Зміни впраовій системі під час війни

Цивільне п-во:мілітаризація підприємств, евакуація промисловості на Схід, змінились майнові права, за військовослужбовцями на період війни зберегалася вся житл.площадь. Спадкове право:розширилось коло спадкоємців за законом. Зхмінився порядок визнання безвісновідсутн чи померлого Кримінальне п-во: посилення кримінальної репресії, поширюється відповідальність за держ.військовий злочин, притягувались до відповідальності ті хто поширює неправдиві чутки за приховування зброї. Були колективні покарання:перехід на бік ворога каралась і сім'я. Сурове покарання за розкрадання соціаліст.майна, боротьба з бандитизмом. Сімейне право: посилення охорони материнства і дитинства, велика увага дітям-сиротам, збільшується допомога вагітним.

Перебудова органів влади в воєний період

Посилення централізації, виникнення неконституційних органів влади. Вся повнота влади у Державному комітеті оброни створеного 30 червня 1941 склад: не чисельна керівна партійна верхівка на чолі із сталіним який поєднує посади ген сека ЦКВКПб, голова ради народних комісарів. Зрушення партійних державних номенклатур на всіх місц держ управління. На місцях діють уповноваженні ДКО штаби, оперативні групи, комітет оборони. 23 червня створена стратегічне керівництво збройними силами сталін нар комісар оборони. Структурні зміни і перебудова діяльності констит органів держ.влади. основний напрям діяльності: забезпечення постачаня армії, евакуація і перебудова промисловості на випуск військової продукції. Ц О,В,В –в Саратов уфа москва, у лютому 43 повертаються до Киева. На захоплених територіях діяли виконкоми місцевих рад. Функції органів держ влади перекладались на орг. Спец призначення. Судові і правоохороні органи: усі справи по злочину порушення порядку, держ безпеки розгляд-Військові трибунали. Після визволення районів діють народні і обласні суди. Прокурорські органи на звільнених територіях направили свою діяльність на відновлення рад.правопорядку. діяльність орг..держбезпеки мала репресивний характер. Нові напрямки органів міліції: охорона важливих об’єктів, боротьба з дезертирством, сприяння владі у питання трудової повинності, і вилучення у потребі транс.засобу.

Формування укр. Пліт та націон руху.

Організа́ція украї́нських націоналі́стів революці́йна (ОУНР, ОУН(р)) (також — ОУН(б) («ОУН банде́рівська»), ОУНСД («ОУН самості́йників-держа́вників»)) — український політичний рух, що ставить собі за мету встановлення Української Соборної Самостійної Держави, збереження та розвиток її та Української Нації. ОУНР утворилася в лютому 1940 року внаслідок відходу від ОУН середовища Степана Бандери.

Оун проголошення республіки у львові

Вслід за німецьким вторгненням на територію СРСР, ОУНР проголосила 30 червня 1941 року у Львові Акт відновлення Української Держави і сформувала Українське Державне Правління на чолі з Ярославом Стецьком[1]. Акт відновлення Української Держави — проголошення в окупованому німецькими військами Львові відновлення Української держави. Здійснений Українськими Національними Зборами, що складалися з представників національного руху, за підтримки членів оунівських похідних груп та вояків батальйону «Нахтігаль»

Збори створили уряд — Українське Державне Правління — на чолі з Ярославом Стецьком, дещо пізніше було організовано верховний державний орган — Українську Національну Раду, яку очолив колишній голова уряду ЗУНР Кость Левицький. 5 липня 1941 гестапівці заарештували С. Бандеру, Я. Стецька, а також близько 300 членів ОУН, з яких 15 було розстріляно. Довідавшись про Акт проголошення остійної України, Гітлер видав наказ негайно знищити рух Бандери:

Органи влади і управління 60-80 р. Після звільнення Хрущова 64 р, брежнев став головою ради Міністрів. Була розширена господарська самостійність підприємств. Курс на гіпертрофований розвиток важкої і обороної промисловості. Вр-найв.законо влада в респул, депутати на 5 років, віковий ценз 18 р. сесії 2 рази на рік. Обирався голова і 4 заступники. Обирає підзвітну президію. Склад: голова=3 заступника=секретар. Повноваження: призначення виборів, скликання сесій, тлумачення законів, вирішення питань адмін..устрою, ратифікація міждержавних договорів, прийняття до громадянства. Для попереднього розгляду і підготовки питань створ. Постійні комісії. Рада міністрів укр. – найв. Виконавчий і розпорядчий орган. Повноваження: забезпечувала керівництво нар.господарством і соц..культурним будівництвом, заходи щодо забезпечення держ безпеки країни, охорони прав і свобод люд. Центр.орг управ –республіканські міністерства. Місцеві-обласні, районні, міські сільські ради нар депів. Посесійно. Обирали постійні комісії для попереднього розгляду.