Заняття 7

Тема: Ступені порівняння прикметників.

Мета: ознайомити студентів із способами утворення ступенів порівняння прикметників, практикувати студентів у відмінюванні іменників, перевірити засвоєння інформації про латинський прикметник, сталих виразів; розвивати пам'ять, логічне мислення; культивувати почуття необхідності вивчення латинської мови для майбутньої професії.

Вид заняття: лекція – семінар

Тип заняття: комбінований

Обладнання: роздатковий матеріал, дошка

Література: С.Т. Жулай, Є.К. Куварова «Латинська мова для студентів-юристів», В.П. Маслюк, М.Г. Сенів «Латинська мова», В.В. Ставнюк «Юридична латина», Л.П. Скорина, Л.П. Чуракова «Латинська мова для юристів»

Хід заняття

1. Організаційний момент: (дата, чергові, відсутні, повідомлення теми, мети заняття)

2. Перевірка домашнього завдання:

• опитування по попередній темі:

1. Які граматичні категорії має латинський прикметник?

2. До яких груп належать латинські прикметники?

3. Які прикметники належать до прикметників І-ІІ відміни?

4. Які латинські прикметники належать до прикметників ІІІ відміни?

5. На які групи поділяються прикметники ІІІ відміни?

6. За якою відміною відмінюються прикметники І-ІІ відміни,

7. За якою групою ІІІ відміни відмінюються прикметники ІІІ відміни?

• опитування сталих виразів.

3. Повідомлення нової теми:

План

1. Утворення вищого ступеню прикметників.

2. Утворення найвищого ступеню прикметників.

3. Утворення ступенів порівняння прикметників на -er (чоловічого роду).

4. Особливості утворення ступенів порівняння 6 прикметників на – ĭlis.

5. Утворення ступенів порівняння прикметників із словами magis і maxime.

6. Утворення ступенів порівняння прикметників із прикметниками на –dĭcus, -fĭcus, -vŏlus.

7. Суплетивні ступені порівняння прикметників.

8. Вживання відмінків при ступенях порівняння.

Питання 1

Якісні прикметники (Nomen adiectivum) у латинській мові мають три ступені порівняння звичайний(gradus positīvus), вищий(gradus comparatīvus), найвищий (gradus superlatīus).

Вищий ступень порівняння утворюються шляхом додавання до основи прикметника: для чоловічого та жіночого роду суфікса -ior, а для середнього –ius.

Наприклад,

Positiīus Comparatīvus

Nom. oснова, Gen. m, f n

altus, a, um - високий alt-i altior altius

carus, a, um – дорогий car-i carior carius

prudens – розумний prudent-is prudentior prudentius

gravis, e - тяжкий grav-is gravior gravius

Відмінюються прикметники у вищому ступені, як іменники ІІІ відміни приголосної групи.

Питання 2

Найвищий ступень порівняння більшості прикметників утворюються за допомогою суфікса –issim- закінчень: для чоловічого роду –us, жіночого –a, і для середнього роду –um:

Наприклад,

Positiīus Superlatīvus

Nom. oснова, Gen. m f n

altus, a, um - високий alt-i altissĭmus altissĭma altissĭmum

carus, a, um – дорогий car-i carissĭmus clarissĭma cariussĭmum

prudens – розумний prudent-is prudentissĭmus prudentissĭm prudentissĭmum

gravis, e - тяжкий grav-is gravissĭmus gravissĭma gravissĭmum

Прикметники найвищого ступеня відмінюються за І і ІІ відміною.

Питання 3

Прикметники, які у звичайному ступені закінчуються у називному відмінку однини чоловічого роду на –er, утворюють найвищий ступінь за допомогою суфікса –rim (приєднується до форми називного відмінка однини чоловічого роду) і родових закінчень – us, -a, -um,

pulcher, chra, chrum – гарний pulchr-i pulcher-rĭmus pulcherrĭma pulcherrĭmum

Питання 4

Шість прикметників ІІІ відміни, які у називному відмінку однини чоловічого і жіночого роду закінчуються на – ĭlis, утворюють найвищий ступінь за допомогою суфікса –lim- і родових закінчень –us, -a, -um:

Positīvus Comparatīvus Superlatīvus

facĭlis, e – легкий facilior facilius facillĭmus, a, um

difficĭlis – трудний difficillior difficillius difficillĭmus, a, um

simĭlis – подібний similior similes simillĭus, a, um

dissimĭlis – неподібний

gracĭlis – стрункий gracilior gracilius gracillĭmus

humĭlis – низький humilior humilius humillĭmus

Решта прикметників на – ĭlis утворюють найвищий ступінь порівняння за загальним правилом:

Utĭlis, e –корисний, utilissĭmus, a, um

Питання 5

Прикметники І-ІІ відміни із закінченням на –us, -a, -um з попереднім голосним утворюють вищий ступінь за допомогою слова magis – і найвищий за допомогою maxime-.

Necessarius, a, um -необхідний magis necessarius, maxime necessarius

Arduus, a, um - стрімкий, крутий magis arduus, maxime arduus

Прикметники на –quus утворюють ступені порівняння за загальним правилом (antīquus, a, um - стародавній, aequus, a, um - рівний.

Питання 6

Прикметники на –dĭcus, -fĭcus, -vŏlus утворюють вищий ступінь на -entior, -entis, а найвищий на --entissimus, a, um:

Maledĭus, a, um –лихословний maledicentior, ius maledicentissimus, a, um

Утворити студентам самостійно: benevŏlus, a, um –доброзичливий

magnifĭcus, a, um – величний

Питання 7

У латинській мові є група прикметників, що мають суплетивні ступені порівняння. Суплетивними називаються такі ступені порівняння, форми яких утворюються від різних основ.

Positīvus Comparatīvus Superlatīvus

Добрий – bonus, a, um melior, melius optimus, a, um

Поганий – malus, a, um peior, peius pessimus, a, um

Великий – magnus, a, um maior, maius maximus, a, um

Малий – parvus, a, um minor, minus minimus, a, um

Численні – multi, ae, a plures, plura plurimi, ae, a

Питання 8.

Вживання відмінків при ступенях порівняння:

У латинській мові порівняння виражається двояко:

• предмети, які порівнюються, ставляться в одному й тому ж відмінку і з’єднуються сполучником quam – ніж, як: Frater meus altior est quam amīcus.

• предмет, з яким порівнюють, ставиться в аблативі без сполучника. Такий аблатив називається ablativus comparatiōnis: Frater meus altior amico est.(Мій батько вищий за товариша.)

• при найвищому ступені порівняння, коли треба виділити частину з цілого або один предмет з групи однорідних, вживається родовий відмінок, який називається genativus partititīvus (родовий частковий). На рідну мову перекладається родовим із прийменником «із»: Hispania postrēma omnium provincisārum perdomita est. Іспанія останньою із усіх провінцій була підкорена.