Ігри на розвиток фонематичного слуху та корекцію звуковідтворення

Сутність цієї категорії ігор полягає у тому, що мовлення у по­єднаній з активною дією викликає позитивну мотивацію навчання: дитина стає активним учасником навчального процесу.

Завдяки іграм вирішуються такі види завдань:

навчально-корекційні завдання: розвиток фонематичного слуху; вміння відчувати та виділяти окремі звуки і звукосполу­чення: формування правильного звуковідтворення;

психологічні завдання: розвиток комунікативності та від­чуття задоволення собою та своєю роботою.

Прикладом ігор на розвиток фонематичного слуху та корек­цію звуковідтворення можуть стати ігри-казки «Подорож в країну А (Б, В ...)».

Основними характеристиками даних ігор (на прикладі літери «А»): інструкція до гри повинна бути проведена у віршованій формі. Це створює своєрідний казковий ефект та дає можливість краще інтонувати, робити акценти при мовленні на необхідних звуках. Крім того метроритмічний характер вірша має певний психотерапевтичний вилив на дитину своєю узгодженістю, гар­монійністю, мелодичністю звучання.

Під час промовляння вірша ведучий виставляє у пісочниці фі­гурки відповідно сюжету.

Дидактичний матеріал: 1) готується заздалегідь: основою створення таких колекцій може стати іграшковий матеріал «Кіндер-сюрпризів», або виліп­лені з глини, намальовані іграшки; 2) відбираються фігурки у назвах яких присутній звук «а»; 3) на фігурки наклеюються літери «А»; 4) усі фігурки (до 8—10 штук) виставляються поряд з пісоч­ницею;

5) Окремо готується сама Літера «а».

Послідовність роботи зі словами, які мають у своєму складі звук «а» має такий алгоритм: а) обігруються фігурки, у назвах яких звук «а» знаходиться на початку слова («а-пельсин», «а-рбуз»); б) обігруються фігурки, у назвах яких звук «а» знаходиться у кінці слова («принцес-а», «берез-а»); в) обігруються фігурки, у назвах яких звук «а» знаходиться у середині слова («м-а-ки», «р-а-ки»);

Використовуємо такі засоби, що стимулюють емоційно-чуттєву сферу дитини:

• яскраві фігурки;

• інтонованість мовлення та проспівування голосних звуків (на наступних етапах роботи інтонованість «прибирається» та надається можливість дитині самій відчути необхідні звуки).

При організації ігор у пісочниці спираємось на одночасну ро­боту трьох видів сприйняття:слухове,

зорове, тактильно-кінестетичне.

Головною умовою самої гри має стати наступне гасло: «ця гра має бути близькою та цікавою для дитини».

При проведенні гри враховуємо індивідуальний темп засвоєн­ня дитиною інформації.

Вимоги до учасників гри:

для дорослого — наявність фантазії, власний творчий пошук; для дитини — можна залучати малечу вже з 3-річного віку.

Навчання читання та письма «пісочна грамота»

Основна ідея розробки ігор цього модуля — використання до­даткового ефекту перцепції: чутливості рук та розвиток дрібної моторики. До найбільш ефективних ігрових за­вдань слід віднести такі:

• «Виліпи, будь ласка, літеру...». (Згрібають пісок ребром долоні, звіряють з оригіналом).

• «Створимо Місто Літер» (Вчимося розміщувати символи у просторі).

• «Я виліплю літеру, а ти — викопай її».

• «Гра «Казкові перевтілення Літер» (Літера Л в Літеру А, Г — Т,О — Я тощо).

• Власне писання на поверхні пісочниці. Спочатку пальчи­ком, потім паличкою, яку тримають як ручку. Можна запропону­вати дитині гру «Дмухнув вітерець». її завданням є відтворення на піску деяких елементів літер, які щезли від подиху вітру.

Цікавим ефектом суто естетотерапевтичної дії можна вва­жати таку особливість писання на піску: дитина може дуже легко змінити (зруйнувати) неправильно написані слова, зробити це «безболісно» у порівнянні із писанням у зошиті, де сліди поми­лок завжди помітні. Аналогічну картину спостерігаємо у роботі на комп’ютері, яка так подобається дітям.

Дитина, як правило, швидко втомлюється у процесі навчання письма за рахунок відсутності належного рівня розвитку певних психічних процесів та дрібної моторики руки. Робота з піском до­зволяє зберігати та продовжити працездатність дитини у часі.

Педагог при роботі не фіксує довго увагу на помилках і тому дитина відчуває позитивне враження від писання на піску. Як сві­дчить досвід, дитина дуже рідко намагається уникнути від роботи, тому точніше можна визначити та зафіксувати справжню втому.

Для дітей з порушенням опорно-рухового апарату, особли­во у тих випадках, коли хвороба не дозволяє дитині тримати руч­ку, писання на піску стає справжнім рятуванням.

Модуль ігор на піску з такими дітьми має такі особливості:

• написання літер можна здійснювати за допомогою «змій­ки» — мотузка з вузликом (змійка з головою) на піску.

• дитина бере мотузок та вільно проводить ним по піску, за­лишаючи слід.

• дитина може уявити собі, що тримає у руках ручку та про­ходить ручкою по зміїному сліду (відпрацювання зигзагоподіб­них ліній без відриву).

• можна взяти змійку за голову як ручку і писати нею круже­чки, палички тощо (як у прописі).