Тема 2. Прогнозування соціально-економічного розвитку у системі державного регулювання економіки.

1. Сутність, елементи, принципи та функції прогнозування .

2. Система прогнозів соціально-економічного розвитку .

3. Методи прогнозування та їх класифікація.

1.Сутність, місце, елементи, принципи та функції прогнозування .

Економічні системи відносяться до класу систем, рух яких обумовлюється індивідуальними й суспільними потребами, інтересами, мотивами та цілями. Цілі та напрями руху визначаються з огляду на очікування щодо майбутнього.

Прогноз (від грецьк. – знання наперед) – науково обґрунтоване­ ­ міркування про можливий стан об’єкта у майбутньому .

Прогнозування – процес розробки прогнозу .

	Елементи прогнозування
Віщювання, передбачення		Пропозиції
Пошуковий	Тип прогнозу	Нормативний
Перспективи, стани, проблеми майбутнього	Об’єкти	Можливий стан розвитку суспільства під впливом цілеспрямованої діяльності держави
Теоретико–пізнавальний	Характер прогнозування	Практичний

Рисунок 4.1. Елементи прогнозування.

Державне прогнозування економічного і соціального розвитку – науково обґрунтоване передбачення напрямків розвитку країни .

П рогнозування – передумова ефективного виконання

державою регулюючих функцій.

Об’єкти державного прогнозування :

• напрямки розвитку країни в цілому ;

• напрямки розвитку окремих секторів, галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць ;

• можливий стан економіки та соціальної сфери у майбутньому;

• альтернативні шляхи і терміни досягнення певних параметрів економічного і соціального розвитку тощо.

Головні функції прогнозування :

• науковий аналіз екологічних, економічних, соціальних, науково-технічних явищ, процесів і тенденцій;

• дослідження об’єктивних зв’язків соціально-економічних явищ господарського розвитку у конкретних умовах ;

• оцінка поточного рівня розвитку конкретної ситуації і виявлення тенденцій, які можуть сформувати траєкторії подальшого функціонування еколого-соціально-економічної системи та їх ранжування за значущістю;

• виявлення можливих альтернатив розвитку економіки у перспективі, нагромадження наукового матеріалу для обґрунтованого вибору певних рішень .

Принципи прогнозування :

• системність – економіка, з одного боку, розглядається як єдиний об’єкт , а з іншого – як сукупність порівняно самостійних різнорівневих (мікро-, мезо-, макро-) блоків прогнозування;

• наукова обгрунтованість – в економічних прогнозах усіх рівнів враховуються вимоги об’єктивних економічних потреб, вітчизняний та іноземний досвід формування прогнозів;

• адекватність – відповідність прогнозу об’єктивним економічним закономірностям, що передбачає виявлення й оцінку стійких тенденцій і взаємозв’язків у розвитку економіки та створення теоретичного аналога реальних економічних процесів (моделювання);

• альтернативність – формування альтернативних сценаріїв у разі передбачення майбутнього розвитку об’єкта прогнозування ;

• гласність – доступність для громадськості прогнозної інформації;

• самостійність – місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування відповідають за розроблення, затвердження та виконання прогнозу відповідного рівня;

• рівність – дотримання прав та врахування інтересів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання всіх форм власності .

• дотримання загальнодержавних інтересів – органи влади всіх рівнів повинні здійснювати прогнозування, виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціально-економічної політики та економічної безпеки держави .