
- •Теоретико-методологічні аспекти курсу “Історія української культури”.
- •Українська культура як історичний феномен: загальна характеристика.
- •Предмет і завдання курсу “Історія української культури”, його місце в системі дисциплін вищих навчальних закладів України.
- •Культурно-еволюційні процеси на території України в доісторичні часи.
- •Художній метал скіфів: пам’ятки з курганів Чортомлик, Куль-Оба, Солоха, Товста Могила.
- •Пам’ятки античної культури в Північному Причорномор’ї.
- •Язичництво: питання його розквіту і занепаду в українській традиційній культурі.
- •Стародавня культура східних слов’ян
- •Міфологія східнослов’янських племен
- •Освіта в середньовічній Русі.
- •11. Писемність в середньовічній Русі.
- •12. Наукові знання в середньовічній Русі.
- •13. Архітектура середньовічної Русі.
- •14. Музичне мистецтво в середньовічній Русі.
- •15. Іконопис у середньовічній Русі.
- •16. Церква та її роль у культурному житті Київської Русі.
- •17. Внесок Ярослава Мудрого в розвиток культури.
- •18. Володимир Мономах та його “Повчання”.
- •19. Культура Галицько-Волинської Русі. Її міські центри (Галич, Львів, Звенигород) та їхня архітектура.
- •20. Особливості архітектури Галицько-Волинського князівства.
- •61 Валуївський циркуляр та Емський указ 1876 р. Та їх наслідки.
- •62. Народницький період на західноукраїнськиь землях. Культурне зростання Галичини в 40-80-х pp.
- •63. Наукове товариство ім.Т.Г. Шевченка (1873) і значення його діяльності.
- •64. Художня творчість м.Пимоненка, с.Васильківського, м.Самокиша, і. Їжакевича, і.Труша.
- •65. Творчість о. Мурашка, м. Бурачека в контексті української та європейської культури
- •69. Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •66 Нарбут і його мистецька школа.
- •67 Шкільництво і освіта в другій половині XIX ст. Наукове товариство ім. Т.Шевченка, його видавнича діяльність.
- •68. Творчість українських митців — зачинателів нових течій у світовому мистецтві (о. Архипенко, к. Малевич, о. Богомазов, в. Пальмов, м. Бойчук).
- •69. Модерна українська література. І. Франко. Неоромантики. Український літературний експресіонізм.
- •70.М.Грушевський і його роль у розвитку української національної культури.
- •71. Музична культура у другій половині 19 ст. М.Лисенко
- •72 .Особливості культурного розвитку Галичини у першій половині хх ст.
- •73. Культура на Україні доби 1917-1921рр
- •74. Культурний рух періоду Центральної Ради.
- •75. Внесок Івана Огієнко в культурний розвиток України
- •76 Створення української вищої школи в період Гетьманату п.Скоропадського.
- •77. Створення Української Академії наук, наукові досягнення в. Вернадського, д. Багалія, м. Кащенка, о. Фоміна та ін.
- •78. Філософська та суспільно-політична думка (в. Винниченко, в. Зеньковський, д.Донцов, в. Липинський).
- •79. Українці в умовах становлення та розвитку радянської культури. Проблема ідентичності.
- •80. Суперечливість культурного процесу в Україні на поч. 20-х рр.
- •111. Традиції українського народного живопису у творах т. Яблонської та в. Зарецького.
- •112. Національна складова трансформації української культури на радянський манер.
- •113.Історія радянської повсякденності в Україні: звичаї, манери, побутові практики.
- •115.Українська культура в роки кризи радянської системи та політики “перебудови”.
- •116.Культурні процеси в Україні після 1991 р.
- •117.Українці на зламі культурних епох (рубіж хх і ххі ст.). Постмодерн і українство.
- •118.Українське суспільство і проблема співіснування субкультур на сучасному етапі.
- •119.Українська культура в умовах глобалізаційних викликів та перспективи її подальшої трансформації.
- •120 Основи законодавства про культуру, мови, освіту в незалежній Україні.
Художній метал скіфів: пам’ятки з курганів Чортомлик, Куль-Оба, Солоха, Товста Могила.
Скіфи(7-3 ст. до н. е.) – це іраномовні кочівники, які витіснили кіммерійців і поселилися між Доном і Дунаєм. Мали велике, добре озброєне кінне військо. Це був народ безжалісний, жорстокий до ворогів, але відданий в дружбі поміж собою. Розвиваючи у собі войовничі інстинкти, скіфські воїни мали звичай пити кров у першого вбитого ворога. Робили з ворожих черепів прикрашені золотом і сріблом чаші, знімали скальпи. Поховальні кургани скіфських царів з численними високомистецькими золотими виробами і водночас убогі могили простих людей свідчать про суспільно-економічне розшарування серед “царських” скіфів. Разом із померлим чоловіком часто вбивали й ховали його молодих жінок. Чортомлик — велика скіфська могила, розташована біля села Чкалове(Дніпропетровська область). Тут відкрито поховання скіфського царя і цариці та рабів чи воїнів, скелети коней, багато золотих і срібних оздоб та зброї. Найціннішою знахідкою є срібна ваза-амфора, на якій зображено скіфів, що приборкують диких коней. Знайдені мистецькі об'єкти належать до найкращих творів давньогрецького ювелірного мистецтва; зберігаються в Санкт-Петербурзі. Куль-Оба - скіфський царський курган (могила). В кургані Куль-Оба було поховання вождя скіфського племені, що жили біля Пантікапею. Знайдені речі(коштовні прикраси, уламки статуй, античний посуд, давні монети) свідчили про впливи скіфського мистецтва на вироби грецьких ремісників, а також про вплив грецької культури на побут скіфських можновладців. «Солоха» — одна з найбагатших скіфських царських могил (Запорізька обл.) відкрита й досліджена М.І. Веселовським. Під насипом виявлено два поховання. У центральному, пограбованому, були знайдені кістки покійника, амфора, бронзові вістря до стріл, золоті бляшки тощо. У пізнішому впускному похованні виявлений кістяк царя з золотими оздобами на шиї і руках, бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова булава, золотий гребінь, срібний посуд грец. роботи тощо. Також знайдено кістяки слуг і царських коней. Речі з «Солохи» зберігаються в Санк-Петербурзі. Товста могила - скіфський курган IV століття до н. е. (Дніпропетровської обл) досліджена 1971 р. Борисом Мозолевським. В ній було знайдено гончарні вироби(зокрема глиняняна амфора, бронзові, чаші казани), посуд із срібла, зброю. Також виявили кістки коней, слуг кістяк жіночої статі і малолітньої дитини. Тіло дитини було покладене у дерев'яний саркофаг, що містив золотий браслет і золотий перстень, масивну золоту гривну, золоті сережки. Одяг був повністю обшитий золотими бляшками.
Пам’ятки античної культури в Північному Причорномор’ї.
Антична культура в своїй основі була культурою класового суспільства — культурою рабовласників і рабів, багатих і бідних. Величезна різниця в становищі багатих і бідних жителів виразно простежується в поховальних пам'ятках. Монументальні кам'яні склепи, з курганними насипами, розписом стін, з багатим поховальним інвентарем — розписним посудом, ювелірними виробами, різними прикрасами тощо — належали представникам найвищої знаті. Разом з тим зустрічаються звичайні грунтові могили з одною чи кількома простими посудинами або й зовсім без них, що являють собою поховання найбідніших жителів, а можливо, і рабів. До нашого часу дійшло багато пам'яток античної культури — написів, вирізьблених на кам'яних плитах, що містили державні закони, декрети, угоди тощо. Судячи з великої кількості графіті на уламках посуду та інших пам'яток, значна частина населення античних міст була письменною. Були в причорноморських містах і власні професіональні музиканти. Судячи з написів, скульптури, живопису та зображень на монетах, тут поширилися ліри, флейти, труби, кіфари. Відомо про існування театрів в Ольвії, Херсонесі та Пантікапеї. У написах згадується і багато видів спорту, з яких провадилися змагання: біг, метання диска, списа та м'яча, гімнастика, кулачний бій, плавання, кінні змагання, а також змагання з п'ятиборства. Поряд з ними значного розвитку досягло мистецтво стрільби з лука. Високого рівня досягло будівництво і декоративне оформлення поховальних споруд — склепів. Найвизначніші пам'ятки цього типу відкрито у Боспорі. Зводили такі величні споруди, як склепи Царського і Золотого курганів з псевдосклепінням та багато склепів з фресковими розписами стін. Найяскравішими пам'ятками цього напряму є розписи склепів (III ст. до н. е.) першого кургану Васюринської гори та біля Анапи (Таманський півострів). Пізніше над структурним розписом нижньої частини стіни почали вміщувати сюжетні сцени. До монументального мистецтва належать підлоги з сюжетними або орнаментальними зображеннями, складеними з дрібної різноколірної гальки на вапняному розчині. Велику мистецьку та пізнавальну цінність являють собою надмогильні пам'ятники — стели. З III ст. до н. е. на стелах зустрічаються рельєфи з зображенням небіжчиків, іноді їх родичів, сцени з життя померлих. У античних містах встановлювалося багато скульптур богів, героїв, в основному грецького пантеону. Високого рівня досягло виготовлення художніх прикрас із коштовних та кольорових металів.На значній частині виробів відображені сцени з життя і побуту скіфів, виконані з великою етнографічною достовірністю. Античні традиції ввійшли складовою частиною в культуру місцевих племен.