Основні завдання казкотерапії:

1.Розвиток душі.

2.Підвищення рівня усвідомленості подій. (Цікавий сюжет казки може викликати серйозні роздуми дитини про життя.)

3.Отримання знань про закони життя та варіанти соціального прояву творчої сили людини.

4.Використовування ресурсу недоліків»: бачення зворотного боку проблеми. Наприклад: жадоба — щедрість, боягузливість — хоробрість тощо.

5.Пробудження Віри (а не надії): тому що щира віра в успіх призводить до результату, тоді як надія спонукає лише до пасивного очікування на цей результат!

Основний принцип роботи в казкотерапії — виростити Внутрішнього творця, та взяти під контроль Pyйнівника.

Основна методика — спостерігати, створювати ситуації, відповідати казкою.

У роботі із конкретними проблемами (страхи, енурези, тіки, агресивність тощо) основний закон звучатиме так: «Не реагувати на симптом, працювати з причиною, ростити особистість через передачу знань про Життя Творця!».

Види казок у казкотерапії

VДидактичні казки (будуються на основі навчального матеріалу). Aлгоритм естетотерапевтичної, корекційної дії дидактичної казки на дитину відображено.

VПсихокорекційні казки.

Виховний вплив таких казок дитина здатна зрозуміти сама, без сторонньої допомоги дорослої людини. Наприклад м/ф «Не- хочуха».

VПсихотерапевтичні казки.

У них розкривається глибинний зміст подій, які допомагають дитині побачити ситуацію з боку.

VМедитивні казки

Спрямовані на усвідомлення самого себе «тут та зараз», на поліпшення взаємодії «дитина — батьки», відношення до оточення, розкриття особистісного потенціалу дитини. Основне завдання — навчити дитину прислуховуватись до себе, своїх почуттів та станів.

VПсихологічні казки (за І. В. Вачковим).

Aвторська історія, яка сприяє оптимальному перебігу природнього психічного розвитку дітей через розвиток самосвідомості. (Наприклад, «Казка про Дерева-Характери»

І.Вачкова).

И Казкова лялькотерапія у роботі з дітьми із стресовими станами.

№2 Казкова лялькотерапія у роботі з дітьми із стресовими станами

Лялькотерапія виступає окремим блоком психокорекційної роботи казкотерапевта. Лялькотерапія, запропонована Т. Д. Зі- нкевич-Євстігнеєвою має такі етапи роботи: виготовлення ляльки, «оживлення» та знайомства з лялькою, використання ляльки у казкових сюжетах.

Особливого значення набуває процес виготовлення ляльки. Він дозволяє об’єднати дитину з дорослим (батьками). Цю методику відносять до проективних діагностичних, оскільки, створюючи власну ляльку (за власним бажанням та задумом), дитина часто відображає в ній себе, свої проблеми. Іноді така лялька візуально буває схожою на свого творця, що підтверджує проективний характер зазначеної методики.

У спільній роботі дитини та батьків над створенням ляльки основна ідея-проект мають належати самій дитині. Дорослий стимулює дитячу фантазію (емоційна підтримка, похвала, обговорення питань вибору матеріалів та техніки виготовлення, тощо) та допомагає на технічному рівні реалізувати дитячий задум. Досвід роботи показує, що ця спільна робота носить виховуючий характер, допомагає краще пізнати дорослому й дитині один одного, отримати реальний досвіт об’єднання у спільній справі, провести весело та цікаво вільний час у сімейному колі

Дітям пропонується представити власну ляльку:

Î Як звати ляльку?

Î Що полюбляє?

Î Як рухається?

Î Про що мріє?

Роль іграшки, ляльки полягає у тому, щоб викликати певні типи поведінки та у деякій мірі структурувати поведінку дитини. Терапевтичні заняття, можна поділити на три великі групи:

^ іграшки із реального життя:

лялькова родина (краще — ляльки-маріонетки, за допомо¬гою яких можна обіграти сімейні відносини), ляльковий буди¬ночок, машини, човники (можливість пересуватися у просторі кімнати, та наближатися до терапевта), каса (швидке почуття контролю).

^ іграшки, які дозволяють відреагувати агресію:

це структуровані іграшки та матеріали (глина, пластилін для виготовлення ляльок): іграшкова зброя, іграшкові солдатики, аг¬ресивні ляльки «бі-ба-бо» (крокодили та інші дикі тварини).

^ іграшки для творчого самовираження та послаблення емоцій:

неструктуровані матеріали: пісок, вода, кубики, фарби тощо.

№3 Запитання та завдання Тема ВОДА Спробуйте перелічити все те ,що не може жити без води .А навіщо ,на вашу думку ,вода людині? Чому народт називав водичку «найстаршою сестричкою» ? Кого стародавні люди вважали сестрами води? Хто з вас бачив обряд свячення води ? Де і як це відбувалося? Пригадайте відомий вірш Тараса Шевченка ,в якому яскраво втілено грізну стихію води , талановито відтворено її « голос» («Реве та стогне Дніпр широкий») . Чому в давнину не можна було гаворити неправду біля криниці ? Чи траплялося вам знайти джерело ? Якими були ваші дії? Яку воду можна вважати живою? А коли вона стає мертвою? Пригадайте народні казки в яких ішлося б про живу та мертву воду (наприклад « Котигорошко» , «Казка про Івана- багатиря», «Шовкова держава», « Жива і мертва вода».тощо) , а ще казку про Іллю Муромця та Солов,я –Розбійника.Що сцілило Іллю Муромця після тридцятирічної хвороби ?( Можлива відповідь: кухоль води , який йому дали випити троє дідусів.) Чому вода здавна вважалася цілющою,джерелом сили і здоровя? Під час яких народних свят люди шонобливо зверталися до води? Хто знає,як відбувалося ворожіння на воді під час свята Івана Куцпайла?Пригадаймо пісню « Десь тут була подоляночка» і заспіваймо її.Чому народ повязує молодість і красу подоляночки з водою? Які ви знаєте загадки про воду ,річки ,озера та моря? Що означає шанувати воду? Як,по вашому її можна оберігати?