Заняття 2

Тема: Іменник. Граматичні категорії. Відмінювання іменників І-ІІ відмін. Крилаті вислови.

Мета: ознайомити студентів із іменником у латинській мові, його граматичними категоріями, із правилами відмінювання іменників І-ІІ відмін, особливостями іменників кожної із відмін; практикувати навички читання латинською мовою, розвивати логічне мислення, пам'ять; виховувати повагу до історії і культурних надбань інших країн; розширювати кругозір студентів.

Вид заняття: лекція - семінар(практичне)

Тип заняття: комбінований

Обладнання: дошка, роздатковий матеріал

Література: В.П. Маслюк, М.Г. Сенів «Латинська мова»

Хід заняття

1. Організаційний момент ( дата, чергові, відсутні, повідомлення теми, мети, плану заняття)

2. Перевірка домашнього завдання.

• відповісти на питання:

1. Які основні етапи розвитку латинської мови?

2. Коли почалося розділення латинської мови на мову літературну та «вульгарну»?

3. Яка доля «вульгарної» латини?

4. Яка доля літературної латинської мови?

5. Що таке дифтонг?

6. Що таке диграф?

7. Від чого залежить наголос у латинській мові?

8. Розкажіть правила постановки наголосу?

• читання вправи:

Colomna, basis, apellatio, aether, bilinguis, artifex, aquila, asinus, architectus, iactus, haud, Aecus, rationarius, thesaurus, poēsis, ephorus, Cyrus, triatio, Eurotas, Aeacus, caedus, assuesco, auxilium, extrenus, iaculum, iniuste, Antiochus, praecox, Amazones, Achivi, paurertas, unguis, Pygmalion, palaestra, postŭmus, Antisthenes, iugrium, Corcyra, Mycenae, Triocăla, Rhadamantus, Phasis, Scaevola, Amphitryo, Sisyphus, ostentatio, cisterna, tragoedia, frequenter, illusio, iudicium, scientia, occulatio, esurīre, differentia, Aethiopia, Maender, frontalis, Laelius, Corinthus, Euboea, Diana, transfěro, ignorantia.

- переклад слів:

quinque popŭlus rex orbis nomen mare

lex ius ignіs homo gladius fatum

ego domus centum corpus bestia albus

civĭtas unus urbanus aër foedus questor

aevum aestas australis zona lyra examen

axis usus terra sapiens casa suus

vita ostium ratio lingua risus signum

gelidus caput nunc culpa coeptum pactum

crimen coena scaena caput ostium ratio

3. Основний етап заняття.

План

1. Іменник

2. Граматичні категорії латинського іменника.

а) категорія роду;

б) категорія числа;

в) категорія відмінка.

3. Іменники І-ї відміни:

а) загальні відомості;

б) відмінювання іменників І відміни;

в) особливості іменників І-ї відміни.

4. Іменники ІІ-ї відміни:

а) загальні відомості;

б) відмінювання іменників ІІ відміни.

5. Крилаті вислови

Питання 1

Іменник (NOMEN SUBSTANTĪVUM)

Іменником називається частина мови, яка позначає предмет і виражає це узагальнене значення за допомогою граматичних категорій роду, числа і відмінка, a у реченні виконує в основному функції підмета і додатка.

У межах іменникового значення предметності виділяються окремі лексико-граматичні розряди, а саме:

а) власні (Рим - Roma, Іспанія - Hispania, По – Padus) і загальні (tabula - дошка, campus – поле);

б) конкретні (puer - хлопець, navis – корабель) і абстрактні (fortitūdo - хоробрість, modestia – скромність);

в) іменники – назви істот (puēlla - дівчина, hirūndo - ластівка) і неістот (oppĭdum - місто, legio - легіон);

г) матеріально-речовинні іменники (ferrum – залізо, tegŭla – цегла, lac -молоко);

д) збірні іменники (scientia - знання).

Питання 2а

Категорія роду (GENUS)

До найбільш характерних граматичних категорій латинської мови належить категорія роду, яка поширюється, крім іменника, на прикметник, окремі функціональні розряди займенника, дієприкметник, числівник. Усі іменники (за незначним винятком) належать до одного із трьох родів: чоловічого – genus masculīnum (m), жіночого – genus feminīnum (f), середнього - середнього – genus neutrum (n).

Іменника визначається як за значенням, так і за закінченням називного відмінка.

За значенням чоловічого роду є всі особи чоловічої статі, назви народів, місяців, вітрів, великих рік, а жіночого – назви дерев, країн, міст, островів. Деякі іменники - спільного роду (genus commūne), тобто в залежності від значення можуть бути і чоловічого і жіночого роду, наприклад: parens - родич, aquila – орел, орлиця. Середнього роду є назви речей і незмінні слова: fas – природне право, закон, nefas – гріх, беззаконність.

Питання 2б

Категорія числа (NUMĚRUS)

У латинській мові розрізняється два числа:

однина – numěrus singulāris (sing.)

множина – numěrus plurālis (plur.)

Категорія числа означає протиставлення одного предмета багатьом (rosa – rosae “троянда - троянди”). Однак існує ряд іменників з відхиленням у вираженні категорії числа. Безпосереднім виявом їх є іменники, яким властива тільки форма однини (singularia tantum): aurum - золото, ferrum – залізо; й іменники, вживані тільки у множині (pluralia tantum): liberi - діти, arma - зброя, castra - табір. Двоїна (numěrus duālis), на відміну від давньогрецької, вийшла із ужитку; збереглися тільки форми duo - два і ambo - обидва.

Питання 2в

Категорія відмінка (CASUS)

Граматична словозмінна категорія, яка служить засобом вираження зв’язків іменника з іншими повнозначно-лексичними компонентами речення, називається категорією відмінка. Ця категорія має морфологічно-синтаксичний характер, тобто належить двом граматичним рівням, оскільки вияви граматичної категорії відмінка іменника випливають з його синтаксичних зв’язків з іншими словами у межах речення.

Граматична категорія відмінка ґрунтується в латинській мові на формальному і функціональному розмежуванні шести відмінків:

називного хто? що? – casus nominatīvus (Nom.)

родового кого? чого? – casus genatīvus (Gen.)

давального кому? чому? – casus datīvus (Dat..)

знахідного кого? що? – casus accusatīvus (Acc.)

аблатива ким? чим? де? коли? звідки? – casus ablatīvus (Abl.)

кличної форми – casus vocatīvus (Voc.)

Питання 3.

Латинські іменники діляться на п’ять відмін. Оскільки у називному відмінку однини іменники різних відмін можуть мати однакові закінчення, то зручніше визначити відміну за закінченням родового відмінка. Кожен іменник у словнику наводиться у формі називного і родового відмінка. Наприклад,

terra, terr-ae f “земля”; servus, serv-i m «раб»

Отже, вивчаючи іменники, слід особливо запам’ятовувати два відмінки: називний (Nom. sing.), який вказує на рід іменника, і родовий (Gen. sing.), який вказує на основу і відміну.