Методика естетичного виховання першокласників засобами української народної дитячої пісні (іі етап)

На другому етапі (2—3-те заняття) основною метою постає ознайомлення учнів із змістовною стороною отриманої від пісні інформації. Особливого значення цей етап набуває для вчителів музики, які мають змогу розглянути українську народну дитячу пісню як об’єкт дослідження специфіки музичної мови. Етап проводиться у двох напрямках:

Пертий напрямок: надання учням знань, а також форму­вання умінь та навичок у визначенні особливостей та спеїшфцш музичної мови, зокрема її інтонаційної природи з опорою на лі­тературний текст пісні.

Другий напрямок: пізнання дітьми пісні як синтетичного явища, тобто такого, де рівноправно взаємодіють літературна та музична мови.

Важливим моментом методики є співставлення двох настроїв, створених поетичним словом та музичною інтонацією. Цьому сприятимуть проблемні питання до учнів, поставлені вчителем: «Чи повинні допомагати, «дружити» у пісні слова і музика? Чи буває так, що вони ворогують?»

Доцільними є такі проблемні ситуації:

СИТУАЦІЯ А. Учням пропонується інша мелодія, підібрана вчителем до відомого тексту пісні, яка за своїм характером не збігається зі змістом тексту. Ставиться запитання:» чи не заважає музика та слова одне одному?», «Чи подобається вам таке зву­чання пісні? Поясніть чому.».

СИТУАЦІЯ В. Дітям пропонується дати естетичну характерис­тику (тобто визначити гармонію художнього слова та мелодії) ди­тячої народної пісні іншої країни, яка звучить іноземною мовою. Краще підібрати фольклорні зразки тієї країни, мова якої більш ві­дома вчителю. Після прослуховування звернутися до дітей з таки­ми питаннями: «Що ви можете оцінити, про що розповісти стосо­вно щойно почутої пісні? Чи можна, не розуміючи іноземної мови, якою звучить пісня, дізнатися про що йдеться в ній? Як вам це вдається? Що допомагає вам у цьому?». Узагальнюючи відповіді дітей, підкреслюючи правильність визначення ними емоційно- чуттєвого змісту, вчитель може дати переклад тексту пісні, який певною мірою буде співзвучним відповідям учнів. Учитель може розповісти першокласникам про тс, як старанно люди шукали кращий варіант співзвучності між словом та мелодією для того, щоб якнайкраще передати настрій пісні, її зміст.

Для поглибленого засвоєння дітьми нерозривної єдності музичного та літературного мистецтва у пісенному жанрі, ефективним є впровадження навчальної казки «ДВІ СЕСТРИ».

Робота вчителів початкових класів на інших «немузичних» заняттях другого етапу формування у першокласників естетич­ного ставлення до української народної дитячої пісні має бути спрямована на організацію дослідницької діяльності учнів з ви­вчення тієї численної інформації, яку містить народна пісня. Ефективність впровадження української народної дитячої пісні у навчально-виховний процес початкової школи зумовлена на­явністю досить сильного емоційно-чуттєвого компоненту пісні (мелодійний вплив та поетика), який дозволяє активізувати саме чуттєву сферу учня, стимулювати його до активної естетико- пізнавальної діяльності. Отже діти мусять фрагментарно, на ін­ших уроках (народознавство, природознавство, математика, рі­дна мова, ритміка, образотворча діяльність тощо) усвідомлюва­ти та аналізувати отриману з пісні інформацію. При такому підході, навіть якщо не виявлятиметься розвиток спеціальних музичних здібностей, дитина на все життя збереже щире, суто естетичне ставлення до народнопісенного жанру та музичного, мистецтва взагалі.

Учитель при проведенні занять за представленою нами мето­дикою зможе визначити правильність проведення ним заняття за таким критерієм: кожне зауваження учня є ознакою того, що він цікавиться піснею, що його тдивідуальні здібності не сплять. Доцільним є також проведення анкетування серед батьків, які мають змогу спостерігати за власними дітьми у позаурочннй час, коли дитина абсолютно вільно виражає себе.