Заняття 3
Тема: Іменник. Відмінювання іменників І-ІІ відмін. Крилаті вислови.
Мета: ознайомити студентів із правилами відмінювання іменників І-ІІ відмін, особливостями іменників кожної із відмін; розвивати логічне мислення, пам'ять; виховувати повагу до історії і культурних надбань інших країн; розширювати кругозір студентів.
Вид заняття: лекція – семінар (практичне)
Тип заняття: комбінований
Обладнання: дошка, роздатковий матеріал
Література: В.П. Маслюк, М.Г. Сенів «Латинська мова»
Хід заняття
Організаційний момент ( дата, чергові, відсутні, повідомлення теми, мети, плану заняття)
Перевірка домашнього завдання.
дати відповіді на питання:
Назвати основні категорії іменника латинською мовою.
Назвати всі відмінки і питання на них латинською мовою.
Якого роду може бути латинський іменник?
У якому числі може бути латинський іменник?
перекласти слова з латинської на українську:
puēlla – дівчина hirūndo – ластівка oppĭdum - місто legio – легіон
ferrum – залізо tegŭla – цегла lac –молоко scientia – знання
puer – хлопець navis – корабель fortitūdo – хоробрість modestia – скромність
tabula – дошка campus – поле civĭtas unus
urbanus aër foedus questor
lex ius ignіs homo
gladius fatum ego domus
centum corpus bestia albus
rosa – троянда aurum – золото ferrum – залізо liberi - діти
arma – зброя castra – табір duo - два ambo - обидва.
parens – родич aquila – орел fas – природне право nefas – гріх
перекласти крилаті вислови з української на латинську:
Nota bene! - Запам’ятай! Добре зауваж!
Post scriptum (P.S.) - Після написаного, дописка.
Dum spiro, spero. - Поки дихаю, сподіваюсь.
Vivěre militāre est! - Жити – це боротися.
Qui quaerit, reperit. - Хто шукає, той знаходить.
Cum tacent, clamat. - Коли мовчать, кричать (красномовне мовчання)
Vivěre est cogitāre! - Жити – це мислити.
Divĭde et impěra! - Поділяй і володарюй!
Persōna grata. Persōna non grata. – Бажана особа. Небажана особа.
Pecunia non olet. – Гроші не пахнуть.
Повідомлення нової теми:
План
1. Іменники І-ї відміни:
а) загальні відомості;
б) відмінювання іменників І відміни;
в) особливості іменників І-ї відміни.
2. Іменники ІІ-ї відміни:
а) загальні відомості;
б) відмінювання іменників І відміни;
3. Крилаті вислови.
Латинські іменники діляться на п’ять відмін. Оскільки у називному відмінку однини іменники різних відмін можуть мати однакові закінчення, то зручніше визначити відміну за закінченням родового відмінка. Кожен іменник у словнику наводиться у формі називного і родового відмінка. Наприклад,
terra, terr-ae f “земля”; servus, serv-i m «раб»
Отже, вивчаючи іменники, слід особливо запам’ятовувати два відмінки: називний (Nom. sing.), який вказує на рід іменника, і родовий (Gen. sing.), який вказує на основу і відміну.