіка закріпила відносини панування у взаємодії суспільства і природи. Біблійна притча про вигнання Адама і Єви з раю за те, що Єва, спокушена змієм, скуштувала сама і змусила скуштувати Адама від Древа пізнання - це метафорично виражена фіксація виникнення у людини самосвідомості, що виділив його з природи. Так людина позбувся несвідомої гармонії тваринного світу і змушений був шукати якісно іншу.

10.Розвиткові екологічної кризи сприяють природні екологічні катастрофи. В межах території України фізико-географічні та геолого-тектонічні умови можуть сприяти періодичному виникненню таких природних катастроф, як землетруси (Крим, Карпати — силою до 7—8 балів, решта території — менше, найменше — північно-східні райони); повені (практично на всіх річках, але в першу чергу — в гірських районах); зсуви (узбережжя водосховищ Дніпра, Чорного й Азовського морів); пилові бурі (лісостепові й степові райони); пожежі (полісся й лісостеп), випадання граду або великі снігопади, зливи; селі влітку та снігові лавини взимку (гірські райони); ураганні вітри; засухи.В залежності від природних факторів, які спричиняють катастрофи, останні поділяють на геологічні, гідрологічні, метеорологічні, агрометеорологічні.Розвиток природних катастроф активізується людською діяльністю. Так, саме через вирубку лісів у Карпатах значно почастішали катастрофічні повені, селі, снігові лавини, зсуви.За останні десятиліття в Україні мали місце всі перелічені вище природні катастрофічні явища: землетруси 1977 і 1984 p., пилові бурі 1961 p., потужні повені на Дністрі в 80-х роках, численні великі зсуви, селі чи осипи в Карпатах, Криму (майже кожні 3—4 роки), що завдавали великих збитків народному господарству, а іноді призводили й до людських втрат.Кілька прикладів можна навести з найближчих часів. Повінь на р. Уж восени 1992 p. завдала збитків майже на 4 млрд крб. Внаслідок сильних дощів 1992 р. в Карпатах рівень води в річках піднявся на 3—5 м, була підтоплена велика площа сільгоспугідь, господарські об'єкти, кілька сіл, частини міст Мукачеве й Сваля-ви, Ужгорода, розмито кілька автодоріг, порушено електропостачання низки сіл. У вересні від сильних дощів розлилася повінь у Тернопільській області, в результаті якої загинуло 6 чоловік.

11. Коли нас називають країною третього світу, ми обурюємося. В глибині душі кожен упевнений, що рангом ми все-таки вище. Але факт залишається фактом. Великі промислові компанії все частіше вивозять до нас виробництво і технології, які у них на батьківщині заборонені. У нас-то все можна?! І до вітчизняних гігантів, що роблять свій «білий порошок», додалися ще й іноземні концерни. Наше законодавство куди м`якіше.

Більшість господарок , самі того не знаючи, є злісними отруйницями довкілля. Більше половини пральних порошків, якими вони користуються, містять речовину, особливо небезпечну для водного басейну - триполіфосфат натрію. Його вміст в порошку коливається від 15 до 40 відсотків. При пранні ТПФ зменшує жорсткість води і покращує миючу дію порошку. Але на заході ті ж самі виробники пральних порошків вже давно знайшли засоби з аналогічними властивостями і без тих побічних ефектів.

Головна здатність ТПФ - майстерно проходити навіть через найсучасніші очисні споруди. Триполіфосфат прямо потрапляє в річки і озера. Ось тут-то відходи від усіх прань починають вершити свою воістину чорну справу. Триполіфосфат, накопичиючись у воді, починає діяти як добрива. "Врожай" водоростей у водоймах росте не по днях, а по годинах!Вода починає, як кажуть у народі цвісти, тобто перетворюється буквально на мертву. Фосфати активно впливають не лише на водорості. Активно рости починає і планктон. А чим більше у воді всякої суспензії, тим менше шансів використовувати річки і водоймища як джерела питної води. У багатьох країнах випуск порошків з використанням фосфатів спочатку обмежили, а потім і зовсім заборонили. Нині в Німеччині, Італії, Австрії, Норвегії, Швейцарії і Нідерландах перуть тільки порошками без фосфатів. У Бельгії більше 80% порошків без фосфатів, в Данії - 54%, Фінляндії і Швеції - 40, Франції - 30, Великобританії і Іспанії - 25, Греції і Португалії - 15%. У Японії вже до 1986 року в пральних порошках фосфатів не було взагалі, тому що шістьма роками раніше антифосфатні закони були ухвалені в 42 з 48 префектур. Закони про заборону фосфатів в прально-миючих засобах діють в Республіці Корея, на Тайвані, в Гонконзі, Таїланді і в Південно-африканській Республіці. У США такі заборони охоплюють більше третини штатів. І нічого, перебоїв з пральними порошками ні в одній з цих країн помічено не було Зрозуміло, що не американцям і німцям піклуватися про стан наших річок. А Комітет з охорони природи України зберігає мовчання, яке дивує і лякає. Ще рік тому вчені в листі в комітет запропонували якнайскоріше законодавчо обмежити використання фосфатів в прально-миючих засобах. Відповідей, само собою, немає. Цікаво, як чиновники прокоментують той факт, що тільки 3% водоймищ є придатними для питва! І це в країні, де зосереджені основні ресурси прісної води. Один з найнебезпечніших видів побутової хімії – засоби для миття посуду. Вони не особливо токсичні, але постійно, по декілька разів на день потрапляють в їжу з „чистих тарілок”. Вже давно доведено, що вони важко відмиваються при митті посуду, навіть якщо ми по кілька разів омиваємо посуд проточною водою. Коли ми наступного разу їмо з цього посуду, їжа разом з хімією на посуді потрапляє до нас прямо в організм. Всі ми добре пам'ятаємо рекламу про „Фейрі”, що досить поширений серед нашого населення. Проте, в одному англійському журналі пишуть, що „Фейрі” – показник того, як в країнах СНД ставляться до свого населення, яке є засобом для набивання гаманців тих, хто цей засіб завіз сюди. Вони зовсім не думають про те, як буде людині, яка його використала. Річ у тім, що англійці винайшли „Фейрі” для миття...танкерів, під час плавання яких, нафта, коливаючись, забиває отвори, через які потрібно буде знову наливати цю продукцію. Так от, люди, котрі там працюють, отримують доплату до зарплати. А ті, хто виготовляє цей миючий засіб, в сорок років ідуть на пенсію. Це дуже отруйна речовина. У статті було написано, що у підприємців вистачило нахабства додати до миючого засобу фруктових ароматів й виставити „Фейрі” на кухні. Ним не можна не те що мити, а навіть заносити його в приміщення, де живуть люди. Отруту, яка міститься у „Фейрі” можна змити тільки за...98 разів. Це дослідили у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті. А „Галу” приблизно вдвічі менше – 38 разів. Так от, дніпропетровські хіміки встановили, що за рік, користуючись різними засобами для миття посуду, людина споживає близько 250 мл шкідливих для здоров'я речовини.