12. Організаційно-правові форми соціального захисту:

1. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке передбачає декілька видів: а) на випадок безробіття; б) від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; в) у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; г) пенсійне страхування. За державним соціальним страхуванням застрахованим особам у разі настання страхового випадку надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: а) пенсія за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника; б) допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини та по догляду за нею, по безробіттю, на поховання; в) амбулаторне та стаціонарне лікування, надання лікарських засобів медичного призначення; г) відшкодування витрат, пов’язаних із професійною підготовкою та профорієнтацією, дотації роботодавцю для створення робочих місць тощо.

Джерелами фінансування соціальних виплат у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування є соціальні страхові фонди, які формуються за рахунок страхових внесків працівників і роботодавців. Управління фондами здійснюється на паритетній основі представниками застрахованих осіб, роботодавців, представниками держави.

2. Державна соціальна допомога – надається у грошовій та натуральнійформах, а також у формі соціального обслуговування і призначена як для всього населення загалом, так і для окремих категорій: малозабезпечених сімей, сімей з дітьми, інвалідів, дітей-інвалідів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування тощо.

Державна соціальна допомога як форма соціального захисту становить систему державної підтримки населення, що надається за рахунок державного бюджету у певних, визначених законами, випадках. Підставою для її надання є складні життєві обставини, що об'єктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, наслідки яких вона не може подолати самостійно. До таких належать інвалідність, часткова втрата рухової активності у зв'язку зі старістю або станом здоров'я, самотність, сирітство, безпритульність, відсутність житла або роботи, малозабезпеченість тощо. Державна соціальна допомога за законодавством України надається у грошовій та натуральній формах, а також у формі соціального обслуговування і призначена як для всього населення України загалом, так і для окремих категорій: малозабезпечених сімей, сімей з дітьми, інвалідів, дітей-інвалідів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів тощо.

3. Спеціальний соціальний захист – така форма соціального захисту, яка передбачає спеціальні умови його здійснення стосовно певного, визначеного законом кола осіб: а) які виконують певний вид державної діяльності, протягом якої не підлягають обов’язковому державному соціальному страхуванню; б) які підлягають соціальному страхуванню, але держава бере на себе обов’язок щодо їх підвищеного соціального забезпечення або покладає такий обов’язок на конкретних суб’єктів.

4. Додатковий соціальний захист – організаційно-правова форма, передбачена законодавством для таких категорій населення, як діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування; ветерани війни; ветерани праці; особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо.

Система додаткових заходів передбачає надання пільг у сфері працевлаштування, застосування праці, медичного та соціального обслуговування, надання житлово-комунальних послуг тощо.

5. Медичне обслуговування населення.

Видами соціального захисту є певні матеріальні блага, які надаються особі в рамках певної організаційно-правової форми: грошові виплати; натуральна допомога; пільги; субсидії; медична допомога; лікарські засоби, інші вироби медичного призначення; технічні засоби реабілітації; технічні засоби пересування; соціальне обслуговування.