Лекція № 10: Кошторисно-бюджетне фінансування.

План:

1. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування.

2. Основні напрями кошторисно-бюджетного фінансування.

1. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування

Державні та муніципальні видатки здійснюються за допомогою фінансування. Фінансування — це безповоротний і безвідплатний відпуск грошових коштів.

Залежно від джерел фінансування розрізняють три види: бюджетне фінансування, самофінансування та кредитування.

Фінансування державних видатків — це плановий, цільовий, безповоротний і безвідплатний відпуск коштів за умови оптимального поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел фінансування, що здійснюється на планове виконання загальнодержавних функцій, а також для утримування соціально-культурної сфери, забезпечення соціальних гарантій та зобов’язань держави з дотриманням режиму економії при здійсненні постійного контролю.

Суб’єкти фінансування — державні органи, підприємства, установи державної форми власності.

Бюджетна установа — орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади АРК чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок державного чи відповідного місцевого бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Принципи фінансування:

1) цілеспрямованість: всі видатки мають цільове призначення (поточні та капітальні видатки, видатки на заробітну плату, стипендію та ін.);

2) фінансування з огляду на рівень виконання робіт та послуг: відрахування коштів повинно відбуватися відповідно до фактичного виконання робіт та послуг, їх кількісних та якісних показників;

3) дотримання фінансової дисципліни та режиму економії: у процесі здійснення фінансової діяльності необхідно постійно дотримуватися принципу законності, точного та неухильного виконання встановленого порядку, строків, звітності;

4) одержання максимального ефекту за мінімальних витрат.

Витрати бюджетних установ фінансуються за рахунок бюджетних асигнувань — повноважень, що надаються розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою у процесі виконання бюджету.

Кошти із бюджетів на функціонування бюджетних установ відпускаються на підставі планових актів — кошторисів, а їх фінансування називають кошторисно-бюджетним.

Кошторисно-бюджетне фінансування — це безповоротне та безвідплатне виділення грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету на основі фінансових планів — кошторисів витрат.

Кошторис — основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Кошторис є основним документом, який пов’язаний із отриманням бюджетними установами доходів та здійсненням видатків.

Кошторис витрат складається за затвердженою формою, що визначена змістом Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів та витрат бюджетних установ, організацій, затвердженого постановою КМУ.

Кошторис бюджетних установ має такі складові:

1) загальний фонд, де відображається обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів із бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

2) спеціальний фонд, де відображається обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством.

Установи й організації, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають і затверджують кошторис доходів і видатків відповідно до бюджетних призначень, які встановлені законом про Державний бюджет України.

Бюджетне призначення — це повноваження, яке надано головному розпоряднику коштів бюджету Законом України про державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Мінфіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.

Єдиний кошторис доходів і видатків складається всіма установами на календарний рік та затверджується керівниками вищих органів, за винятком випадків, прямо передбачених чинним законодавством.

Єдиний кошторис установи (державного органу) складається з двох розділів - доходів і видатків.

У прибутковій частині кошторису доходів і видатків бюджетної установи визначаються планові обсяги асигнувань із загального фонду бюджету (бюджетних асигнувань, що виділяються на утримання установи) та із спеціального фонду бюджету (надходження, отримання яких дозволено відповідними нормативно-правовими актами і основними з яких є кошти, отримані від навчання, плата за надання додаткових освітніх послуг, доходи від реалізації продукції навчально-виробничих і лікувально-виробничих майстернях, від здачі майна в оренду та ін.).

Загальна сума доходів установи визначається з урахуванням сум надходжень із загального і спеціального фондів бюджету. Тобто вона визначається з урахуванням залишку коштів на початок планового періоду з усіх видів надходжень. При цьому під час формування показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній рік, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи - основний плановий документ, яким визначається загальний річний об'єм, цільові надходження та використання коштів установи. Щомісячний розподіл коштів бюджетної установи проводиться асигнуваннями із загального фонду бюджету на рік. Складання кошторису здійснюється на основі лімітної довідки про бюджетні асигнування, яку присилає вищий розпорядник бюджетних коштів у тижневий термін після затвердження бюджету, з якого фінансується бюджетна установа. Кошторис бюджетної установи затверджує керівник вищої установи.

У видатковій частині кошторису визначається загальна сума витрат установи (органу) з розподілом їх за статтями бюджетної класифікації, а також з виділенням витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань, а також витрат, які планується здійснити за рахунок інших (позабюджетних) надходжень. При цьому в розрахунках за кожною статтею витрат, крім потреб у коштах на покриття витрат поточного року, передбачаються асигнування на покриття заборгованості установи за минулий рік, визначеної на підставі даних річної бухгалтерської звітності і підтвердженої відповідними розрахунками та обґрунтовуваннями.

Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установи. Показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками щодо кожного коду економічної класифікації.

Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами року в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів. Кошториси і плани асигнувань підписуються керівником та головним (старшим) бухгалтером установи (централізованої бухгалтерії). Затверджені кошториси скріплюються гербовою печаткою й підписом керівників організацій, уповноважених затверджувати такі документи, із зазначенням дати затвердження.

Виконання кошторисів і планів асигнувань здійснюється наростаючим підсумком із початку року. Звіти про виконання кошторисів і планів асигнувань подаються в порядку та за формою, встановленими Державним казначейством України.

Процес складання, затвердження і виконання кошторису називається кошторисним процесом. Його стадії є врегульовані нормами права відособлено-самостійні завершені етапи діяльності учасників кошторисно-бюджетного фінансування, в ході проходження яких індивідуальний фінансовий план переходить з одного якісного стану в інший. Цей рух охоплює: