3. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Різноманітність павукоподібних

Павукоподібних тварин на землі досить багато, просто ми не завжди звертаємо на них увагу.

Павуків-хрестовиків можна впізнати по гладенькому кулястому черевцю, на спинному боці якого видно малюнок у вигляді хреста. У житлових приміщеннях, сараях мешкає звичайний хатній павук. Його сітка нагадує гамак. У ставках, заводях річок живе павук-сріблянка, який споруджує собі житло у воді у вигляді невеликого дзвона, наповнюючи його бульбашками повітря.

Найбільший павук – павук-птахоїд. Його довжина досягає 15 см. Він здатний нападати на дрібних птахів та гризунів.

Скорпіони – хижаки великих розмірів (близько 15 см завдовжки), які нагадують за зовнішнім виглядом річкового рака й мають клішнеподібну другу пару ротових кінцівок. Черевце витягнуте й рухливе. У позі загрози скорпіон заносить його над головою і встромляє отруйну голку, розташовану на кінці останнього сегмента черевця, в тіло жертви, утримуючи її клешнями. Живлячись комахами, павуки й скорпіони знижують чисельність шкідників. Самі вони, у свою чергу, служать їжею для дрібних ящірок, птахів та ссавців.

Кліщі – дрібні, зокрема мікроскопічні, наземні членистоногі. Серед них чимало паразитів тварин і рослин. Для кліщів характерне злиття відділів тіла. Ротові кінцівки в паразитичних форм видозмінені в колючий хоботок, за допомогою якого кліщі проникають у тіло хазяїна. Так, дрібні павутинові кліщі висмоктують соки з листя картоплі, малини, суниці, огірків. Коміркові кліщі – шкідники зерна й борошна. Коростяний кліщ робить ходи в шкірі людини й спричинює дуже неприємну хворобу – коросту. Сотні видів кліщів – паразити птахів та ссавців.

Багато видів кліщів є переносниками збудників різних захворювань людини й тварини.

Значення павукоподібних

Більшість павукоподібних знищують мух. Цим вони приносять велику користь людині. Багато видів грунтових кліщів беруть участь у ґрунтоутворенні. Павуки є їжею для багатьох видів птахів.

Чимало павукоподібних завдають великої шкоди здоровʼю людини, знижують кількість промислових та свійських тварин. Серед павуків особливо небезпечним є каракурт, що поширений у Середній Азії, на Кавказі та в Криму. Від його отрути часто гинуть коні й верблюди. Небезпечна для людини й отрута скорпіона. Місце укусу червоніє й опухає, зʼявляються нудота й судоми. Надати необхідну допомогу постраждалому може тільки лікар.

Великої шкоди завдають коростяні кліщі. Вони можуть потрапити в шкіру тварин і людини, прогризаючи в ній ходи. З відкладених самкою яєць зʼявляються молоді кліщі, які виходять на поверхню шкіри й прогризають нові ходи. У людини вони поселяються зазвичай між пальцями рук.

Найнебезпечніша хвороба, яку поширюють кровососні кліщі, - тайговий енцефаліт. Переносник її збудників – тайговий кліщ. Упиваючись у шкіру людини, він заносить у кров збудників енцефаліту, які потім проникають у головний мозок. Тут вони розмножуються й вражають його.

4. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.

Робота з підручником, з таблицями, з матеріалами Інтернету, які розглядатимемо на мультимедійній дошці. Правила профілактики від зараження коростяним свербуном. Попередження укусів кліщами. Заходи першої допомоги.

Питання для повторення та обговорення

1. Чим скорпіони відрізняються від кліщів?

2. Чому кліщі належать до павукоподібних тварин?

3. Чи всі павукоподібні мають павутину?

5. Підведення підсумків уроку. 6. Домашнє завдання: вивчити §23 підручника.