- •1.Система біологічних наук. Зв'язок біологічних наук з іншими науками.
- •2. Завдання сучасної біології. Методи біологічних досліджень.
- •3. Основні властивості живого. Рівні організації життя.
- •4. Значення досягнень біологічної науки в житті людини і суспільства.
- •5. Елементний склад організму. Неорганічні речовини (вода, кисень, оксиди, кислоти, луги і мінеральні солі) у життєдіяльності організмів.
- •6. Органічні речовини, їх різноманітність та значення в існуванні живих істот, історія вивчення.
- •7. Малі органічні молекули: ліпіди, моносахариди, амінокислоти, нуклеотиди, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
- •8. Макромолекули (біополімери):полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, їх будова, властивості, роль в життєдіяльності організмів.
- •9. Ферменти, вітаміни, гормони, фактори росту, їх роль у життєдіяльності організмів.
- •10. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень.
- •11. Будова клітини прокаріотів і еукаріотів.
- •12. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани.
- •Загальна характеристика мембран
- •Функції мембран
- •13. Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.
- •14. Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.
- •15. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр.
- •16. Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка.
- •17. Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова.
- •18. Двомембранні органели: мітохондрії, їх функції та будова. Клітинне дихання.
- •19. Пластиди. Їх функції та будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу.
- •20. Ділення прокаріотичних клітин. Хромосоми. Каріотип.
- •21. Клітинний цикл еукаріотичних клітин.
- •23. Мейоз
- •24. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін
- •25. Сучасна клітинна теорія
- •26. Цитотехнології – можливості та перспективи використання
- •27. Клітина – елементарна цілісна жива система
- •28. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин.
- •29. Утворення тканин.
- •30. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.
- •1. Внутрішньоклітинна — молекулярна, внутрішньоорганоїдна та органоїдна регенерації.
- •2. Клітинна регенерація — в основі має прямий та непрямий поділ клітин.
- •31. Гістотехнології – можливості та перспективи використання.
- •32. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації.
- •33. Віруси. Пріони. Будова, життєві цикли. Роль у природі і житті людини.
- •34. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактики віл-інфекції/ сніДу, гепатитів та інших вірусних хвороб людини.
- •35. Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Обмін речовин, енергії і інформації у прокаріотів.
- •36. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.
- •37. Особливості організації й життєдіяльності одноклітинних еукаріотів, розмноження.
- •38. Роль одноклітинних організмів у природі та в житті людини. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.
- •39. Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів.
- •40. Обмін речовин, енергії й інформації у багатоклітинних організмів.
- •41. Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів.
- •42. Будова і утворення статевих клітин. Гаметогенез.
14. Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.
Ядро – це найважливіший структурний компонент еукаріотичної клітини, основною функцією якого є збереження та передача спадкової інформації.
1) Ядро існує в клітині протягом усього життя (еритроцити, тромбоцити, ситоподібні трубки рослин можуть втрачати його); 2) Розрізняються за розмірами та формами від 1 мікрометра до 1 міліметра; Форми ядер: кулясті, еліпсоподібні, паличкоподібні, серпоподібні; 3) У найпростіших є два види ядер: генеративне(збереження та передача спадкової інформації) та вегетативне(синтез білка); Функції ядра: 1) збереження та передача спадкової інформації; 2) ядро регулює біохімічні, фізіологічні та морфологічні процеси в клітини; Складові частини ядра: 1) Поверхневий апарат ядра складається із зовнішньої і внутрішньої мембран, між якими є перинуклеарний простір. Обидві мембрани пронизані численними порами, які прикриті тільцями, через ядерні пори відбувається обмін між ядром та цитоплазмою. Під час поділу ядерна мембрана зникає; 2) Ядерний матрикс – це внутрішнє середовище ядра, складається з каріоплазми: ядерного соку, ядерець рибонуклеопротеїдного комплексу, ниток хроматину; 3) Каріоплазма – рідина, що містить ферменти, білкові фібрини, з яких утворюється внутрішній скелет ядра;
15. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр.
Цитоплазма – це основна за об’ємом частина клітини, її внутрішній зміст.
За фізичними властивостями це напіврідка маса колоїдної структури – цитозоль, в якій знаходяться всі клітинні органели, крім ядра. Цитозоль у свою чергу складається з води,солей, органічних молекул і багатьох ферментів, що каналізують хімічні реакції в клітині. Цитоплазма грає важливу роль в клітині, служачи середовищем, в якому розташовані органели, і яке забезпечує протікання багатьох хімічних реакцій та постачанні необхідних речовин до різних частин клітини. Цитоплазма оточена клітинною мембраною (або цитоплазматичною мембраною у прокаріотів) і оточує ядро та мембрани органел.
Органела (від слова орган й давньогрець. εἶδος — вид) — зазвичай вільно-плаваюча в цитоплазмі частина еукаріотичної клітини, яка виконує специфічну функцію. Органели поділяються на: 1) немембранні: центріолі, цилій (війки) / флагелла (джгутики),ядерце,рибосоми; 2) мембранні (обмежені мембраною):ядро,мітохондрії,вакуолі,пероксисома,апарат Ґольджі,ендоплазматичний ретикулум,лізосоми,хлоропласти;
Відмінність рослинної від тканинної – наявність клітинної стінки(з целюлози); наявність пластидів:хлоропласти – це двомембранна органела, зовнішня поверхня гладенька, внутрішня утворює вирости – ламели,тилакоїди,стовпчики(грани); Порожнина називається строма, в ній рідина – матрікс; Функція: участь у фотосинтезі та запас органічних речовин; наявність великих вакуолей ( це одно мембранна органела, що заповнена всередині клітинним соком,) ; найбільша вакуоля – тонопласт; Види вакуолей – травні(ферментативна функція), скоротливі(регуляція осмотичного тиску);У тваринних клітин є клітинний центр (функції – формує веретено поділу, беруть участь у формуванні джгутиків та війок);
Клітинні включення — це гранули, краплі або кристали певних речовин, що накопичуються у цитоплазмі клітини. На відміну від органел вони є непостійними і необов'язковими структурами. Найчастіше у формі включень організми запасають поживні речовини, наприклад краплі жиру в адипоцитах, гранули глікогену в клітинах печінки та крохмалю в багатьох рослинних клітинах. Також включеннями можуть бути пігменти або продукти обміну (наприклад кристали оксалату кальцію у листках буряка, шпинату, щавлю кислого).
Центросома або клітинний центр — головний центр організації мікротрубочок (ЦОМТ) і регулятор ходу клітинного циклу в клітинах еукаріотів. Центросома складається з комплексу білкових субодиниць, що відповідають за ініціацію самозбирання і заякорювання мікротрубочок (γ-тубуліну, перицентріну і нінеїну).
Кожна центріоль утворена дев'ятьма триплетами мікротрубочок, розташованих по кругу, а також ряду структур, утвореним центрином, ценексином і тектіном. Крім участі в поділі ядра, центросома грає важливу роль у формуванні еукаріотичних джгутиків і війок. Центріолі, розташовані в ній, виконують функцію центрів організації мікротрубочок аксонем джгутиків.
