Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
естетичне виховання.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
371.2 Кб
Скачать

Християнсько-духовні основи естетотерапії

Ідея естетотерапії як самостійного псиxолого-педагогічного напрямку діяльності ґрунтується на філософському розумінні ес­тетичного контексту усього процесу становлення й розвитку ду­ховної самостійності людини, сенсу її існування у Всесвіті; на пошуці ідейно-філософських, релігійно-духовних засадах повноцінного люд­ського буття у сучасному соціокультурному середовищі. Визначення понять «духовність» та «духовна криза суспільства» Сьогодення нашої держави позначено духовною кризою суспі­льства. Її ознаками є: відсутність духовних орієнтирів, відсут­ність потреби у пізнанні та розвитку, самовдосконаленні. Ціннісні орієнтири молоді визначаються меркантильністю, прагматичністю, вузькоспрямованими чеснотами (енергійність, діловитість, кмітливість). Аналогічна картина спостерігається у дошкільному та молод­шому шкільному віці: як показують дослідження, лише 10-20% старших дошкільників здатні виявити чуйність до слабких; без спонукань прийти на допомогу, поділитися з іншим, не сподіва­ючись на винагороду. Пояснення дітей бувають вельми прагматичними: На питання «Чому ти дав йому іграшку?» діти дають такі варіанти відповідей (за дослідженнями Ж. Юзвак): «щоб поділився зі мною жуйками»; «щоб прийняли мене у гру»; «щоб найкраще до мене ставився»; «щоб знали який у мене тато!». Отже, «педагогічна хвороба» дитячого віку сьогодні визнача­ється як «прагматична мораль». Ось чому у державних документах, що визначають освітньо-виховні завдання на сучасному етапі, йдеться про необхідність духовного розвитку маленької особистості. Для того, щоб успішно розв’язати це завдання, потрібні нау­кові знання змісту та критеріїв, на основі яких будується вихо­вний процес. На сьогодні ані педагогіка, ані психологія досі не дали єдино­го, чіткого поняття терміну «духовність». Виділяються лише такі чотири варіанти тлумачення цього терміну: «духовність» - це інтелектуальність (тобто, духовність ото­тожнюється з пізнавально-інтелектуальною активністю людини); «духовність» - це творчість; «духовність» - це емоційна чутливість, душевність, лю­дяність, щирість; «духовність» - це релігійність і відданість Богові (у вузь­кому розумінні). Усі вищеозначені уявлення характеризуються певною однобі­чністю трактування. Існує думка про необхідність розгляду духо­вності як інтегрованого поняття, яке об’єднує різноманітні усві­домлені та неусвідомлені форми психічної діяльності людини, що забезпечується дією пізнавально-інтелектуальної, чуттєво-емоційної та вольової сфер особистості й пов’язане з моральни­ми якостями людини. Вченими інституту психології АПН України (Жанна Юзвак) здійснена спроба такого визначення:

ДУХОВНІСТЬ — це прагнення та здатність людини до ці­леспрямованого пізнання Істини, Добра, Краси, Любові й ствердження у своїй життєдіяльності загальнолюдських цінностей, усвідомлення своєї єдності зі Всесвітом.

Для розробки теоретичних положень, пов’язаних з розкриттям специфіки «духовності» дитини, доцільно спиратися на загальнометодологічний аспект теорії ноосфери як єдиної духовної оболонки планети (початок XX ст. -Тейяр-де-Шарден, В. І. Вернадський, у наш час - М. М. Мойсєєв). Згідно з цим вченням, людина -- це частина Всесвіту, яка ін­тегрує духовний досвід (у релігії, науці, мистецтві) й виражає йо­го через різні типи власної діяльності. Одночасно у сучасному науково-педагогічному світі виділя­ється окрема тенденція трактування духовності, яка пов’язує її із вихованням людини на принципах християнської моралі. Тобто головний шлях формування духовності відбувається через впро­вадження ідеї християнської любові та моралі, яку читаємо у «Евангелие»: «Полюби ближнього твого, як самого себе».

Серед 10 заповідей «Великого завіту» особливого звучання у контексті зазначеної теми набувають такі:

  1. Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на не­бі зверху і що у воді нижче землі, не схиляйся перед ними і не служи їм.

  2. Поважай батька і матір твою, щоб продовжити дні твої на землі.

  3. Не вбивай.

  4. Не прелюбодій.

  5. Не проголошуй брехливого свідоцтва на ближнього твого.

  6. Не бажай домівки ближнього тво